LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/2039/24

від 27.08.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 по справі № 440/2039/24 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2025 р.Справа № 440/2039/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.06.25 року по справі № 440/2039/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 по справі № 440/2039/24 - залишено без змін. До Полтавського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі № 440/2039/24 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , у відповідності до ст. 382 КАС України, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №440/2039/24. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі № 440/2039/24 відмовлено. Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 скасувати та ухвалити постанову, якою встановити судовий контроль за виконанням рішення суду першої інстанції. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували вчинення військовою частиною НОМЕР_1 дій, спрямованих на виконання рішення суду. Письмові пояснення відповідача не містять жодної інформації щодо проведення військовою частиною НОМЕР_1 розрахунку заборгованості, яка належить до виплати позивачу на виконання рішення суду. Вказує, що в розрахунку індексації грошового забезпечення, здійсненого позивачем, сума індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року, становить 83625,23 грн. Однак, згідно з довідкою від 09.06.2025 №309/ФЕС, військова частина НОМЕР_1 звернулась до вищестоящего командування з метою отримання фінансування лише на суму 4820,00 грн., що істотно менше належного розміру індексації. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, військовою частиною НОМЕР_1 зазначено, що боржник вживає дії з метою виконання рішення суду у справі № 440/2039/24 та на цей час відсутні підстави вважати, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених ст. 382,ст. 382-1 КАС України, ухвалене у цій справі судове рішення по суті спору залишиться невиконаним, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Аналіз наведених приписів процесуального закону дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом функції контролюю за суб`єктом владних повноважень стосовно дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. Водночас, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" № 4094-ІХ від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024, Кодекс адміністративного судочинства України був доповнений статтями 381-1, 382-1-382-3, а стаття 382 викладена в новій редакції. Відповідно статті 381-1 цього Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу. За приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судом першої інстанції встановлено, що військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду нарахувала ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 4820,00 грн. та звернулась із листом до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 із листом від 09.06.2025 №309/ФЕС щодо фінансування для можливості виплати індексації грошового забезпечення. Водночас, матеріали справи не містять розрахунку, який би підтверджував повне чи часткове виконання рішення суду в частині, що стосується нарахування індексації грошового забезпечення, а також інформації, який місяць підвищення (базовий місяць) застосовано при здійсненні нарахування індексації грошового забезпечення. Отже, колегія суддів констатує, що рішення суду залишається невиконаним, проте зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції з мотивів, що відповідачем вживаються відповідні дії, спрямовані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі № 440/2039/24. Колегія суддів наголошує на тому, що, за загальним правилом, встановлення судового контролю, є правом а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві, та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України. За змістом ч.1 ст.382 КАС України саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт. Отже, вирішивши у такий спосіб заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції не забезпечив належного судового контролю за виконанням судового рішення, не здійснив її належного та всебічного розгляду, проявивши надмірний формалізм. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, не дотримався норм процесуального права в частині забезпечення належного розгляду заяви в порядку ст.382 КАС України, що призвело до помилкового та передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви. Згідно приписів ст. 382 КАС України саме суд першої інстанції наділений повноваженнями щодо ухвалення рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена передчасно та за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення заяви в порядку ст.382 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 по справі № 440/2039/24 скасувати. Справу №440/2039/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 27.08.2025 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»