Постанова Тернопільський апеляційний суд № 603/89/25
від 18.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 603/89/25Головуючий у 1-й інстанції Пасічник А.З. Провадження № 22-ц/817/609/25 Доповідач - Гірський Б.О. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Гірського Б.О. суддів Хоми М.В., Костіва О.З. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №603/89/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» від імені якого діє адвокат Омельченко Євген Володимирович на заочне рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 березня 2025 року (ухвалене суддею Пасічник А.З.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк») через систему Електронний суд звернулось до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Вказували на те, що 28.12.2021 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір за № А35ІСТ155101217535 щодо надання кредиту в розмірі 15 000,00 грн. строком на 41 місяців (до 27.05.2025) і сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Зазначали, що кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Вказували на те, що банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальниці кредит згідно умов до кредитного договору. Стверджували, що станом на 02.02.2025 року заборгованість відповідачки за даним кредитним договором складала суму в розмірі 35 161,74 грн, яка складалась з: 14 868,75 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 20 292,99 грн. загальний залишок заборгованості за процентами. На підставі наведеного, просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №А35ІСТ155101217535 від 28.12.2021 року у розмірі 35161,74 грн., яка складається з: 14868,75 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20292,99 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, а також понесені судові витрати. Заочним рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вважають, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права. Звертають увагу на те, що судом першої інстанції проігноровано долучені ними до позовної заяви, яка була подана через систему Електронний суд, такі докази як: анкета заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ А-Банк; заяву про надання банківських послуг Швидка готівка, які містять істотні умови кредитного договору. Звертають увагу на те, що кредитний договір №А351СТ155101217535 від 28.12.2021 року має внутрішньобанківський референс №20.00.0010479926. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. В силу положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з долученим паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка», ОСОБА_1 , 28.12.2021 року підтвердила простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 , що вона ознайомлена з дійсними умовами і правилами надання банківських послуг, зокрема підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов`язань за таким договором. Згідно наданої таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, ОСОБА_1 своїм простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_1 , підтвердила що ознайомлена з дійсними умовами і правилами надання банківських послуг. Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №20.00.0001047926 від 28.12.2021 року, укладеного між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 станом на 02.02.2025 року, згідно якого загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 14 868,75 грн. та загальний залишок заборгованості за процентами становить 20 292,99 грн, що разом становить 35 161, 74 грн. Згідно меморіального ордера №TR.21070564.23692.69784 від 28.12.2021 року на кредитний рахунок отримувача «Онлайн кеш-кредит» НОМЕР_2 , платником ОСОБА_1 , здійснений платіж на суму 15 000,00 грн. з призначенням платежу «видача кредиту згідно договору № А35ІСТ155101217535 від 28/12/2021». Згідно виписки по кредиту, клієнта ОСОБА_1 по кредиту № А35ІСТ155101217535 за період 28.12.2021-01.02.2025 року, в період з 28.12.2021 року по 28.01.2022 року відбулось погашення кредиту всього на суму 1100,00 грн, з них тіло кредиту 131,25 грн та 968,75 грн відсотки та комісії. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності. Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України). Так, суд першої інстанції вважав, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження обставини укладення кредитного договору, а також не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Так, позовна заява разом із додатками до неї була подана через систему Електронний суд і оформлена в електронну справу. Водночас в матеріалах справи, які були переведені в паперовий варіант відсутні зазначені у додатках до позовної заяви - копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», а також заява про надання послуги Швидка готівка №А35ІСТ155101217535 від 28.12.2021 року і відповідно не враховувалися судом при ухваленні рішення. Разом з тим, 07.08.2025 року вищевказані матеріали були переведені судом в паперовий варіант і надіслані Монастириським районним судом Тернопільської області на адресу Тернопільського апеляційного суду. Так, апеляційним судом встановлено, що 28.12.2021 року ОСОБА_1 за допомогою власноручного (цифрового) підпису підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», яка в свою чергу містить її персональні дані. Згідно заяви про надання послуги Швидка готівка №А35ІСТ155101217535 від 28.12.2021 року, підписаної ОСОБА_1 простим електронним підписом за ідентифікатором НОМЕР_3 , остання просила надати їй кредит у розмірі 15 000,00 грн. Відповідно до умов поданої заяви, користуючись послугою «Швидка готівка», відповідачці надається строковий кредит на придбання товару/здійснення платежу/оплату послуг у розмірі 15 000,00 грн. строком на 36 місяців, із застосуванням процентної ставки (фіксованої) 75% на рік, комісія за надання фінансового інструменту 0,00 грн., розмір щомісячного платежу 1067,15 грн. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила та погодилася, що зокрема, до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг; ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Підписуючи вищезазначену Заяву про надання послуги Швидка готівка №А35ІСТ155101217535 від 28.12.2021 року, яка є складовою частиною кредитного договору, ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за договором позики. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25 травня 2021 року. Відтак наявна в матеріалах справи виписка по кредиту є достовірним та належним доказом у справі, що підтверджує факт наявності заборгованості за кредитним договором №А35ІСТ155101217535 від 28.12.2021 року, що в свою чергу підтверджує те, що AT «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі 15 000 грн. Водночас надані банком виписка по кредиту та розрахунок заборгованості свідчать, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 02.02.2025 року у неї наявна заборгованість за кредитним договором №А35ІСТ155101217535 від 28 грудня 2021 року в розмірі 35 161, 74 грн., з яких: 14 868,75 грн. заборгованість за наданим кредитом, 20 292,99 грн. заборгованість за відсотками. Апеляційний суд погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості, оскільки згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, нарахування відсотків здійснено у відповідності до вищезазначених умов кредитного договору та в межах строку дії кредитного договору. Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором матеріали справи не містять. Відтак колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором №А35ІСТ155101217535 від 28 грудня 2021 року в розмірі 35 161, 74 грн., з яких: 14 868,75 грн. заборгованість за наданим кредитом, 20 292,99 грн. заборгованість за відсотками. У зв`язку зі скасуванням судового рішення і задоволенням позову відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідачку витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 056 грн. (2422,40 грн. + 3633,60 грн.). Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 141 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити. Заочне рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 березня 2025 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) 35 161,74 грн. заборгованості за кредитним договором № А35ІСТ155101217535 від 28 грудня 2021 року, з яких: 14 868,75 грн. заборгованість за наданим кредитом, 20 292,99 грн. заборгованість за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) 2 422,40 грн. сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3 633,60 грн. сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 18 серпня 2025 року. Головуючий: Гірський Б.О. Судді: Костів О.З. Хома М.В.