Постанова 4820 № 676/5116/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2025 року м. Хмельницький Справа № 676/5116/24 Провадження № 22-ц/820/1819/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Швець О.Д. від 02 вересня 2024 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в: У липні 2024 року позивач АТ «Акцент-Банк», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказував, що 01.10.2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. За договором про надання банківських послуг від 01.10.2018 року банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 46,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами. Відповідач не виконав обов`язків за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 05.07.2024 року виникла заборгованість у розмірі 58471,86 грн., яка складається з 35956,14 грн. заборгованості за кредитом, 22515,72 грн. заборгованості за відсотками. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 58471,86. Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.09.2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-банк» 4823,26 грн. заборгованості за кредитом та 249,81 грн. у відшкодування судових витрат. В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду в частині відмови у позові як незаконне та задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому знайомитися із змінами до них. Відповідач отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, що свідчить про погодження з умовами, що діяли на момент зняття коштів, тому зобов`язаний сплачувати процентну ставку. Судом помилково застосовано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, оскільки обставини в цій справі інші. Суд мав би стягнути хоча б заборгованість по тілу кредиту, але фактично цього не зробив. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що 01.10.2018 року ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з умовами цього договору та зобов`язується виконувати їх. На виконання умов договору АТ «Акцент-Банк» відкрило рахунок № НОМЕР_1 та видало платіжні картки: № НОМЕР_2 строком дії до жовтня 2021 року; № НОМЕР_3 , строком дії до листопада 2028 року. Згідно довідки АТ «А-Банк» ОСОБА_1 надано кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування 9200 грн., 17.01.2020 року ліміт збільшений до 18 000 грн., 19.08.2020 року ліміт збільшений до 33000 грн., 29.03.2024 року ліміт збільшений до 36000 грн. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності доказів про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг в АТ «А-Банк» та відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, тобто, недоведеності істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом з відповідача. В свою чергу фактично отримані відповідачем кошти (за виключенням фактично повернутих коштів) підлягають стягненню на користь банку. Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними. Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції правильно констатував, що підписана ОСОБА_1 анкета-заява не містить істотних умов кредитного договору, а тарифи і Умови та правила банківських послуг в АТ «А-Банк» не підписані відповідачем, тому не підтверджено, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Відтак без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, надані банком Умови і правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, тому суд першої інстанції правильно виходив з відсутності підстав для стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом з відповідача. Умови щодо нарахування комісії теж не були узгоджені з відповідачем, відтак суд правильно констатував, що не має включатися до розміру заборгованості нарахована комісія і стягненню не підлягає. Згідно з висновком суду першої інстанції за даними виписки по картці ОСОБА_2 від 05.07.2024 року сума фактично отриманих відповідачем коштів за період з 01.10.2018 року по 05.07.2024 року становить 169643,41 грн., сума повернутих банку коштів становить 164820,15 грн., тому заборгованість за кредитом фактично отриманих та неповернутих коштів у загальній сумі становить 4823,26 грн. (169643,41 грн. 164820,15 грн.). Апелянт не спростував правильність цього розрахунку суду, а отже, правильним є висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь банку різниці між фактично отриманими коштами та фактично не повернутими ним коштами в сумі 4823,26 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21 серпня 2025 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк