Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4883/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4883/24 пров. № А/857/25972/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, що ухвалив суддя Чепенюк О.В. у м. Тернополі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 500/4883/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дії та бездіяльності протиправними, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд - визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021, яка в календарному обчисленні становить 12 років 6 місяців 23 дні, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; - зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021, яка в календарному обчисленні становить 12 років 6 місяців 23 дні, для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки та здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років, з врахуванням до стажу служби в Національній поліції України періоду проходження служби в органах податкової міліції. 02 жовтня 2024 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021. Зобов`язав Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021 для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що на позивача під час проходження служби в період з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021 в органах податкової міліції розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та він мав такий же правовий статус як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції. Тому необхідно визнати протиправними дій відповідача щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції періоду служби податкової міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021 та зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати позивачу цей період до стажу служби в поліції. Водночас, щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за весь період служби в органах поліції в частині надбавки за вислугу років з врахуванням стажу служби в органах податкової міліції, суд зазначив, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо зарахування позивачу до стажу служби в поліції службу у податковій міліції на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, стаття 78 Закону України Про Національну поліцію, передбачає вичерпний перелік підстав для зарахування окремих періодів служби до стажу служби в поліції, і в даному переліку відсутня служба в податковій міліції. Тому, на думку відповідача, підстав для зарахування цього періоду служби позивача до стажу служби позивача в поліції немає. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 з 01.02.2008 по 04.05.2016 та з 06.06.2017 по 27.09.2021 перебував на службі в органах податкової міліції на посадах оперуповноваженого оперативного відділення відділу податкової міліції Тернопільської ОДПІ та старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Тернопільській області відповідно. Така обставина встановлена рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №500/6866/23 та не потребує доведення (а.с.34-37). Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 18.04.2023 №113 о/с ОСОБА_1 з 18.04.2023 прийнятий на службу до поліції та призначений дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області (а.с.28). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №500/6866/23, яке набрало законної сили 23.02.2024, визнано протиправними дії ГУНП в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу у податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021, строк якої становить 12 років 6 місяців 23 дні, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; зобов`язано ГУНП в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу у податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021, строк якої становить 12 років 6 місяців 23 дні, для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки та здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років, з врахуванням до стажу служби в Національній поліції України періоду проходження служби в органах податкової міліції. Також суд встановив, з 18.12.2023 позивач переведений на посаду оперуповноваженого відділу протидії корупції Тернопільського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, що підтверджується витягом з наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 19.12.2023 №486 о/с. 30.04.2024 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо зарахування до стажу служби в поліції періоду служби в податковій міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021 з посиланням на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №500/6866/23. Однак, листом від 14.05.2024 за №5280-2024 відповідач відмовив у задоволенні рапорту позивача. Свою відмову Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України мотивував тим, що у рішенні суду від 30.11.2023 у справі №500/6668/23 зобов`язання стосуються лише визначених у них осіб та їх правонаступників, тобто ГУНП в Тернопільській області. Також зауважено, що стаття 78 Закону України Про Національну поліцію встановлює вичерпний перелік видів та категорій служб, які включаються до стажу служби в поліції, а вислуга років в податковій міліції в цьому переліку відсутня (а.с.43-44). Не погоджуючись з діями Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні до стажу служби в поліції служби в органах податкової міліції, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частина друга статті 78 Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те що до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ) особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Відповідно до статті 26 цього ж Закону держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Пунктом 356.1 статті 356 ПК України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Враховуючи вищенаведене, а також правові висновки Верховного Судом у постановах від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20, від 22.12.2022 у справі №380/8659/20, апеляційний суд встановив, що на позивача під час проходження служби в період з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021 в органах податкової міліції розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а згодом - поліції. Таким чином, на переконання апеляційного суду, відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні стажу служби в органах податкової міліції ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги необхідно задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції періоду служби в податковй міліції з 01.02.2008 по 04.05.2016, з 06.06.2017 по 27.09.2021 та зобов`язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати позивачу цей період до стажу служби в поліції. Також апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку і виплату грошового забезпечення, у зв`язку із зміною тривалості стажу, оскільки права позивача у відповідних правовідносинах на час розгляду справи не порушені, що є підставою для відмови у задоволенні вказаних позовних вимог. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 500/4883/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено