Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7898/25

Справа № 991/7898/25 Провадження № 1-кс/991/7968/25 У Х В А Л А 15 серпня 2025 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , заявника скарги - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора (далі - прокурор, ОГП), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), у с т а н о в и в: Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається 1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - заявник) на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР. 2.Скарга обґрунтована тим, що 30.07.2025 ОСОБА_3 шляхом використання технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП) з офіційної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, на офіційну електронну пошту на офіційну пошту ОГП - office@gp.gov.ua звернувся із заявою про вчинення кримінальних правопорушень. 3.У заяві зазначав, що ним подано заяву про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 358, ст. 366, ст. 426-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області (далі - СУ ГУ СБУ, ГУ СБУ). Ухвалами Солом`янського та Дніпровського районних судів м. Києва від 02.07.2025, 07.07.2025, 08.07.2025 і 24.07.2025 зобов`язано уповноважених осіб, бездіяльність яких оскаржувалася ОСОБА_3 внести відомості до ЄРДР. Однак заявник покликався на те, що незважаючи на направлення ним ухвал суду та його неодноразові звернення до компетентних органів, зокрема в порядку ст. 308 Кримінального процесуального кодексу Україні (далі - КПК), рішення суду органами досудового розслідування виконано не було. 4.З огляду на це, заявник вважав, що в діях уповноважених осіб ГУ СБУ у м. Києві та Київської області, Київської міської прокуратури, Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, а також Дніпровського УП ГУНП в м. Києві убачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК. 5.Окрім того, заявник покликався на те, що минулого року під час виконання службових обов`язків, він затримав одного з мешканців столичного регіону, який розповсюджував наркотичні засоби в особливо великих розмірах. Під час розслідування ОСОБА_3 виявив причетність до вчинення цього злочину співробітника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , начальника відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , а також інших невстановлених осіб із числа правоохоронних, контролюючих органів. Окрім цього, заявник звертав увагу на те, що унаслідок продовження функціонування схеми щодо незаконного обігу наркотичних засобів, співробітники правоохоронних органів отримують кошти в особливо великих розмірах шляхом збуту наркотичних засобів. У подальшому одержані кошти використовуються для вчинення правочинів із залученням третіх осіб, спрямованих на приховування їх злочинного походження. 6.Такі дії вищевказаних осіб, на переконання заявника, свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК.

7. ОСОБА_3 стверджував, що наразі відомості, викладені ним у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою ОГП до ЄРДР не внесені. 8.З огляду на це, просив зобов`язати уповноважених осіб ОГП внести до ЄРДР відомості за його заявою від 30.07.2025. Позиція учасників у судовому засіданні 9.У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, покликаючись на обставини, викладені у ній. 10.Прокурор ОСОБА_4 під час судового засідання зазначав, що до ОГП надходило дві аналогічного змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до вимог п. 3.7 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 за № 125 (далі - Інструкція) за заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, що не підслідні органам прокуратури, але надійшли на розгляд прокуратур обласного рівня чи Генеральної прокуратури України, керівники структурних підрозділів апаратів організовують роботу щодо скерування їх відповідно до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня за територіальною юрисдикцією. З огляду на це, прокурор зазначав, що у подальшому, заяви ОСОБА_3 від 26.07.2025 та 30.07.2025 ОГП надіслано за належністю для організації вирішення в межах територіальної юрисдикції до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про що поінформовано заявника. Ураховуючи, що заява ОСОБА_3 від 30.07.2025 ОГП у порядку ст. 214 КПК уповноваженими особами ОГП не вирішувалася, а була надіслана для організації розгляду до уповноваженої прокуратури, у задоволенні скарги ОСОБА_3 прокурор просив відмовити. Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з огляду на які, слідчий суддя постановив цю ухвали, і положення закону, якими він керувався 11.30.07.2025 ОСОБА_3 звернувся до ОГП із заявою, в якій зазначав про обставини, про які йдеться у пунктах 2-6 цієї ухвали. 12.Як стверджує заявник, станом на день звернення до суду зі скаргою, викладені відомості у його заяві про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами ОГП до ЄРДР не внесені. 13.Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. 14.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 15.Частиною 1 ст. 306 КПК визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, - слідчим суддею ВАКС згідно із правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 16.Отже, слідчим суддею ВАКС розглядаються скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС. 17.Відповідно до положень КПК, питання підсудності має ключове значення для належного здійснення правосуддя та визначає компетенцію конкретного суду щодо розгляду кримінального провадження або окремих процесуальних питань. 18.Підсудність у кримінальному процесуальному праві характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду кримінальних проваджень, що забезпечує реалізацію принципів законності, доступу до правосуддя та належного судового контролю. 19.Так, правила визначення предметної підсудності ВАКС закріплені у ст. 33-1 КПК. 20.Згідно зі ст. 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. 21.У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються: (1) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також (2) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. 22.Під час розгляду скарги, слідчим суддею установлено, що згідно із заявою ОСОБА_3 про вчинення злочину та скаргою, поданою до слідчого судді, предметом оскарження є бездіяльність уповноважених осіб ОГП щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення співробітниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та Солом`янського УП ГУНП у м. Києві кримінальних правопорушень, передбачених ст. 382 КК (невиконання судового рішення), ст. 209 КК (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). 23.Однак кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 382 КК, відсутня у переліку норм, які згідно зі ст. 33-1 КПК відносяться до підсудності ВАКС та відповідно до примітки ст. 45 КК не належить до категорії корупційних злочинів, а також не передбачене у переліку злочинів. 24.Водночас із поданої ОСОБА_3 скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених осіб ОГП щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою про вчинення співробітниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та Солом`янського УП ГУНП у м. Києві кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК. 25.Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК, предметна підсудність ВАКС у справах, пов`язаних із кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтею 209 КК, визначається за умови, що розмір предмета кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). 26.Отже, для визначення предметної підсудності ВАКС за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК необхідним є визначення розміру предмета кримінального правопорушення або розміру завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях. 27.Водночас у поданій заяві ОСОБА_3 не наведено розміру предмета кримінального правопорушення або розміру завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 209 КК, а тому, на переконання слідчого судді, розгляд його скарги не відноситься до компетенції ВАКС. 28.Також, слідчий суддя відхиляє доводи ОСОБА_3 в частині наявності у його заяві, надісланої до ОГП відомостей щодо предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК, зокрема 30 млн грн, позаяк такої інформації заява останнього не містить. 29.Окрім того, слідчим суддею також установлено, що аналогічні обставини, зокрема відсутність у скарзі ОСОБА_3 відомостей щодо розміру предмета кримінального правопорушення або завданої шкоди за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК вже були предметом розгляду слідчим суддею ВАКС у судовій справі № 991/7708/25. За результатами її розгляду скаргу повернуто заявнику, позаяк така не відповідає визначеним у ст. 33-1 КПК критеріям, та не підлягає розгляду у ВАКС. Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 06.08.2025 ухвалу слідчого судді ВАКС від 30.07.2025 залишено без змін. 30.Також, зважаючи на те, що факт непідсудності скарги слідчим суддею установлено під час судового розгляду, а КПК не регламентує порядок дій у такому разі, слідчий суддя, беручи до уваги ч. 6 ст. 9 КПК, дійшов висновку, що належною формою процесуального реагування буде постановлення ухвали про закриття провадження за скаргою. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18. 31.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження за скаргою. Ураховуючи вищевикладене, керуючись статями 304-307, 369-372, 379 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: Провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань закрити. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1