Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/10506/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/10506/24 Головуючий в 1 інст.Піх Ю.Р. Провадження №33/807/366/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2025 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) адвоката Лихосенка Є.О., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 22 листопада 2024 року о 10 год. 20 хв., рухаючись по вул.Культурна, буд.177 у м.Запоріжжя, керував автомобілем HONDA ACORD, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №10038 від 22 листопада 2024 року, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Окрім того, просить приділити увагу та надати оцінку його запереченням від 20 січня 2025 року. В обґрунтування своїх вимог зазначає про порушення процедури проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції жодного огляду на місці зупинки транспортного засобу не проводили, а направили його відразу до медичного закладу, в порушення вимог ст.266 КУпАП. Зауважує на тому, що огляд в медичному закладі проводився більше ніж через 2 години з моменту зупинки транспортного засобу. Окрім того, вказує, що у висновку лікаря не зазначено відомостей щодо кількості проміле. Також, апелянт посилається на відсутність даних про модель, серійний номер алкотестеру, за допомогою якого він проходив огляд в медичному закладі, та не зрозуміло взагалі, чи проходив даний технічний прилад періодичну повірку. Вказує на відсутність в матеріалах справи безперервного відеозапису події. Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) адвоката Лихосенка Є.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №179747 від 22 листопада 2024 року, згідно з яким, водій ОСОБА_1 22 листопада 2024 року о 10 год. 20 хв., рухаючись по вул.Культурна, буд.177, у м.Запоріжжі, керував автомобілем HONDA ACORD, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №10038 від 22 листопада 2024 року, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810. Результат огляду на стан сп`яніння позитивний - 0,92% проміле. З результатом ОСОБА_1 не погодився; - у роздруківці Alcotest Drager 6810 від 22 листопада 2024 року №2849; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 22 листопада 2024 року; - висновком №10038 від 22 листопада 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Як убачається з оскаржуваної постанови, у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 підтримав своє письмове клопотання про закриття провадження у справі та додатково зазначив, що ознайомившись із вказаним протоколом, матеріалами справи та відеозаписами, скопійованими на диск, встановлено ряд підстав, що вказують на недопустимість зібраних працівниками поліції «доказів», зокрема, наявні істотні порушення порядку огляду його на стан алкогольного сп`яніння, а саме огляд проведено більше ніж через дві години після його затримання, йому не надано технічні характеристики технічного приладу Drager Alcotest. При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_2 адвокат Лихосенко Є.О. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив, що 22 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_2 , окрім протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, ще складався протокол за ст.124 КУпАП (подія мала місце 22 листопада 2024 року о 10 годині 20 хв.). А направлення у справі за ч.1 ст.130 КУпАП було складено о 09 год. 56 хв., а сам огляд був проведений з порушенням встановленого 2 - годинного інтервалу о 14 год. 15 хв., що свідчить про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного спяніння. Зауважив, що спочатку ОСОБА_1 пройшов огляд на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу та не погодився з результатами огляду. У звязку з цим ОСОБА_1 було направлено на огляд до медичного закладу. Далі, в медичному закладі, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд, де було встановлено факт перебування його в стані спяніння. Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , та наведені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Стосовно доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, щодо порушення процедури проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції жодного огляду на місці зупинки транспортного засобу не проводили, а направили його відразу до медичного закладу, в порушення вимог ст.266 КУпАП, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами. Відповідно до вимог ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. З наявних в матеріалах справи доказів убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у зв`язку із виявленням у останнього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. З цих же матеріалів убачається, що ОСОБА_1 двічі проходив огляд на стан сп`яніння - на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, та у медичному закладі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР в присутності поліцейського. В обох випадках результат огляду був позитивний. Так, згідно з результатом тесту №2849, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат позитивний - 0,92% проміле, що значно перевищує допустиму норму. В роздруківці з технічного приладу міститься підпис ОСОБА_1 . Відеозапису самого огляду, проведенного на місці зупинки транспортного засобу, до протоколу огляду не додано, проте з наявного відозапису убачається, що поліцейський надавав ОСОБА_1 на підпис Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та пояснював, що цей документ засвідчує результати проведенного на місці огляду. Вказаний Акт з підписом ОСОБА_1 міститься в матеріалах справи. З результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не погодився, у звязку з чим останній був направлений на огляд до медичного закладу, що відображено в направленні на огляд. Згідно з висновком №10038 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 22 листопада 2024 року, наданим КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у вказаній установі 22 листопада 2024 року о 14-15 годині. За наслідками огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735. У вказаному висновку також міститься підпис ОСОБА_1 . Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами вказаного огляду та оскаржував ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає. Те, що у висновку лікаря не зазначено відомостей щодо кількості проміле (на що звертає увагу апелянт), на думку апеляційного суду, правильності самого висновку не спростовує. Так, у висновку лікаря прямо вказано, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Клопотань про витребування відповідного Акту огляду, складеного в медичному закладі, сторона захисту не заявляла. Відомостей про те, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі проводився за допомогою не дозволеного до використання спеціального технічного приладу, в матеріалах справи немає, та при апеляційному розгляді справи стороною захисту таких доказів надано не було. Клопотань щодо перевірки вказаного питання сторона захисту теж не заявляла. В свою чергу, згідно з долученим до протоколу відеозаписом, в медичному закладі лікар спочатку здійснював візуальний огляд ОСОБА_1 , після чого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою технічного приладу. Результат такого огляду був оголошений лікарем 0,37 % проміле. Також, з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 надавав на дослідження біологічну речовину сечу. За результатами огляду лікар склав вищевказаний висновок. Отже, жодних сумнівів щодо достовірності результатів огляду, проведеному в медичному закладі, у суду апеляційної інстанції не виникає. Те, що в протоколі про адміністравтине правопрушення вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 10 годині 20 хвилин, в направленні на огляд зазначено час 9 годин 56 хвилин, а у висновку лікаря вказано, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі проведено о 14 годині 15 хвилин (на що звертає увагу апелянт та його захисник), само по собі не є підставою для визнання доказів в справі недопустимими та не спростовує висновків суду про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопрушення, оскільки, як вже вказано вище, в результаті обох оглядів, незважаючи на розрив у часі між ними, у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного спяніння, що не оспорювалось і захисником при апеляційному розгляді. Окрім того, з відеозапису убачається, що по прибуттю до медичного закладу виявилось, що до лікаря-нарколога існувала велика черга, окрім того лунав сигнал повітряної тривоги, тому з моменту прибуття до лікарні і до початку огляду ОСОБА_1 лікарем пройшов досить тривалий час. Під час апеляційного провадження на адресу суду не надходило жодних клопотань про витребування додаткових доказів, в т.ч. про виклик лікаря-нарколога, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, поліцейських, які оформлювали адміністративні матеріали, витребування додаткових відомостей тощо. В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази. З будь-якими скаргами на дії працівників поліції та лікаря-нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції не убачає порушення прав ОСОБА_1 при проведенні його огляду нас стан спяніння в медичному закладі лікарем-наркологом. Отже, наявними в справі доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі день та час керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. В свою чергу, згідно з п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вищевказаними доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення Стосовно посилання апелянта про відсутність в матеріалах справи безперервного відеозапису події, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи. Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Дані про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи відсутні. Всі докази, додані до протоколу, в цілому узгоджуються між собою. Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано. Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. З підстав, наведених вище, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і письмові заперечення ОСОБА_1 від 20 січня 2025 року, на які останній просить звернути увагу в апеляційній скарзі, та які за змістом є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі та наведеним захисником при апеляційному розгляді. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/10506/24