Постанова 4820 № 689/1613/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 року м. Хмельницький Справа № 689/1613/22 Провадження № 22-ц/820/1680/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Плінська І.П., з участю представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу: за позовом ОСОБА_3 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Фермерського господарства «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про визнання недійсною нотаріальної дії; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_8 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Фермерського господарства «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , про визнання недійсною нотаріальної дії; за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 до Ярмолинецької селищної ради, Хмельницького району Хмельницької області, Фермерського господарства «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про визнання недійсним доручення, скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, визнання недійсним та скасування рішень засновника щодо здійснення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, - за апеляційними скаргами ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 4 червня 2025 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (далі Рада), Фермерського господарства «Олена 2017» (далі ФГ «Олена 2017», фермерське господарство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про визнання недійсною нотаріальної дії. ОСОБА_3 зазначив, що ФГ «Олена 2017» було засноване ОСОБА_9 , який для ведення селянського (фермерського) господарства використовував земельну ділянку площею 15 га на території Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 декілька разів відбулася зміна голови та членів ФГ «Олена 2017», наразі головою фермерського господарства є Храплюк О.В. 9 листопада 2010 року секретарем Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області ОСОБА_10 вчинена нотаріальна дія засвідчення справжності підпису тодішньої голови ФГ «Олена 2017» ОСОБА_11 на статуті фермерського господарства, внаслідок чого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань були внесені відповідні зміни. Ця нотаріальна дія є незаконною, оскільки на час її вчинення волевиявлення ОСОБА_11 було відсутнє, а посвідчений підпис не належить їй. Фактично посадова особа вчинила нотаріальну дію після смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У грудні 2021 року ФГ «Олена 2017» пред`явило до позивача позов про витребування земельної ділянки та скасування її державної реєстрації. Позов обґрунтовано тим, що передана йому у власність земельна ділянка перебуває в постійному користуванні фермерського господарства. Якщо б оспорювана нотаріальна дія не була вчинена, то після смерті ОСОБА_9 спадкоємцями майна фермерського господарства були б його діти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і дружина ОСОБА_6 . Отже ОСОБА_1 не стала б головою ФГ «Олена 2017» і не мала б права на звернення до суду з позовом. Рада залучається до участі у справі як правонаступник Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, а ОСОБА_8 як особа, на земельну ділянку якої також претендує ФГ «Олена 2017». За таких обставин ОСОБА_3 просив суд визнати недійсною нотаріальну дію, а саме засвідчення справжності підпису ОСОБА_11 на статуті ФГ «Олена 2017», вчинену 9 листопада 2010 року секретарем Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Шпак Н.М. (зареєстровано в реєстрі за №101). У грудні 2022 року ОСОБА_8 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом до Ради, ФГ «Олена 2017», треті особи, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , про визнання недійсною нотаріальної дії. ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_1 як сестра ОСОБА_9 і дочка ОСОБА_11 підробила підпис останньої на статуті ФГ «Олена 2017» з метою заволодіння земельною ділянкою фермерського господарства. Проведення засновником зборів щодо переобрання голови ФГ «Олена 2017», а також посвідчення посадовою особою органу місцевого самоврядування справжності підпису ОСОБА_11 не було. На час вчинення нотаріальної дії ОСОБА_11 не мала правоздатності та дієздатності, її волевиявлення не було вільним. ФГ «Олена 2017» пред`явило до позивача позов про витребування земельної ділянки та скасування її державної реєстрації, стверджуючи про незаконність передачі йому у власність земельної ділянки, яка перебувала в користуванні фермерського господарства. Якщо буде підтверджено, що підпис на статуті ФГ «Олена 2017» не належить ОСОБА_11 , то право на майно фермерського господарства перейде до спадкоємців ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , у зв`язку з чим право позивача на земельну ділянку не буде порушене. За таких обставин ОСОБА_8 просив суд визнати недійсною нотаріальну дію, а саме засвідчення справжності підпису ОСОБА_11 на статуті ФГ «Олена 2017», вчинену 9 листопада 2010 року секретарем Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Шпак Н.М. (зареєстровано в реєстрі за №101). У березні 2023 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулися до суду з уточненим у подальшому позовом до Ради, ФГ «Олена 2017», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про визнання доручення недійсним, скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, визнання недійсним та скасування рішень засновника щодо здійснення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_9 , внаслідок чого відкрилася спадщина на фермерське господарство. Позивачі прийняли цю спадщину, але не можуть оформити її, оскільки сестра батька ОСОБА_1 і її чоловік ОСОБА_1 шляхом підробки документів оформили своє членство та керівництво у фермерському господарстві, і у такий спосіб заволоділи їхнім спадковим майном. Лише нещодавно позивачам стало відомо, що 11 листопада 2010 року головою ФГ «Олена 2017» стала їхня бабуся ОСОБА_11 , 30 січня 2015 року чоловік тітки ОСОБА_1 став виконуючим обов`язки голови фермерського господарства, а 3 листопада 2017 року став головою фермерського господарства. Водночас за життя їхнього батька ОСОБА_9 , ні його сестра ОСОБА_1 , ні її чоловік ОСОБА_1 не мали ніякого відношення до фермерського господарства. За таких обставин ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 просили суд: - визнати недійсним доручення від 27 листопада 2011 року, відповідно до якого голова Селянського (фермерського) господарства «Олена» доручила члену даного господарства ОСОБА_1 виконувати обов`язки голови Селянського (фермерського) господарства «Олена» з правом підпису документів, що стосуються господарської діяльності господарства; - скасувати реєстраційну дію запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ФГ «Олена 2017», від 30 січня 2015 року №16711070007000025, зміна керівника юридичної особи, виконуючого обов`язки керівника; - визнати недійсним та скасувати рішення засновника ФГ «Олена 2017» ОСОБА_1 від 7 лютого 2017 року про виключення із членів ФГ «Олена 2017» і прийняття у члени та засновники ФГ «Олена 2017», що було підставою для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 3 листопада 2017 року №16711070009000025, зміна керівника юридичної особи; - скасувати реєстраційну дію запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ФГ «Олена 2017», від 3 листопада 2017 року №16711070009000025, зміна керівника юридичної особи, виконуючого обов`язки керівника; - визнати недійсним та скасувати рішення засновника ФГ «Олена 2017» №1 від 23 квітня 2020 року; - скасувати реєстраційну дію запис про державну реєстрацію змін до установчих документів про юридичну особу, ФГ «Олена 2017», від 27 квітня 2020 року №16711050011000025, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників (учасників) юридичної особи або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; - визнати недійсним та скасувати рішення засновника ФГ «Олена 2017» №2 від 1 листопада 2017 року; - скасувати реєстраційну дію запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ФГ «Олена 2017», від 3 листопада 2017 року №16711070009000025, зміна керівника або зміни про керівника юридичної особи; - визнати недійсним та скасувати рішення засновника ФГ «Олена 2017» №07.06.21 від 7 червня 2021 року; - скасувати реєстраційну дію запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ФГ «Олена 2017», від 27 квітня 2020 року №1006711070012000025, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Процесуальні дії суду першої інстанції Ухвалами від 12 січня 2023 року та 17 жовтня 2023 року суд прийняв відповідно позовні заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в інтересах малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 4 червня 2025 року в позовах ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 відмовлено. Суд першої інстанції керувався тим, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не були ні засновниками, ні членами ФГ «Олена 2017», а тому у них відсутнє суб`єктивне право, яке могло б бути порушене оспорюваною нотаріальною дією. Рада як правонаступниця Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області не є учасником спірних правовідносин і належним відповідачем у справі. Відтак у позовах ОСОБА_3 та ОСОБА_8 слід відмовити з цих підстав. Голова ФГ «Олена 2017» ОСОБА_11 дорученням від 27 листопада 2011 року доручила члену фермерського господарства ОСОБА_1 виконувати обов`язки голови з правом підпису документів, що стосуються господарської діяльності господарства. Згідно з висновком експерта підпис у цьому дорученні виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою. Разом із тим, у справі відсутні докази використання ОСОБА_1 будь-яких повноважень за оскаржуваним дорученням, а тому це доручення не порушує права позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Водночас ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не навели у позові правових підстав для визнання недійсними рішень ФГ «Олена 2017» і скасування відповідних реєстраційних дій. Оскільки рішенням суду в іншій справі визнано за ОСОБА_4 право єдиного засновника ФГ «Олена 2017» в порядку спадкування після смерті ОСОБА_11 , то спадкові права ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у спірних правовідносинах не порушені. Відтак у позові ОСОБА_4 і ОСОБА_5 слід відмовити в цілому. Короткий зміст вимог і доводів апеляційних скарг В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у його позові про визнання недійсною нотаріальної дії та частині відмови у позові ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування рішення ФГ «Олена 2017», що було підставою для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовів. При цьому ОСОБА_8 послався на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що сестра ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , і її чоловік ОСОБА_1 шляхом підробки документів оформили своє членство та керівництво у фермерському господарстві, хоча право на ФГ «Олена 2017» мають спадкоємці ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . У спірних правовідносинах права та інтереси ОСОБА_8 порушені, оскільки фермерське господарство намагається в судовому порядку витребувати у нього земельну ділянку, яку він набув у встановленому законом порядку. Суд першої інстанції не врахував чинні норми закону, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовів ОСОБА_12 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Крім того суд порушив принцип рівності сторін і вступив у зговір з представником фермерського господарства. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у їхньому позові та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їхнього батька ОСОБА_9 відкрилася спадщина на фермерське господарство, яку вони не можуть оформити, оскільки сестра батька ОСОБА_1 і її чоловік ОСОБА_1 шляхом підробки документів оформили своє членство та керівництво у фермерському господарстві, і у такий спосіб заволоділи їхнім спадковим майном. Суд першої інстанції не застосував правильно норми закону, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість їхнього позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Учасники справи не подали відзив на апеляційні скарги. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові ОСОБА_3 , а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в апеляційному порядку у цій частині рішення суду не переглядається. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково. Суд першої інстанції не застосував норми статей 2, 15, 16, 386, 655, 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та не врахував приписи статей 4, 5, 13, 48 ЦПК України. У зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині вирішення позовів ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підлягає зміні в частині мотивів прийнятого рішення. В решті апеляційні скарги не підлягають задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рада є правонаступником Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. На підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ХМ №006432 від 20 липня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №002, ОСОБА_9 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 15,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. 17 лютого 2015 року цю земельну ділянку площею 15,0016 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі (кадастровий номер 6825881400:03:019:0003). 26 липня 2000 року ОСОБА_9 заснував Селянське (фермерське) господарство «Олена», яке 8 лютого 2017 року змінило свою назву на ФГ «Олена 2017». Рішенням №1 від 5 листопада 2010 року ОСОБА_9 вийшов із складу засновників Селянського (фермерського) господарства «Олена» у зв`язку з переходом на іншу роботу. Цим же рішенням прийнято в засновники фермерського господарства його матір ОСОБА_11 9 листопада 2010 року секретарем Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Шпак Н.М. засвідчено справжність підпису голови Селянського (фермерського) господарства «Олена» ОСОБА_11 на новій редакції статуті Статуту фермерського господарства (зареєстровано в реєстрі за №101). 11 листопада 2010 року зареєстровано нову редакцію статуту Селянського (фермерського) господарства «Олена», відповідно до якого його засновником (головою) є ОСОБА_11 , а членами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 . За змістом доручення від 27 листопада 2011 року голова Селянського (фермерського) господарства «Олена» Гусак Н.Г. доручила члену фермерського господарства ОСОБА_1 виконувати обов`язки голови з правом підпису документів, що стосуються господарської діяльності господарства. Згідно з висновком експерта від 6 листопада 2024 року №СЕ-19/123-24/9766-ПЧ підпис у дорученні від 27 листопада 2011 року, яким голова Селянського (фермерського) господарства «Олена» ОСОБА_11 доручила члену даного господарства ОСОБА_1 виконували обов`язки голови Селянського (фермерського) господарства «Олена» з правом підпису документів, що стосуються господарської діяльності господарства, виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 померла. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2016 року у справі №689/2144/16-ц визнано за ОСОБА_1 (дочка ОСОБА_11 ) права засновника Селянського (фермерського) господарства «Олена» у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 . Рішенням засновників Селянського (фермерського) господарства «Олена» №1 від 7 лютого 2017 року: ОСОБА_1 включена у засновники фермерського господарства; ОСОБА_11 виключена із засновників фермерського господарства у зв`язку зі смертю; ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 прийняті в члени фермерського господарства; ОСОБА_1 прийнятий у співзасновники і виключений із членів фермерського господарства. Відповідно до чинної на той час редакції Статуту Селянського (фермерського) господарства «Олена» засновниками фермерського господарства є ОСОБА_1 (дружина) і ОСОБА_1 (чоловік), головою фермерського господарства є ОСОБА_1 (чоловік), а членами фермерського господарства ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 . Рішенням засновників ФГ «Олена 2017» №1 від 23 квітня 2020 року: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 виключено із членів фермерського господарства за власним бажанням; ОСОБА_17 виключено із членів фермерського господарства у зв`язку зі смертю; ОСОБА_14 , ОСОБА_6 виключено із членів фермерського господарства у зв`язку з неприйняттям участі у діяльності господарства; ОСОБА_1 (дружина) виведено зі складу засновників за власним бажанням. У відповідності до чинної на той час редакції Статуту ФГ «Олена 2017» засновником фермерського господарства є ОСОБА_1 (чоловік), а членом фермерського господарства ОСОБА_16 . Рішенням засновника ФГ «Олена 2017» №07/06/21 від 7 червня 2021 року: ОСОБА_1 (дружина) включено до складу засновників та обрано головою фермерського господарства; ОСОБА_1 (чоловік) звільнено з посади голови фермерського господарства. За чинною редакцією Статуту ФГ «Олена 2017» засновниками фермерського господарства є ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_1 (чоловік), головою фермерського господарства є ОСОБА_1 (дружина), а членами фермерського господарства ОСОБА_1 (чоловік), ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_16 . У зв`язку з указаними рішеннями засновників і змінами до статутних документів фермерського господарства державним реєстратором були проведені відповідні реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 11 листопада 2010 року №16711050005000025 (зміна складу засновників (учасників) юридичної особи); 11 листопада 2010 року №16711070006000025 (зміна керівника юридичної особи); 30 січня 2015 року №16711070007000025 (зміна керівника юридичної особи); 8 лютого 2017 року №16711050008000025 (зміна найменування та складу засновників (учасників) юридичної особи); 3 листопада 2017 року №16711070009000025 (зміна керівника юридичної особи); 27 квітня 2020 року №16711050011000025 (зміна складу засновників (учасників) юридичної особи); 8 червня 2021 року №1006711070012 (зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 вересня 2020 року №22-11023-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,3612 га (кадастровий номер 6825881400:03:019:0016) для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. На підставі цього наказу 30 вересня 2020 року Дунаєвецька селищна рада Дунаєвецького району Хмельницької області зареєструвала право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 38540097). Рішенням Ради від 24 червня 2021 року №61 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,3612 га (кадастровий номер 6825881400:03:019:0015) для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту села Боднарівка. На підставі цього рішення 31 серпня 2021 року Рада зареєструвала право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 43816496). Рішенням Ради від 24 червня 2021 року №62 затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_18 земельну ділянку площею 2,000 га (кадастровий номер 6825881400:03:019:0009) для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту села Боднарівка. За договором купівлі-продажу від 4 жовтня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Стожик Н.В. (зареєстровано в реєстрі за №1301), ОСОБА_18 продав указану земельну ділянку ОСОБА_8 4 жовтня 2021 року приватний нотаріус Стожик Н.В. зареєструвала право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право 44301181). ФГ «Олена 2017» пред`явило до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 позов про витребування указаних земельних ділянок і скасування їх державної реєстрації (справа №689/2384/21), обґрунтувавши цей позов тим, що набуті ними у власність земельні ділянки перебувають у постійному користуванні фермерського господарства. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції а) щодо позовних вимог до Ради Частиною першою статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; Закон №3425-ХІІ) нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на те, посадовими особами органів місцевого самоврядування. За змістом частини першої статті 37 Закону №3425-ХІІ у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів, щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 4) засвідчують справжність підпису на документах. В силу статті 78 Закону №3425-ХІІ нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують правильність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчують справжність підпису, не посвідчують факти, викладені в документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою. Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Із положень статті 48 ЦПК України слідує, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що суб`єктами цивільних відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Ці особи вправі захистити свої порушені, невизнані чи оспорювані права, свободи та інтереси, пред`явивши відповідний позов до суду. Відповідачами за таким позовом є особи, які мають безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушили, не визнали або оспорили його права, свободи чи інтереси, і тому притягуються до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі. Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц). Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2019 року у справі №642/6181/16-ц). Спір щодо нотаріальної дії треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням прав позивача іншою особою, на користь якої вчинена нотаріальна дія. Належним відповідачем у такій справі є особа, на чию користь вчинена нотаріальна дія. Участь нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування в якості відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Близьку за змістом правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 14 грудня 2022 року (справа №461/12525/15-ц), від 4 вересня 2018 року (справа №823/2042/16), від 1 квітня 2020 року (справа №520/13067/17). ОСОБА_8 оскаржує нотаріальну дію, вчинену секретарем Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Шпак Н.М., а саме засвідчення справжності підпису голови ФГ «Олена 2017» ОСОБА_11 на статуті фермерського господарства. У зв`язку з цим ОСОБА_8 пред`явив позов до Ради як правонаступниці Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. З тих же підстав до Ради представили позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 . Зміст і характер спірних правовідносин свідчать про те, що у ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 спір виник саме з ФГ «Олена 2017», яке має відповідати за пред`явленими вимогами. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Рада як правонаступниця Боднарівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області є неналежним відповідачем за позовом ОСОБА_8 . Водночас суд помилково не зробив аналогічний висновок щодо позову ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 . Отже Рада є неналежним відповідачем за позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 , а тому заявлений до неї позов не підлягає задоволенню саме з цієї підстави. б) щодо позовних вимог до ФГ «Олена 2017» Частиною першою статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами (пункт «а» частини першої статті 81 Земельного кодексу України). За змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (стаття 23 Закону України від 19 червня 2023 року №973-ІV «Про фермерське господарство»). В силу статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Як передбачено статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності на майно може набуватися як за цивільно-правовими угодами, так і в порядку спадкування. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень свого права. Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Завданням цивільного судочинства є належний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, пункт 145, рішення від 15 листопада 1996 року) вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (див. рішення у справі Vilvarajah and Others v. the United Kingdom; заяви №№13163/87, 13164/87, 13165/87, 13447/87, 13448/87 52854/99, пункт 122, від 30 жовтня 1991 року). Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Afanasyev v. Ukraine, заява №38722/02, пункт 75, рішення від 5 квітня 2005 року), що стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасники мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення у справі Aydin v. Turkey від 25 вересня 1997 року п. 103 та рішення у справі Kaya v. Turkey від 19 лютого 1998 року, пункт 106). Отже, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушується, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року (справа №908/976/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19). За змістом правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 листопада 2019 року (справа 456/952/16-а), вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також установити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову. Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_8 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881400:03:019:0009 за договором купівлі-продажу. Після того, як ФГ «Олена 2017» пред`явило до нього позов про витребування цієї ділянки, ОСОБА_8 подав позов про визнання недійсною нотаріальної дії засвідчення справжності підпису голови фермерського господарства ОСОБА_11 на статуті господарства. У свою чергу малолітні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 набули право на спадщину після смерті батька ОСОБА_9 , який є колишнім засновником і членом фермерського господарства. На думку позивачів, до складу спадщини ОСОБА_9 увійшло фермерське господарство, але вони не можуть оформити цю спадщину через неправомірні дії теперішніх засновників (учасників) ФГ «Олена 2017» ОСОБА_1 і ОСОБА_1 . У зв`язку з цим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до фермерського господарства про визнання недійсним доручення, скасування реєстраційних дій щодо юридичної особи та рішень її засновників. Оскільки ФГ «Олена 2017» заперечує право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку та не визнає право ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на фермерське господарство як на спадщину після смерті батька ОСОБА_9 , то висновок суду першої інстанції про відсутність порушення суб`єктивного права позивачів є помилковим. Водночас позивачі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 обрали неефективні та неналежні способи захисту цивільного права у спірних правовідносинах, а тому в їх позовах слід відмовити саме з цієї підстави. З огляду на характер спірних правовідносин, належним способом захисту цивільного права ОСОБА_8 є пред`явлення позову про відсутність права фермерського господарства на постійне користування спірною земельною ділянкою, а належним способом захисту цивільного права ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є пред`явлення позову про визнання права на фермерське господарство в порядку спадкування. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в позовах ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 до ФГ «Олена 2017», проте помилився щодо мотивів такої відмови, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. У справі відсутні будь-які докази щодо небезсторонності та упередженості суду першої інстанції. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Під час розгляду справи суд першої інстанції не дотримався норм матеріального та процесуального закону, хоча зробив правильні висновки по суті вирішеного спору. У зв`язку з цим, мотивувальну частину рішення суду слід змінити. Підстави для скасування цього рішення в оскаржуваній частині. Керуючись статтями 374, 376, 377, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ухвалив: Апеляційні скарги ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 задовольнити частково. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 4 червня 2025 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Решту рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 серпня 2025 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Соловйов А.В. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 2