LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824295/4963/25

від 01.09.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», подану адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем, задовольнити.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/13464/2025 справа №295/4963/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2025 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», поданою адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Гізатуліної Н.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - встановив:

1. Короткий виклад обставин справи. В квітні 2025 року до суду звернулось АТ «АКЦЕНТ-БАНК» із позовом про стягнення заборгованості, в кому просить стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 59 639,33 грн. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення. Повернувши позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що позовну заяву підписано та подано неуповноваженим представником, оскільки суду не надано документів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з АТ «АКЦЕНТ-БАНК», керівником якого видано довіреність, долучену до позовної заяви.

3. Короткий зміст апеляційної скарги. Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, адвокатом Омельченком Є.В., який діє в інтересах АТ «АКЦЕНТ-БАНК», подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається порушення норм процесуального права. Вказує, що представник ОСОБА_2., яким подано позовну заяву, не є адвокатом. Звертаючись до суду із позовом, банк керувався положеннями чинного ЦПК України, просив розглянути в порядку спрощеного позовного провадження. Зазначає, що дана категорія справа відноситься до малозначних справ, відтак представником у справі може бути не тільки адвокат чи представник в порядку самопредставництва, а й представник за довіреністю в порядку частини 2 статті 60 ЦПК України. Посилається на постанову Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі №546/1283/23, яка є аналогічна цій справі, та у якій позивачем теж є АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Мотивуючи наведеним, просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

5. Позиція учасників справи. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. В квітні 2025 року до суду звернулось АТ «АКЦЕНТ-БАНК» із цим позовом. Заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 639,33 грн. Позовну заяву підписано в електронній формі представником позивача ОСОБА_2. На підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 надано скан-копію довіреності №22908652-К-Н-О від 23 січня 2024 року (дійсна до 22 січня 2027 року), згідно даних якої АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в особі Голови Правління АТ «А-БАНК» Кандаурова Ю.В. уповноважується керівник напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «АКЦЕНТ-БАНК» ОСОБА_2. на здійснення представником певних дій, у тому числі, представляти інтереси АТ «АКЦЕНТ-БАНКв місцевих та апеляційних судах всіх спеціалізацій з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, включаючи, зокрема, право подавати, підписувати, висувати та підтримувати позови (а.с.21-22). Крім того, долучено до позову виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організації, з якої убачається, що Кандауров Ю.В. є керівником АТ «АКЦЕНТ-БАНК»; долучено копію сторінок Статуту АТ «АКЦЕНТ-БАНК», відповідно до пункту 9.4.4. якого до повноважень Голови Правління Банку відноситься видача довіреностей на вчинення дій від імені Банку. 11 червня 2025 року постановлено оскаржувану ухвалу.

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до приписів статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 7 статті 177 ЦПК України). Позовна заява повертається у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частини 4 статті 185 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до частин 1, 2 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. З аналізу наведених статей можливо зробити висновок, що цивільне процесуальне законодавство передбачає у певних випадках право особи, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність, бути представником у суді, одночасно не маючи статусу адвоката або законного представника. Відповідно до статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Для цілей ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень. З огляду на наведене, ця справа відноситься до категорії малозначних справ в силу закону, відтак у цій справі допускається представництво позивача у суді особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності, виданої юридичною особою без уточнення наявності трудових відносин між банком та представником ОСОБА_2. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі №546/1283/23. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України). На викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку із чим зробив помилковий висновок про підписання та подання позовної заяви неуповноваженою особою, а тому суд передчасно повернув позовну заяву. Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За наведених обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», подану адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем, задовольнити. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2025 року скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»