Ухвала КЦС ВС № 619/4451/23

УХВАЛА 25 серпня 2025 року м. Київ справа № 619/4451/23 провадження № 61-8136ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянув клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2025 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , та ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, вякій просив скасувати постанову державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Дергачівський ВДВС) від 23 вересня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1; звернутися до Дергачівського районного суду Харківської області для повернення виконавчого листа від 02 липня 2024 року. Скарга мотивована тим, що на виконанні Дергачівського ВДВС перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо зобов`язання ОСОБА_2 повідомляти батька дитини - ОСОБА_1 на електронну пошту про фактичне перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його зміни, про захворювання дитини, про виклик лікаря, поставлений діагноз, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні, впродовж моменту настання таких обставин. Постановою державного виконавця виконавче провадження № НОМЕР_1 було закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», з чим він не згоден, оскільки рішення суду боржником не виконано, відтак відсутні підстави для закриття провадження. 01 листопада 2024 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області в задоволенні скарги відмовлено. 22 травня 2025 року постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргуОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2024 року - без змін. Судові рішення мотивовані тим, що за змістом заочного рішення Дергачівського районного суду від 12 березня 2024 року в справі № 619/4451/23 та відповідного виконавчого листа, на примусовому виконанні у державній виконавчій службі перебувало рішення про зобов`язання матері - ОСОБА_2 , яка разом з дитиною перебуває за кордоном, вчинити дії щодо спілкування дитини з її батьком - ОСОБА_1 електронними засобами зв`язку, а не встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, тому державний виконавець обґрунтовано та відповідно до вказаних норм матеріального права діяв відповідно до визначеного у статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» порядку, яка передбачає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону. Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» в разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Державним виконавцем у межах виконання виконавчого листа № 619/4451/23, виданого 02 липня 2024 року, вчинено дії відповідно до положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема перевірено виконання судового рішення, винесено постанови про накладення на боржника штрафів та надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, тому відсутні правові підстави для задоволення скарги на постанову державного виконавця від 23 вересня 2024 року про закінчення виконавчого провадження за № НОМЕР_1. У червні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року, в якій просив їх скасувати та скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, викласти в обґрунтуваннях висновок Верховного Суду щодо застосування міжнародного визнання поняття «контакт з дитиною» в межах примусового виконання судових рішень про контакт з дітьми. Додатково викласти діючий порядок примусового виконання рішень про контакт з дітьми. Касаційна скарга була мотивована тим, що твердження суду про перебування ОСОБА_2 із сином за кордоном не підтверджене доказами. Крім того, ОСОБА_2 не мала права самостійно вирішувати питання про вивезення дитини до Німеччини. Суди мали надати оцінку діям ОСОБА_2 щодо переховування від викликів, запитів та вимог державних виконавців, переховування від поліції, умисному ухиленню від участі в судових розглядах, неповідомленню поважності причин такої протиправної поведінки. Вимога у виконавчому провадженні стосується вчинення конкретних дій боржником у межах надання інформації про дитину, що відповідає пункту ііі) частини а) статті 2 Конвенції про контакт з дітьми. Застосуванню підлягає стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», що є спеціальною. 06 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 22 травня 2025 року на підставі пункту 5 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у зв`язку з необґрунтованістю касаційної скарги. Ухвала Верховного Суду мотивована тим, що за вимогами статті 63, пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» якщо рішення суду можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо судове рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, що узгоджується з висновками, сформульованими в постановах Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі № 712/12377/17, від 18 січня 2023 року в справі № 757/7499/17, від 29 травня 2023 року в справі № 760/34745/21, від 07 березня 2025 року в справі № 759/1382/19 та інших. Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши належну правову оцінку наданим заявником доказам та заявленим нею доводам, обґрунтовано керувався тим, що державним виконавцем у межах виконання виконавчого листа № 619/4451/23, виданого 02 липня 2024 року, вчинено всі необхідні дії відповідно до положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, перевірено виконання судового рішення, винесено постанови про накладення на боржника штрафів та надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; за наслідками встановлення обставин перебування матері дитини - ОСОБА_2 разом з дитиною за кордоном та невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, правильно виснував щодо правомірності закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1. ОСОБА_1 у касаційній скарзі заперечував перебування ОСОБА_2 із сином за кордоном, однак такі обставини встановлені як заочним рішенням Дергачівського районного суду від 12 березня 2024 року в справі № 619/4451/23, так і судовими рішеннями в справі № 520/12940/23 за позовом ОСОБА_1 у інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення. Зокрема постановою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року в справі № 520/12940/23 встановлено: 24 квітня 2022 року ОСОБА_2 на адресу Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради було складено звернення, згідно з яким малолітню дитину ОСОБА_3 , за порадою батька ОСОБА_1 , було евакуйовано до Німеччини. Складеним працівниками відповідача актом від 30 жовтня 2023 року підтверджені обставини того, що малолітня дитина - ОСОБА_3 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 07 листопада 2022 року відповідачем за зверненням ОСОБА_2 як матері малолітньої дитини - ОСОБА_3 у зв`язку із знаходженням дитини за кордоном та у зв`язку із усуненням умов та обставин, які були підставою для взяття на облік, було прийнято наказ № 8 про зняття з обліку малолітньої дитини ОСОБА_3 . Заочним рішенням Дергачівського районного суду від 12 березня 2024 року в справі № 619/4451/23 встановлено, що ОСОБА_2 у зв`язку зі збройною агресією рф проти України разом з сином ОСОБА_3 була евакуйована до Німеччини та не перебуває на території України. Вказані обставини ОСОБА_1 не заперечуються. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України). Отже, обставини щодо перебування ОСОБА_2 із сином за кордоном є встановленими та додатковому доказуванню не підлягають. Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що заочне рішення Дергачівського районного суду від 12 березня 2024 року про зобов`язання ОСОБА_2 повідомляти батька дитини - ОСОБА_1 на електронну пошту про фактичне перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його зміни, про захворювання дитини, про виклик лікаря, поставлений діагноз, стан дитини, необхідні ліки, адреси лікарні, впродовж моменту настання таких обставин є розпорядженням стосовно контакту з дитиною, що в межах встановленої Конвенцією про контакт з дітьми (ETS № 192) процедури підлягає виконанню на території держави місця перебування матері з дитиною. Однак дії щодо виконання заочного рішення Дергачівського районного суду від 12 березня 2024 року в порядку Конвенції про контакт з дітьми (ETS № 192) виходять за межі повноважень державного виконавця, постанова якого є предметом оскарження в цій справі. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2025 року. Вважає, що в ухвалі суду слід прибрати будь-які посилання на начебто встановлені факти в інших справах, які спростовані наданими доказами, а саме посилання, що стягувач рекомендував виїзд дитини за кордон - це протирічить скаргам стягувача та є лише посиланням невстановленою особою у непідписаному документі. Також слід прибрати посилання на акт Служби у справах дітей, який начебто підтверджує перебування боржника з дитиною за кордоном, та посилання на висновки у справі № 619/4451/23, в матеріалах якої є докази про відсутність перетину кордону ОСОБА_2 із сином, відсутність сина на консульському обліку у Німеччині тощо. Зазначає, що такі виправлення є важливими з огляду на те, що є підставою для нового звернення до суду для встановлення порядку систематичного надання інформації про дитину, що буде перевірятися відповідно до статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Клопотання про виправлення описки не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення в справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення. Зазначене узгоджується з постановами Верховного Суду від 06 серпня 2025 року в справі № 757/37432/23-ц, від 18 серпня 2023 року в справі № 930/2705/20 та ін. Перевіривши викладені у клопотанні ОСОБА_1 про виправлення описки доводи, суд встановив, що вони фактично зводяться до вимоги змінити мотивувальну частину ухвали Верховного Суду, що є неприпустимим відповідно до статті 268 ЦПК України. У клопотанні ОСОБА_1 відсутні посилання, що ухвала Верховного Суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2025 року містить саме визначені в частині першій, другій статті 269 ЦПК України описки чи арифметичні помилки. Ураховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання слід відмовити. Посилання заявника в прохальній частині клопотання на те, щоб «судді Верховного Суду відповідально ставились до будь-яких посилань, ураховуючи, що це остання судова інстанція в Україні, яка повинна оперувати лише встановленими у законний спосіб обставинами та не посилатись на неперевірені або хибні висновки суддів у інших справах, які спростовуються документами на які такі висновки посилаються; судді Верховного Суду Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. заявляли обґрунтований самовідвід від розгляду майбутніх скарг скаржника» розглянуто як відвід суддям судової колегії у встановленому ЦПК України порядку. Керуючись 260, 269 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2025 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік І. В. Литвиненко Є. В. Петров