Постанова 4813 № 522/12665/24

Номер провадження: 22-ц/813/4450/25 Справа № 522/12665/24 Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.08.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Комлевої О.С., суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Цимбал Сергія Юрійовича, представника ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та на дружину до досягнення дитиною трьох років, - в с т а н о в и в: У липні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та на дружину до досягнення дитиною трьох років. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Цимбала С.Ю. звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2025 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 повернута заявнику на підставі 193 ЦПК України. Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Цимбал С.Ю., представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для прийняття зустрічного позову,до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання їх в одне провадження, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що висновки суду про те, що первісний позов та зустрічний позов не взаємопов`язані є помилковими, оскільки обидва позови виникли з одних правовідносин, пов`язаних з (не)походженням дитини від батька та задоволення зустрічного позову про оспорювання батьківства виключатиме повністю задоволення первісного позову про стягнення аліментів на дитину та дружину. Апелянт вважає, що посилання суду на те, що під час розгляду двох позовів дослідженню підлягають різні обставини, не скасовує взаємопов`язаність цих позовів в контексті неможливості задоволення одного з них (первісного) при доведеності іншого (зустрічного). Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення. У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судове рішення суду зазначеним вимогам відповідає не в повній мірі, за таких підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 29 липня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, в якому просила: - стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини; - стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, починаючи з дня подання заяви; - розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження; - допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів. В обґрунтування своєї заяви зазначила, що 23.11.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, від якого сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого батько дитини матеріальної допомоги не надає та ухиляється від свого обов`язку щодо утримання малолітнього сина. Також ОСОБА_1 не надає матеріальної допомоги на утримання дружини, з якою проживає дитина, а оскільки ОСОБА_1 є здоровим та працездатним, ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 зможе сплачувати аліменти на дитину у розмірі 1/4 частини та на утримання дружини у розмірі 1/6 частини. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Цимбала С.Ю. звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, в якому просив прийняти зустрічний позов та об`єднати його в одне провадження з первісним позовом; виключити запис про ОСОБА_1 як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 23 листопада 2023 року, №2501. Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 зазначив, що 22.04.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2023 року був розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 народилась дитина ОСОБА_3 , після спливу 10 місяців від дня припинення шлюбу сторін. ОСОБА_2 запевняла, що народжена нею дитина є сином ОСОБА_1 і в інтересах дитини сторони спробували налагодити стосунки та 23.11.2023 року знову зареєстрували шлюб. Однак, згодом до ОСОБА_1 дійшли чутки, що дитина не має зовнішньої схожості із ним, тому він виявив намір провести ДНК-дослідження, однак ОСОБА_2 позбавила ОСОБА_1 доступу до дитини, не надає можливості бачитися з дитиною. Також ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: чи є ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та відповідні до них правовідносини, первісний позов та зустрічний позов не є взаємопов`язаними в розумінні ст. 193 ЦПК України, їх спільний розгляд не є доцільним. Однак, колегія суддів з такими висновками суду не погоджується, за наступних підстав. Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (а.с. 1-6). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 . Повідомлено, що розгляд справи буде проведений у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також становлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали продати відзив на позовну заяву, у якій відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України (а.с. 7). Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07 серпня 2024 року доставлена ОСОБА_1 до електронного кабінету 08 серпня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 57). 09 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив надати йому матеріали справи для ознайомлення та отримання копій документів для подальшого складання відповідних процесуальних документів (а.с. 58). 09 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали від 07 серпня 2024 року, судову повістку на 01 жовтня 2024 року та був ознайомлений з матеріалами справи (а.с. 59). 16 серпня 2024 року адвокат Цимбал С.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вступ у справу, як представник, надавши до суду копію ордеру про надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 60-62). Однак, тільки 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Цимбала С.Ю. звернувся до суду з зустрічним позовом (а.с. 8-25). Відтак, ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року). Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Проте, питання про поновлення встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України строку для пред`явленням зустрічного позову ОСОБА_1 , не порушував. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що первісний позов та зустрічний позов не взаємопов`язані та їх спільний розгляд не є доцільним, оскільки зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України, в якому відповідачем не ставилося питання про його поновлення. Водночас, колегія суддів зауважує, що повернення зустрічного позову не позбавляє відповідача ОСОБА_1 права звернутися до суду з позовом в загальному порядку. Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. На підставі вищевикладених обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам законодавства та підлягає зміні, оскільки суд помилився з її мотивуванням. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Цимбал Сергія Юрійовича, представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови. В решті ухвалу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повний текст судового рішення складений 25 серпня 2025 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська ______________________________________ С.М. Сегеда