LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд333/4248/24

від 20.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.

Дата документу 20.08.2025 Справа № 333/4248/24 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 333/4248/24 Пр. № 22-ц/807/1057/25Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.С. Суддя-доповідач: Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кухаря С.В., Полякова О.З. за участі секретаря Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2025 року у справі за позовомОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до МЕЛІТОПОЛЬСКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду з вищезазначеним позовомдо Комунарського районного суду м. Запоріжжя (а.с.1-3), в якому просила винести рішення, яким встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява обґрунтована тим, що вона та її неповнолітня донька ОСОБА_2 є спадкоємицями за заповітом після померлої ОСОБА_4 . ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на праві власності належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, оскільки проживала з ним за однією адресою та була його дружиною. Після смерті ОСОБА_4 позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом до Другої київської державної нотаріальної контори. 12.10.2023 року ОСОБА_1 з донькою отримали свідоцтво про прийняття спадщини на грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями, а оформлення спадщини на нерухоме майно призупинено, так як майно, а саме: вищевказана квартира, знаходиться на тимчасово окупованій території. Позивачка вказує, що не може оформити у нотаріуса на себе та свою дочку 1/2 частину вищевказаної квартири, так як право власності не оформлене належним чином за спадкодавицею, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом їх прав. В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Холода Р.С. (а.с.16). Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 травня 2024 року (а.с.17) дану справу направлено до Вільнянського районного суду Запорізької області за підсудністю. В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Кононенко І.О. (а.с.24). Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 липня 2024 року (а.с.25-26) дану справу направлено до Комунарського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю. В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Холода Р.С. (а.с.33). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.34) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження, витребувано у державного нотаріуса Другої київської нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи №15/2023 заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . 17.10.2024 року на адресу суду першої інстанції від Другої київської нотаріальної контори надійшла витребувана судом копія спадкової справи (а.с.50-109). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.113) залучено до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 . Ухвалою суду першої інстанції (а.с.130-131) закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, зобов`язано уповноважену особу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати на адресу суду копію актового запису, складеного Відділом РАГСу Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області 30.07.1961 року про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , 1936 р.н. 21.01.2025 року на адресу суду першої інстанції від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь №28/06.10-01-31, відповідно до якої було виявлено актовий запис №763 про шлюб ОСОБА_5 , 1936 р.н., та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 30.07.1961 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (а.с.135-137). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.140) зобов`язано уповноважену особу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати на адресу суду повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (про реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу та зміну прізвища). У разі відсутності зазначеної інформації в державному реєстрі актів цивільного стану громадян надати на адресу суду копію актового запису, в результаті якого остання змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». 04.03.2025 року на адресу суду від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь №684/06.10-01-31, відповідно до якої отримання необхідних відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян можливо шляхом формування відповідних запитів до відділів державної реєстрації актів цивільного стану на кожний вид витягу з актового запису, з виконанням конкретних ідентифікуючих даних стосовно конкретної запитуваної особи (прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце проведення державної реєстрації). За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено лише актовий запис №2 про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 04.01.2023 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.151). Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2025 року (а.с.156-158) позов позивача у цій справі залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у своїй апеляційній скарзі (а.с.160-163) просила винести постанову, якою рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18.04.2025 року на адресу апеляційного суду надійшли матеріали справи разом із вищезазначеною апеляційною скаргою (а.с.165). В автоматизованому порядку 18.04.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Полякова О.З. (а.с.166). В силу вимог ст. 359 ч. 2 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги … Ухвалою апеляційного суду скаргу апелянта залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (а.с.167), які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк 02.05.2025 року (а.с.169-172). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 07.05.2025 року (а.с.174), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.175), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 07.07.2025 року по 14.08.2025 року включно (довідка а.с.189). Відповідач та третя особане скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Ухвалою апеляційного суду (а.с.199) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника позивача адвоката Філіповської В.В. (а.с.194-198). В автоматизованому порядку 19.08.2025 суддею Кухар С.В. у цій справі замінено суддю Кочеткову І.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (а.с.201 - 202). У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі позивач додатково через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, (а.с.182 - 183, 188) всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката Філіповської В.В. (а.с.197-198) в режимі відеоконференції, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. Однак, за змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутності представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката Філіповської В.В. (а.с.197-198) в режимі відеоконференції. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката Філіповської В.В. в режимі відеоконференції, яка у тому числі на запитання апеляційного суду зазначала, що сторона позивача розуміє, що дійсно позивачі не можуть і не зможуть оформити у нотаріальному порядку (отримати свідоцтва про право спадщину за заповітом у вигляді відповідних рівних часток вищезазначеної квартири), поки право власності на цю квартиру в цілому не буде зареєстровано лише на померлу ОСОБА_4 , яка з 2014 року в установленому законом порядку не оформлювала право на спадщину у вигляді частини вищезазначеної квартири на себе після смерті у 2014 році її чоловіка ОСОБА_5 , право власності на яку досі зареєстровано на праві спільної власності у тому числі на нього, на що звернула увагу позивачів нотаріус у своїй відмові в оформленні спадщини, яка наявна у матеріалах спадкової справи; проте, позивачі у цій справі не заявляли позовних вимог про визнання за ними саме у судовому порядку саме права власності на цю квартиру у рівних частках в порядку спадкування за заповітом через відсутність у них коштів на сплату відповідного судового збору за ці вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови… За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у цій справі, керувався ст.ст. 16, 25, 1218-1223, 1234, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12 - 13, 18, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 289, 354 ЦПК України та виходив того, що у даній справі встановлення факту прийняття спадщини померлою особою є неналежним способом захисту своїх прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає. Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (копія а.с.8), актовий запис 2, виданого 04.01.2023 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00038119786 від 13.01.2023 року. За життя, 30.08.2021 року ОСОБА_4 склала заповіт (копія а.с. 7), відповідно до якого вона все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. та зареєстровано в реєстрі за №2889. Відповідно до свідоцтва про права власності №33-Р від 12.01.1998 року (копія а.с.6), квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.03.2014 року, актовий запис №502 (копія а.с.13). 13.01.2023 року ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Другої київської державної нотаріальної контори, на підставі якої було заведено спадкову справу №15/2023 (копія а.с. 53). ОСОБА_3 є онуком ОСОБА_4 , що підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 31.01.1989 року (копія а.с. 62), актовий запис №68, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження його мати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (витяг №00037829037 від 14.12.2022 року, копія а.с. 65). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00037828928 від 14.12.2022 року, 09.11.2010 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_11 » (копія а.с. 66). ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (мати ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 ), померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (копія а.с. 63), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04.03.2000 року, актовий запис №3064, та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00038119735 від 13.01.2023 року. Позивачка ОСОБА_1 є колишньою дружиною ОСОБА_3 (свідоцтво про народження дитини позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія а.с. 11, 84, відмітка про розірвання шлюбу в паспорті ОСОБА_3 копія а.с. 67 зворот). 28.02.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 30.10.2009 року, актовий запис №1461 (копія а.с. 11, 84). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно грошових вкладів з нарахованими відсотками та компенсаціями по частці кожна (копії а.с. 9-10). 25.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації щодо можливості отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді Другої київської державної нотаріальної контори №744/02-14 (а.с.108), у зв`язку з відсутністю документів для видачі свідоцтва про право на спадщину на даний об`єкт нерухомого майна, для подальшого оформлення спадщини ОСОБА_1 необхідно звернутися особисто до нотаріальної контори з документами, що посвідчують право власності спадкодавця на квартиру. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)). Приватно - правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України). Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. У частині п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). Встановлення факту прийняття спадщини померлою особою не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України). У даній справі встановлення факту прийняття спадщини померлою особою є неналежним способом захисту своїх прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування. Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2024 року у справі №522/3974/20 (провадження № 61-4007св23). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій справі не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою. Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи: витребував докази (спадкову справу тощо), залучав до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору тощо. Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: "Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)". Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи. Встановлено, що рішенням, що оскаржується, суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги сторони позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі. Також, в силу вимог ст.141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Разом із цим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її право на звернення до суду у подальшому окремо від цієї справи у порядку позовного провадження з обранням належного способу захисту прав позивачів. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення. Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2025 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова апеляційним судом складена 28.08.2025 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кухар С.В.Поляков О.З.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»