Ухвала ККС ВС № 127/891/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 року м. Київ справа № 127/891/21 провадження № 51 - 1302 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2025 року щодо нього, встановив: Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2022 року, залишеним без зміни ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2025 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 115 ч. 2 п. п. 9, 10, 13, ст. 152 ч. 1, ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі. У касаційній скарзі захисник ставить питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку. Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу. Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України захисник у своїй касаційній скарзі, посилаючись незаконність та необґрунтованість судових рішень, не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412 - 414 КПК України. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник вказує на допущені, на його думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом. У поданій касаційній скарзі захисник також не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду в силу ст. 419 КПК України, які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги та скарги засудженого суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. Крім того, з прохальної частини касаційної скарги захисника убачається, що він просить скасувати вирокВінницького апеляційного суду від 07 квітня 2025 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, проте у вступній частині вказує на оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2025 року, такі вимоги необхідно уточнити та викласти їх відповідно до ст. 436 КПК України. Відповідно до ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних рішень, однак захисник не надав копій вироку та ухвали апеляційного суду. Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд постановив: Залишити касаційну скаргузахисника ОСОБА_5 без руху. Встановити захиснику ОСОБА_5 п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3