Постанова 4813 № 523/19279/19

Номер провадження: 22-ц/813/6565/20 Номер справи місцевого суду: 523/19279/19 Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.08.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів Сегеди С.М., Гірняк Л.А., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2020 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Сувертак І.В., - в с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 січня 2020 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви. 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 надав до суду заяву про усунення недоліків. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2020 року позовна заява ОСОБА_2 визнана неподаною та повернута позивачу з роз`ясненням того, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, продовжити розгляд справи в Суворовському районному суді м. Одеси в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процессуального права. У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 зазначає, що судом неправомірно повернуто позовну заяву, оскільки до суду з дотриманням процесуальних строків була подана заява, у якій недоліки, зазначені судом були усунені. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_4 , представник ОСОБА_3 зазначає, що позовна заява та апеляційна скарга є необгрунтованими, такими, що порушують цивільні права та обовязки по вихованню дітей, та поданими за відсутністю доказів по справі. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до ухвали суду від 03 січня 2020 року до вказаного строку недоліки в позовній заяві в повному обсязі не усунув, тому відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України визнав позов неподаним та повернув позивачу. Проте з таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 січня 2020 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали, усунути недоліки, а саме надати: - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача чи іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Також зазначено, що оскільки діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси, позивачем, в якості третьої особи повинен бути залучений орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та вилучена неналежна третя особа Служба у справах дітей Одеської міської ради. Також судом зазначено, що в прохальній частині позовної заяви позивачем не повно зазначено дані про дітей та відповідача, тому позивач повинен усунути недоліки шляхом викладення прохальної частини позову чітко, однозначно та повно. Крім іншого, суд звернув увагу на те, що до позовної заяви надано ордер серії ОД №150727 від 17 травня 2018 року, представника позивача, адвоката Довженка О.Ю., який має попередній бланк. 03 лютого 2020 року ОСОБА_2 отримав копію ухвали від 03 січня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16). 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 подав до суду на виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 03 січня 2020 року заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що третьою особою є Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради; виключено неналежну третю особу Службу у справах дітей ОМР. Прохальна частина викладена в наступній редакції: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також до заяви про усунення недоліків, адвокатом Довженко О.Ю. наданий ордер представника ОСОБА_2 , згідно типової форми ордера, затвердженої Радою адвокатів України, копія заяви для відповідача з доданими матеріалами (а.с. 17-19). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2020 року позовна заява ОСОБА_2 визнана неподаною та повернута позивачу з роз`ясненням того, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (а.с. 20). Проте такого висновку суд першої інстанції дійшов із порушенням вимог процесуального закону. Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статей 175 та 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подачі до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків. За змістом наведених норм закону, повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18). Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Встановлено, що на виконання вимог ухвали від 03 січня 2020 року ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, отже, від виконання її вимог позивач не ухилявся, а тому посилання районного суду на те, що позивач не виконав вимоги ухвали в повному обсязі, є передчасними. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. В силу ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Із положень ст. 127 ЦПК України слідує, що процесуальні строки можуть бути поновлені або продовжені. Вважаючи, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 03 січня 2020 року в повному обсязі, суд вищевказаного не врахував, строк для усунення недоліків позовної заяви, у разі наявності для цього потреби, не продовжив та дійшов передчасного висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2 . Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини 1, 2 статті 55 Конституції України). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Суд, на наведене уваги не звернув та у порушення вимог ст. 185 ЦПК України, постановив передчасну ухвалу, якою визнав неподаною та повернув позовну заяву ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про повернення позовної заяви постановлена суддею з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню. У відповідності до ч. 1 ст. 379 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2020 року скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 03 серпня 2020 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________ Л.А. Гірняк