Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1917/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/1917/25 пров. № А/857/22988/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії суддя (судді) в суді першої інстанції Чуприна О.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено В С Т А Н О В И В: 21 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: зобов`язати зарахувати в пільговому кратному відношенні період роботи в Івано-Франківській обласній санітарно-епідеміологічній станції з 19.10.1992 по 31.12.2003, з 19.10.1992 початок роботи в лабораторії особливо-небезпечних інфекцій; врахувати пільговий стаж з періоду призначення пенсії за віком з 01.05.2024, оскільки при поданні пакету документів на призначення пенсії за віком, вона в заяві до Пенсійного фонду України вказала, що їй належить пільговий стаж, надала всі належні довідки для призначення пільгового стажу; зобов`язати перерахувати її пенсію згідно пільгового стажу, відшкодувати кошти згідно перерахунку, з моменту призначення пенсії за віком, з травня 2024 року. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, як мати дитина-інваліда, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі Закон №1058-IV). Підставою звернення ізвказаним позовом є протиправні, на її думку, дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії по віку, та у зарахуванні до стажу період роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.03.2025 за №091630019967 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 у Державній установі "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2025 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 та з 01.01.2004 по 16.07.2012, з 17.07.2012 по 22.07.2012, з 23.07.2012 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 10.08.2020, з 01.09.2020 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, з 13.04.2022 по 31.05.2022, з 15.07.2022 по 29.02.2024 у Державній установі "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат. В задоволенні решти вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Івано-Франківська облсанепідемстанція (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України"), є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД. Норми чинного законодавства, які регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу. Окрім цього, робота позивача у інфекційній лікарні у спірний період відповідачем та третьою особою не спростовується, а навпаки підтверджується у письмових поясненнях. Пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, а тому період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі. Відтак, період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 27.03.1995 по 26.01.1998 по догляду за дитиною до 3-х років, з 03.06.2003 по 28.11.2005 для догляду за дитиною трирічного віку зараховується до стажу роботи лише в одинарному розмірі, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що стаж роботи ОСОБА_1 за період з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 в Івано-Франківській облсанепідемстанціії (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України") має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на врахування періоду роботи ОСОБА_1 в ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" з 19.10.1992 по 31.12.2003 у подвійному розмірі, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як помилково зазначено у позовній заяві. Оскільки позивач подала заяву про перерахунок пенсії 05.03.2025, тому спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.03.2025, а не з травня 2024 року, як зазначено у позовній заяві. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що період роботи позивача з грудня 2002 року по травень 2003 рокуне підлягає врахуванню у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, оскільки час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку. Вказує, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 19.10.1992 по 31.12.2003 працювала на посадах санітарки, молодшої медичної сестри відділу особливо небезпечних інфекцій в Івано-Франківській обласній санітарно епідеміологічній станції, однак така установа не відноситься до закладів охорони здоров`я передбачених статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що стаж її роботи за період з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 в Івано-Франківській облсанепідемстанціії (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України") має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 01.05.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, як мати дитина-інваліда призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV) (а.с.67-139). Позивач 10.05.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії (а.с.73), до якої, серед іншого, долучила копії: трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.10.1992 (а.с.82-87), архівні довідки від 11.04.2021 за №М-26/06-07 (а.с.91), від 11.04.2024 за №М-25/06-07 (а.с.92). Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 20.05.2024 за №091630019967 призначено ОСОБА_1 з 01.05.2024 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, як матері дитини-інваліда, розмір якої з 01.05.2024 разом з надбавками склав 4001,66 гривень. Страховий стаж позивача згідно вказаного рішення 34 роки 03 місяці 11 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням та без урахування кратності однаковий 0,34250 ((411/100*12)*1) (а.с.67). Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 03 місяці 11 днів (411 місяців), та до такого враховано періоди: - з 01.09.1989 по 28.06.1992 навчання у вищих/середніх навчальних закладах в одинарному розмірі без особливих відміток (02 роки 09 місяців 28 днів); - з 19.10.1992 по 03.01.1994 - в одинарному розмірі без особливих відміток (01 рік 02 місяці і 15 днів); - з 04.01.1994 по 31.12.2003 - в одинарному розмірі без особливих відміток (01 рік 02 місяці і 15 днів); - з 01.01.2004 по 27.11.2005 період догляду за дитиною до 3 років в одинарному розмірі без особливих відміток (01 рік 11 місяців); - з 28.11.2005 по 29.12.2012 - в одинарному розмірі без особливих відміток (07 років 02 місяці); - з 02.01.2013 по 06.02.2020 - в одинарному розмірі без особливих відміток (07 років 02 місяці); - з 07.02.2020 по 31.03.2024 - в одинарному розмірі без особливих відміток (04 роки 02 місяці) (а.с.68). В подальшому, 22.08.2024 орган пенсійного забезпечення рішенням № №091630019967 провів перерахунок пенсії позивача у зв`язку з допризначенням, внаслідок якого страховий стаж останньої склав 34 роки 04 місяці 11 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням та без урахування кратності однаковий 0,34333 ((412/100*12)*1) (а.с.102-103). Як слідує зі змісту розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно рішення №091630019967 від 22.08.2024, до страхового стажу, окрім вже зарахованих періодів, додатково враховано період з 01.04.2024 по 30.04.2024 - в одинарному розмірі без особливих відміток (01 місяць) (зворотній бік а.с.103). 24.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, на яку відповідачем надано відповідь у формі листа від 25.11.2024 за №95-118065/М-02/8-0900/24, яким повідомлено останню про те, що до страхового стажу в одинарному розмірі зараховано період роботи в Івано-Франківській обласній санітарно-епідеміологічній станції, а саме з 19.10.1992 по 02.01.1994 у відділі особливо небезпечних інфекцій на посаді санітарки, з 03.01.1994 по 16.04.1998 в лабораторії СНІДУ відділу особливо небезпечних інфекцій на посаді санітарки, з 17.04.1998 по 31.08.2001 в лабораторії СНІДУ відділу особливо небезпечних інфекцій на посаді молодшої медичної сестри та з 01.09.2001 по 31.12.2003 в лабораторії відділення діагностику СНІДУ відділу особливо небезпечних інфекцій на посаді молодшої медичної сестри. Зазначено, що позивачем не надано довідок про перебування у відпустках без оплати праці. А також у довідці від 11.04.2021 за №М-26/06-07 зазначено про період перебування в частково оплачуваних відпустках з 27.03.1995 по 26.01.1998 та з 03.06.2003 по 28.11.2005. Також у вказаному листі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що у разі надання довідки щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати за період роботи у відділі особливо небезпечних інфекцій в СЕС питання щодо обчислення страхового стажу у подвійному розмірі буде переглянуто (а.с.14-16). Позивач також 24.10.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві із відповідною заявою, натомість відповідач листом від 26.11.2024 інформував ОСОБА_1 , що відповідь на порушене у зверненні питання надано листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 25.11.2024 за №95-118065/М-02/8-0900/24. Позивач 05.03.2025 звернулась до Відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, вид перерахунку визначено "зміна надбавки (зарахування в кратності період роботи 1992-2003 р.р.)", а також ОСОБА_1 у заяві власноруч вчинено надпис кульковою ручкою "Прошу зарахувати мені подвійний стаж за період роботи в ІФ обл. СЕС" (а.с.113). До вказаної заяви позивачем, серед іншого, долучено копії довідки про заробітну плату (а.с.133), архівних довідок від 11.04.2024 за №М-26/06-07 (а.с.121), від 03.03.2025 за №М-17а/06-07 (а.с.122), від 05.12.2024 за №М-96/06-07 (а.с.123), наказів від 27.04.1995 за №27 (а.с.124), від 26.12.1996 за №146 (а.с.125), від 27.01.1998 за №6 (а.с.126), від 02.06.2003 за №74 (а.с.127), від 22.11.2005 за №186 (а.с.128). Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025, прийняло рішення від 13.03.2025 за №091630019967 у зв`язку з тим, що статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також Закон №1788-ХІІ) не передбачено зарахування стажу роботи в санітарно-епідеміологічних станціях в подвійному розмірі. Також у рішенні міститься інформація про те, що довідка про заробітну плату від 03.03.2025 за №М-17/06-07 видана Державним архівом Івано-Франківської області не підтверджена первинними документами (а.с.134). ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перевірку довідки про заробітну плату від 03.03.2025 за №М-17/06-07 видану Державним архівом Івано-Франківської області, за наслідками якої складено акт від 26.03.2025 за №0900-0902-1/2286. Згідно з висновками вказаного акту за результатами перевірки довідки Державного архіву Івано-Франківської області від 03.03.2025 за №М-17/06-07 розбіжностей з даними первинних документів не встановлено (а.с.135-138). Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині: визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.03.2025 за №091630019967 про відмову позивачу у перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.03.2025 перерахунок пенсії позивачу, зарахувавши до стажу періоди її роботи з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 у Державній установі "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2025 нарахування і виплату пенсії позивачу, перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 та з 01.01.2004 по 16.07.2012, з 17.07.2012 по 22.07.2012, з 23.07.2012 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 10.08.2020, з 01.09.2020 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 03.04.2022, з 13.04.2022 по 31.05.2022, з 15.07.2022 по 29.02.2024 у Державній установі "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (дал Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Закон України №1058-IV набрав чинності 01 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ). Як встановлено судом першої інстанції, у ОСОБА_1 наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 від 19.10.1992 (а.с.82-87), котру остання долучала разом із заявою про призначення пенсії, та згідно якої позивач, серед іншого: - з 19.10.1992 прийнята на посаду санітарки відділу особливо небезпечних інфекцій в Івано-Франківську облсанепідемстанцію; - з 03.01.1994 переведена на посаду санітарки лабораторії СНІДу відділу особливо небезпечних інфекцій; - з 01.09.2001 зарахована на посаду молодшої медичної сестри відділу діагностики СНІДу відділу особливо небезпечних інфекцій; - з 05.09.2006 переведена на посаду молодшої медичної сестри лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій; - з 01.02.2008 проведено атестацію робочих місць за умовами праці; - з 29.12.2012 звільнена з роботи в порядку переведена на посаду молодшої медичної сестри лабораторії відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ "Івано-Франківській обласній лабораторії центру Держсанепідемслужби України"; - з 12.01.2013 прийнята на посаду молодшої сестри лабораторії особливо небезпечних інфекцій; - з 01.02.2013 проведена атестація робочих місць за умовами праці; - з 06.02.2020 звільнена з роботи за угодою сторін; - з 08.02.2020 прийнята на посаду молодшої медичної сестри терапевтичного відділення стаціонару. Суд апеляційної інстанції зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята/переведена на таку посаду (роботу). Обставина роботи позивача у вказаних закладах охорони здоров`я додатково підтверджується наданими до заяви від 05.03.2025 копіями довідки про заробітну плату (а.с.133), архівними довідками від 11.04.2024 за №М-26/06-07 (а.с.121), від 03.03.2025 за №М-17а/06-07 (а.с.122), від 05.12.2024 за №М-96/06-07 (а.с.123), наказами від 27.04.1995 за №27 (а.с.124), від 26.12.1996 за №146 (а.с.125), від 27.01.1998 за №6 (а.с.126), від 02.06.2003 за №74 (а.с.127), від 22.11.2005 за №186 (а.с.128). В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025, прийняло рішення від 13.03.2025 за №091630019967 у зв`язку з тим, що статтею 60 Закону №1788-ХІІ не передбачено зарахування стажу роботи в санітарно-епідеміологічних станціях в подвійному розмірі. Інших мотивів відмови у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 в санітарно-епідеміологічних станціях лабораторії СНІДу відділу особливо небезпечних інфекцій вказане рішення не містить. Як слідує зі змісту записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.10.1992 та документів долучених до заяви від 05.03.2025, протягом спірного періоду, а саме з 19.10.1992 по 31.12.2003 позивач працювала у різних санітарно-епідеміологічних станціях. Із роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України №05.03-18-54/973 від 27 січня 2010 року слідує, що "інфекційний заклад (відділення)" це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія). Крім того, Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР № 916 від 04 серпня 1983 року, що діє на території України, згідно вказівки МОЗ України №165 від 28 травня 1996 року, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень і інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій, та містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Івано-Франківська облсанепідемстанція (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України"), є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД. Таким чином, доводи скаржника в частині незарахування ОСОБА_1 спірних періодів роботи в подвійному розмірі у зв`язку з тим, що статтею 60 Закону №1788-ХІІ) не передбачено зарахування стажу роботи в санітарно-епідеміологічних станціях в подвійному розмірі, є необґрунтованими. ОСОБА_1 з 01.05.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, як мати дитина-інваліда призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV), що засвідчується матеріалами пенсійної справи (а.с.67-139). Позивач 10.05.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії (а.с.73), до якої, серед іншого, долучила копії: трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.10.1992 (а.с.82-87), архівні довідки від 11.04.2021 за №М-26/06-07 (а.с.91), від 11.04.2024 за №М-25/06-07 (а.с.92). Управління рішенням від 20.05.2024 за №091630019967 призначило ОСОБА_1 з 01.05.2024 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, як матері дитини-інваліда, розмір якої з 01.05.2024 разом з надбавками склав 4001,66 гривень. Страховий стаж позивача згідно вказаного рішення 34 роки 03 місяці 11 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням та без урахування кратності однаковий 0,34250 ((411/100*12)*1) (а.с.67). Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 03 місяці 11 днів (411 місяців), та до такого враховано періоди: - з 01.09.1989 по 28.06.1992 навчання у вищих/середніх навчальних закладах в одинарному розмірі без особливих відміток (02 роки 09 місяців 28 днів); - з 19.10.1992 по 03.01.1994 - в одинарному розмірі без особливих відміток (01 рік 02 місяці і 15 днів); - з 04.01.1994 по 31.12.2003 - в одинарному розмірі без особливих відміток (01 рік 02 місяці і 15 днів); - з 01.01.2004 по 27.11.2005 період догляду за дитиною до 3 років в одинарному розмірі без особливих відміток (01 рік 11 місяців); - з 28.11.2005 по 29.12.2012 - в одинарному розмірі без особливих відміток (07 років 02 місяці); - з 02.01.2013 по 06.02.2020 - в одинарному розмірі без особливих відміток (07 років 02 місяці); - з 07.02.2020 по 31.03.2024 - в одинарному розмірі без особливих відміток (04 роки 02 місяці) (а.с.68). В подальшому, 22.08.2024 орган пенсійного забезпечення рішенням № №091630019967 провів перерахунок пенсії позивача у зв`язку з допризначенням, внаслідок якого страховий стаж останньої склав 34 роки 04 місяці 11 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням та без урахування кратності однаковий 0,34333 ((412/100*12)*1) (а.с.102-103). Як слідує зі змісту розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно рішення №091630019967 від 22.08.2024, до страхового стажу, окрім вже зарахованих періодів, додатково враховано період з 01.04.2024 по 30.04.2024 - в одинарному розмірі без особливих відміток (01 місяць) (зворотній бік а.с.103). Матеріали пенсійної справи засвідчують, що періоди роботи ОСОБА_1 з 19.10.1992 по 03.01.1994, з 04.01.1994 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 27.11.2005, з 28.11.2005 по 29.12.2012 та з 02.01.2013 по 06.02.2020 в Івано-Франківській облсанепідемстанціії (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України") зараховано в одинарному розмірі без посиланням на статтю 60 Закону №1788-ХІІ (із позначкою "Мед.заклад"). Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що неврахування у подвійному розмірі стажу роботи позивача в Івано-Франківській облсанепідемстанціії (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України") з 01.01.2004 по 27.11.2005, з 28.11.2005 по 29.12.2012 та з 02.01.2013 по 06.02.2020 ОСОБА_1 не оскаржуються, а відтак, у суду відсутні підстави для вирішення питання про зарахування таких періодів у подвійному розмірі. Разом з тим, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 25.11.2024 за №95-118065/М-02/8-0900/24, повідомлено ОСОБА_1 про те, що позивачем не надано довідок про перебування у відпустках без оплати праці. А також у довідці від 11.04.2021 за №М-26/06-07 зазначено про період перебування в частково оплачуваних відпустках з 27.03.1995 по 26.01.1998 та з 03.06.2003 по 28.11.2005. Також у вказаному листі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що у разі надання довідки щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати за період роботи у відділі особливо небезпечних інфекцій в СЕС питання щодо обчислення страхового стажу у подвійному розмірі буде переглянуто (а.с.14-16). Державним архівним відділом Івано-Франківської області видано Архівну довідку від 11.04.2024 за №М-26/06-07 (а.с.121), згідно якої ОСОБА_1 , санітарці, молодшій медичній сестрі відділу особливо небезпечних інфекцій Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції надавались відпустки з 27.03.1995 по 26.01.1998 по догляду за дитиною до 3-х років, з 03.06.2003 по 28.11.2005 для догляду за дитиною трирічного віку (а.с.121). Згідно Архівної довідки Державного архівного відділу Івано-Франківської області від 05.12.2024 за №М-09/06-07, в наказах головного лікаря Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції про надання працівникам відпусток з шкідливими умовами праці, щодо догляду за дитиною та за власний рахунок наказів про наданий відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною ОСОБА_1 за період з січня по травень 2003 року не виявлено. Накази головного лікаря Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції про надання працівникам відпусток з шкідливими умовами праці, щодо догляду за дитиною та за власний рахунок за 2002 рік на зберігання до Державного архіву Івано-Франківської області не надходили. В наказах головного лікаря Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції з особового складу за період з грудня 2002 року по травень 2003 року наказів про надання відпустки без збереження заробітної плати но догляду за дитиною ОСОБА_1 не виявлено (а.с.123). Застосовуючи у спірних правовідносинах норми щодо пільг по обчисленню стажу за роботи в деяких медичних закладах, визначених статтею 60 Закону №1788-ХІІ, колегія суддів зауважує, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Статтею 21 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Приписами статті 30 КЗпП України передбачено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 КЗпП України). Отже, робота в розумінні статей 21, 30 КЗпП України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором. Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, а тому період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі. Відтак, період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 27.03.1995 по 26.01.1998 по догляду за дитиною до 3-х років, з 03.06.2003 по 28.11.2005 для догляду за дитиною трирічного віку зараховується до стажу роботи лише в одинарному розмірі. Таким чином, стаж роботи ОСОБА_1 за період з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 в Івано-Франківській облсанепідемстанціії (згодом - ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України") має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Відповідно до 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - орган, що призначає пенсію). Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025, прийняло рішення від 13.03.2025 за №091630019967 у зв`язку з тим, що статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також Закон №1788-ХІІ) не передбачено зарахування стажу роботи в санітарно-епідеміологічних станціях в подвійному розмірі. За змістом пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (абзац 2 пункту 4.7 Порядку №22-1). Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на врахування періоду роботи ОСОБА_1 в ДУ "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" з 19.10.1992 по 31.12.2003 у подвійному розмірі, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області. В контексті вирішення питання ефективного способу відновлення порушеного права суд керується приписами частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, за змістом яких перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 (пенсія по інвалідності, зміни групи інвалідності), частиною другою статті 38 (пенсія у зв`язку із втратою годувальника), частиною третьою статті 42 (перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність) і частиною п`ятою статті 48 (пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні) цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Оскільки позивач подала заяву про перерахунок пенсії 05.03.2025, тому спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.03.2025. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.03.2025, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період її роботи з 19.10.1992 по 26.03.1995, з 27.01.1998 по 02.06.2003 у Державній установі "Івано-Франківська обласна лабораторія центру Держсанепідемслужби України" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі № 300/1917/25 без змін. Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін