Постанова Одеський апеляційний суд № 946/3944/25

Номер провадження: 33/813/1590/25 Номер справи місцевого суду: 946/3944/25 Головуючий у першій інстанції Присакар О.Я. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.08.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання Губар Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2025 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП установив Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 24 травня 2025 року о 19 год. 45 хв. на 10 км. а/д Т-16-07 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував електроскутером Forte в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Драгер, тест № 426 від 24 травня 2025 року, за результатами якого в ОСОБА_1 , виявлено 0,69 ‰ проміле. Від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився. Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,0 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить скасувати постанову у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що -суд першої інстанції не повно з`ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав оцінки доказам наявним в матеріалах справи; -висновки суду не ґрунтуються на доказах; - справу розглянуто без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності; На підставі цього просить задовольнити його апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника адвоката Турчак М.В., які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явились, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались. Адвокат Турчак М.В. надіслала до суду повідомлення відповідно до якого, адвокатом Турчак М.В. припинено повноваження захисника Орлова О.В. Апеляційний суд вважає, що на стадії розгляду апеляційної скарги на оскарження постанови суду першої інстанції, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що учасник справи, будучи повідомленим про дату та час розгляду в апеляційному суді, не з`явився, суд оцінює таку його поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції у постанові послався на наступні докази: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340593 від 24 травня 2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 відповідно до якого, 24.05.2025 року о 20:01 год ОСОБА_1 , керував електроскутером Forte в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Драгер, тест № 426 від 24 травня 2025 року, за результатами якого в ОСОБА_1 , виявлено 0,69 ‰ проміле, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; - результатом тесту за допомогою приладу «DRAGER», згідно якого, тестом від 24.05.2025 року встановлено вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 0,69 ‰ проміле; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - диском відеозапису, з якого вбачаються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне порушення; - довідкою від 26.05.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,(справа №946/1320/25 від 04.03.2025 р.). - постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2025 року (справа № 946/1320/25) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 №340593 від 24 травня 2025 року, вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 за те що, останній, 24.05.2025 року о 19:45 год на 10 км. а/д Т-16-07 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував електроскутером Forte в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Драгер, тест № 426 від 24 травня 2025 року, за результатами якого в ОСОБА_1 , виявлено 0,69 ‰ проміле. Від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху України». Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху». ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП був присутній, йому роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка. ОСОБА_1 проставлений підпис в адміністративному протоколі. Крім того, на місці зупинки, під час складання протоколу ОСОБА_1 надавав пояснення по суті порушення, зокремазазначив, що напередодні вживав алкоголь, а також той факт, що раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, та сплатив штраф у розмірі 17.000 гривень. Після проходження тесту газоаналізатором «DRAGER» з результатом 0,69‰ проміле, з результатом погодився, в медичний заклад їхати відмовився. З огляду на вказане апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги що працівниками поліції не було ознайомлено ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 з результатом погодився і в медичний заклад їхати відмовився. Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 24.05.2025. Зокрема, відеозапис розпочинається з моменту спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції, після зупинення транспортного засобу, за кермом якого перебував, як згодом було встановлено, ОСОБА_1 . Зафіксовано як поліцейський повідомив водієві про підозру перебування його у стані алкогольного сп`яніння, наголосивши ознаки такого сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій погодився та в подальшому пройшов тест на газоаналізаторі, в зв`язку з чим твердження апеляційної скарги що відеозапис не містить візуального огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння є хибними. Після цього, поліцейським роз`яснені права водію та складено протокол про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, дослідженими під час апеляційного розгляду, які дають підстави визнати докази належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було проінформовано про порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння є неприйнятними та спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом з портативного відео реєстратору. Наявний відеозапис відображає послідовність дій поліцейських. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, відповідають вимогам Інструкції. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Що стосується тверджень ОСОБА_1 про розгляд судом 1-ої інстанції матеріалів адміністративного правопорушення за його відсутності, апеляційний суд зауважує на наступному. Так, вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання суду 1-ої інстанції, призначене на 09.06.2025, ОСОБА_1 не з`явився, незважаючи на належне сповіщення останнього про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 1), жодних клопотань до суду не надавав та причин неявки суду не повідомляв. Водночас, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, участь ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП є необов`язковою, при цьому, його не участь у судовому розгляді не вплинула на правильність прийнятого судового рішення. Окрім того, зважаючи на розгляд судом 1-ої інстанції справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та ефективний захист було поновлено судом апеляційної інстанції, шляхом прийняття до розгляду його апеляційної скарги на постанову суду 1-ої інстанції та надання ґрунтовної оцінки всім доводам такої скарги. Апеляційний суд вважає, що докази які були повторно дослідженні під час апеляційного розгляду, зокрема відеозаписи події, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець