Постанова 4820 № 686/19850/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/19850/24 Провадження № 22-ц/4820/2150/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Павловської А.А. від 23 вересня 2024 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в: У липні 2024 року позивач АТ «Акцент-Банк», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 25.12.2019 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі підписаної нею анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом з Умовами та правилами і тарифами складає між ними кредитний договір. АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі відповідно до умов договору. ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та іншими витратами відповідно до умов договору, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № Б/Н у розмірі 52137,24 грн., яка складається з 28175,87 грн. заборгованості за кредитом; 23961,37 грн. заборгованості по відсотках та 3028 грн. судових витрат. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.09.2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 14347,47 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати в сумі 833,27 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду в частині відмови у позові як незаконне та задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що відповідачка в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердила факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому знайомитися із змінами до них. ОСОБА_1 отримала кредитну картку та скористалася кредитними коштами, що свідчить про погодження з умовами, що діяли на момент зняття коштів тому зобов`язана сплачувати процентну ставку. Суд не врахував факт підписання відповідачкою паспорта споживчого кредиту, в якому зафіксовано умови кредитування, строки, процентну ставку та інше. У зв`язку з цим судом помилково застосовано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, оскільки обставини в цій справі інші. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що 25.12.2019 року відповідачка звернулася до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку, виявивши бажання укласти договір про надання банківських послуг. Зі змісту анкети-заяви вбачається, що в ній не визначено умови кредитування - не зазначена процентна ставка за користування кредитними коштами, строки повернення кредиту тощо. Відповідно до наявної у справі довідки АТ «Акцент-Банк», за укладеним між сторонами кредитним договором відповідачці встановлено кредитний ліміт 15000 грн., який в подальшому збільшено до 28200 грн. Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідачки, остання користувалася виданою їй позивачем карткою, використовувала кошти позивача (отримала 57422,78 грн. кредитних коштів за весь період, вказаний у виписці) та вносила кошти на погашення кредитної заборгованості (повернула банку 43075,31 грн. за весь період, вказаний у виписці). Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 25.12.2019 року, укладеним між АТ «Акцент-Банк» і відповідачкою, станом на 05.07.2024 року відповідачка має заборгованість перед банком в сумі 52137,24 грн., яка складається з 28175,87 грн. заборгованості за тілом кредиту, 23961,37 грн. заборгованості за відсотками. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з відсутності доказів про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг в АТ «А-Банк» та відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, тобто, недоведеності істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом з відповідачки. В свою чергу фактично отримані відповідачкою кошти (за виключенням фактично повернутих коштів) підлягають стягненню на користь банку. Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду в частині відмови у позові є безпідставними. Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції правильно констатував, що підписана ОСОБА_1 анкета-заява не містить істотних умов кредитного договору, а тарифи і Умови та правила банківських послуг в АТ «А-Банк» не підписані відповідачкою, тому не підтверджено, що саме ці умови та тарифи розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву. Відтак без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, надані банком Умови і правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, то суд першої інстанції правильно виходив з відсутності підстав для стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом з відповідачки. До позовної заяви позивачем дійсно додано копію паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», що містить інформацію щодо пропозицій банку по різних типах кредитного продукту по картках «Універсальна» з базовою процентною ставкою 3,9% (46,8% річних), «Універсальна Gold» з процентною ставкою 3,7% (44,4% річних), «Зелена» з процентною ставкою 3,7% (44,4% річних). Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» у формі паспорта споживчого кредиту кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Відтак з врахуванням наведеної норми права факт підписання відповідачкою електронним підписом паспорта споживчого кредиту не свідчить про погодження сторонами конкретних умов кредитного договору. Згідно наданої банком виписки по картці ОСОБА_1 від 05.07.2024 року сума фактично отриманих відповідачкою коштів за період з 25.12.2019 року по 05.07.2024 року становить 57422,78 грн., сума зарахувань за вказаний період 43075,31 грн. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заборгованість станом на 05.07.2024 року виникла за вказаний період за рахунок нарахування і списання відсотків за користування кредитом, які не були узгоджені з відповідачкою, тому не повинні включатися до розміру заборгованості і стягненню не підлягають. А отже, підлягає стягненню з відповідачки на користь банку різниця між фактично отриманими коштами та фактично не повернутими нею коштами в сумі 14347,47 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 грудня 2024 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк