Ухвала КЦС ВС № 754/8481/25

УХВАЛА 21 серпня 2025 року м. Київ справа № 754/8481/25 провадження № 61-10598вд25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заявлений ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення відвід судді Верховного Суду Петрову Євгену Вікторовичу від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу організації розгляду звернень та запитів управління організації комунікації з громадськістю розгляду звернень та запитів офісу Генерального прокурора України Стойко Вікторії Вікторівни про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання передати звернення за призначенням для їх розгляду та повідомлення про це позивача, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника відділу організації розгляду звернень та запитів управління організації комунікації з громадськістю розгляду звернень та запитів офісу Генерального прокурора України Стойко В. В. про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання передати звернення за призначенням для їх розгляду та повідомлення про це позивача. Деснянський районний суд міста Києва ухвалою від 03 червня 2025 року позовну заяву повернув позивачеві на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд ухвалою від 04 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України. Не погодившись з ухвалою Деснянський районний суд міста Києва від 03 червня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 04 липня 2025 року, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку. Верховний Суд ухвалою від 23 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 липня 2025 повернув заявнику на підставі статті 44 ЦПК України. 28 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 23 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Сакарі Н. Ю., а також заперечення проти того, щоб згаданий вище суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю. Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. визнав необґрунтованою. Заяву про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2025 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. від участі у розгляді його заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 23 липня 2025 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Карпенко С. О. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 23 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/8481/25 відмовив. Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2025 року визнав зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду 23 липня 2025 року в справі № 754/8481/25. Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 23 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/8481/25 повернув заявнику. 31 липня 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надіслав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Карпенко С. О. У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 заявив недовіру судді-доповідачеві Карпенко С. О. Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2025 року визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 754/8481/25. Заяву про відвід передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Протоколом автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 06 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Пророку В. В. Верховний Суд ухвалою від 11 серпня 2025 року заяву Пророка В. В. про самовідвід задовольнив. Відвів суддю Верховного Суду Пророка В. В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 754/8481/25. Матеріали відповідної заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О. від участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року у зазначеній справі передав на повторний автоматизований розподіл. Протоколом автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 13 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 30 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/8481/25 відмовив. 15 серпня 2025 року засобами електронного зв`язку до Верховного Суду ОСОБА_1 подав заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник висловив недовіру судді Петрову Є. В. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. У змісті «заяви про перегляд судового рішення» висловлено недовіру судді, а також заперечення проти того, щоб суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 , зокрема, зазначено таке: «Я вищевказаному судді (Є.Петровій) не довіряю (підстави вагомі) - і це моє право (ст.21 КУ) з яким ви ЗОБОВ`ЯЗАНІ рахуватись, бо це право вище за рангом виконання чим усі статті ЦПКУ - це і є конституційним принципом «ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА» (це я пишу для того, щоб він не розглядав цю заяву - маються на увазі вищевказаний суддя) … це буде наочний ЗЛОЧИН, якщо знову цей же суддя буде розглядати і вирішувати цю заяву. Вам це зрозуміло? Вищевказаний суддя постановляє НЕЗАКОННУ ухвалу, бо вона постановлена не ПО СУТІ, а СУТЬ викладена мною і вона НЕЗМІННА у кас.скарзі … і тому цілком природньо цьому судді заявити відвід (ця ухвала для розумово обмежених, але не для мене) - це порушення вимог ст.5,11 ЗУ «Про інформацію» (я повинен знати те, що мене стосується особисто), а те, що він ухвалив і те, що я просив - він і пів-слова не вказав в ухвалі + його це зобов`язує робити ст.68 КУ, п.1 ч.7 ст.56 ЗУ «Про судоустрій і …» та ст.2 ЦПКУ: захист моїх прав». Верховний Суд ухвалою від 18 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Петрова Є. В. визнав необґрунтованою. Заяву про відвід судді Верховного Суду Петрова Є. В. передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Пророку В. В. Верховний Суд ухвалою від 19 серпня 2025 року заяву Пророка В. В. про самовідвід задовольнив. Відвів суддю Верховного Суду Пророка В. В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Петрова Є. В. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 серпня 2025 року у справі № 754/8481/25. Матеріали відповідної заяви ОСОБА_1 передав на повторний автоматизований розподіл. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М. Заявлений ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення відвід судді Верховного Суду Петрову Є. В. задоволенню не підлягає з огляду на таке. Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь?якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної. Так, відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (справа Гаусшильдта, заява № 11/1987/134/188). У рішенні ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», заява від 15 жовтня 2009 року № 17056/06; «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», заява від 18 липня 2019 року № 16812/17). Отже, щоб підтвердити порушення (або можливе порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність суб`єктивних та / або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Незгода ОСОБА_1 з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу. Зміст заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Петрову Є. В. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу судді. Верховний Суд дійшов висновку про те, що повідомлені заявником обставини не доводять існування суб`єктивного чи об`єктивного критеріїв, за яких суддя підлягає відводу. Верховний Суд не встановив підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності судді Верховного Суду Петрова Є. В. Верховний Суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді обставини, викладені у заяві, які є припущеннями про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Обставин, які б свідчили про упередженість судді Верховного Суду, якому заявлено відвід, чи необ`єктивне ставлення до сторін у справі, чи зацікавленість в певному рішенні в цій справі, з урахуванням відсутності підстав, що свідчать про конфлікт інтересів, та відсутності існування приватного інтересу, заявником не наведено, а судом не встановлено. Враховуючи наведені обставини, доводи заявленого відводу не знайшли свого підтвердження, а заявник не довів наявність упередженості та необ`єктивності в діях судді Верховного Суду Петрова Є. В., а отже у його задоволенні слід відмовити. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ: У заявленому ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення відводі судді Верховного Суду Петрову Євгену Вікторовичу від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу організації розгляду звернень та запитів управління організації комунікації з громадськістю розгляду звернень та запитів офісу Генерального прокурора України Стойко Вікторії Вікторівни про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання передати звернення за призначенням для їх розгляду та повідомлення про це позивача, відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська