Постанова 4805 № 287/348/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №287/348/24 Головуючий у 1-й інст. Винар Л.В. Категорія 39 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 287/348/24 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 3 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Винара Л.В., ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом, в якому зазначено, що 29 жовтня 2020 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір карткового рахунку, згідно з яким відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 10000 грн., зі сплатою 36,6 % річних за користування кредитними коштами, зі строком дії 12 місяців. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови кредитного договору, станом на 1 грудня 2023 року виникла заборгованість у розмірі 90512 грн. 30 коп., яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 70760 грн. 19 коп. та простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 19752 грн. 11 коп. Таким чином, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 90512 грн. 30 коп. Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 3 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ « Укргазбанк» заборгованість за заявою-договором №2020/1_С/111-002880 ( договір карткового рахунку) від 29 жовтня 2020 року в розмірі 70760 грн. 19 коп., а також 2367 грн. 29 коп. судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що укладений між банком та відповідачкою договір карткового рахунку містить умови щодо сплати процентів за користування кредитом у межах дозволеного овердрафту на рівні 36,00 % річних. Окрім того, сторони погодили процентну ставку на рівні 48 % річних на прострочену заборгованість. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував можливість пролонгації дії кредитного договору й дійшов помилкового висновку про те, що строк кредитування закінчився 28 жовтня 2021 року. Поза увагою суду залишилась та обставина, що відповідно до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками після спливу строку дії ліміту дозволеного овердрафту, визначеного у заяві-договорі, строк дії ліміту дозволеного овердрафту може щоразу продовжуватися на такий самий строк у разі прийняття банком відповідного рішення. датою початку нового строку дії ліміту дозволеного овердрафту вважається дата, наступна за датою закінчення попереднього строку дії ліміту дозволеного овердрафту ( п. 3.4.6.1 Правил). Зауважує, що факт продовження строку дії дозволеного овердрафту та користування кредитними коштами не заперечується ОСОБА_1 . Долучений до матеріалів справи розрахунок підтверджує розмір заборгованості за вказаним кредитним договором. Доказів на спростування розміру заборгованості не надано. Вказує, що відповідачка надала банку право після закінчення строку дії ліміту овердрафту продовжити строк дії кредитування ще на 12 місяців. Підтвердженням наміру банку продовжити строк дії дозволеного овердрафту є доступність кредитних коштів станом на наступний банківський день після настання строку закінчення дії ліміту дозволеного овердрафту. В судовому засіданні представник позивача Кравчук О.О., підтримала апеляційну скаргу. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву-договір №2020/1_С/111-002880 ( договір карткового рахунку), де зазначено про те, що ця заява-договір разом з Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ « Укргазбанк», Тарифним планом, умовами банківських продуктів/пакетів (що розміщені на сайті банку), є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між нею та позивачем. У вказаній заяві-договорі зазначено про те, що орієнтовна сума кредиту становить 10000 грн., строк кредитування 12 місяців, процентна ставка 36 %, процентна ставка на прострочену заборгованість 48 %. Також у заяві-договорі міститься інформація про те, що розмір процентів за користування кредитом у межах строку дії ліміту дозволеного овердрафту становить 2273 грн. 91 коп. Обгрунтовуючи позовні вимоги, банк надав розрахунок, який містить інформацію про те, що станом на 1 грудня 2023 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 90512 грн. 30 коп., яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 70760 грн. 19 коп. та простроченої заборгованості зі сплати процентів у розмірі 19752 грн. 11 коп. При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що сторони погодили щомісячну сплату відсотків за користування кредитом, який наданий на 12 місяців, а саме з 20 жовтня 2020 року по 28 жовтня 2021 року. Оскільки позивач нараховував прострочену заборгованість за процентами після спливу строку кредитування, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати процентів у розмірі 19752 грн. 11 коп. Проте, повністю погодитися з таким висновком не можна з огляду на наступне. Відповідно до ст.ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Долучені до апеляційної скарги Правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» передбачають можливість продовження строку дії дозволеного овердрафту, визначеного у заяві-договорі, на такий самий строк у разі прийняття банком рішення щодо пролонгації строку дії ліміту дозволеного овердрафту ( п. 3.4.6.1 Правил). Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що саме ці Правила були надані відповідачці для ознайомлення та були погоджені нею при підписанні заяви-договору. Також Велика Палата Верховного Суду у вищезгаданій постанові від 3 липня 2019 року дійшла висновку про те, що в даному випадку неможливо застосовувати до вказаних правовідносин положення частини 1 ст.364 ЦК України, оскільки Умови та правила, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком з часу виникнення спірних правовідносин й до звернення позивача до суду з даним позовом, що не виключає можливості долучення кредитором до позовної заяви витягу з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, найбільш сприятливих для задоволення позову. Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці правила надання банківських послуг та за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про порядок та умови пролонгації строку дії кредитного ліміту, відсутні підстави стверджувати про те, що після закінчення погодженого сторонами строку кредитування, який становив 12 місяців, дія кредитного договору була пролонгована. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що строк дії вказаного кредитного договору закінчився 28 жовтня 2021 року й саме до цієї дати банк вправі був здійснювати нарахування відсотків. Однак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків протягом погодженого сторонами строку кредитування, суд першої інстанції залишив поза увагою, що загальний розмір відсотків, які нараховувалися протягом 12 місяців, зазначений у заяві-договорі, й становить 2273 грн. 91 коп. З огляду на ту обставину, що рішення суду в частині стягнення простроченого тіла кредиту у розмірі 70760 грн. 19 коп. не оскаржується, й банк фактично не погоджується з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 19752 грн. 11 коп., на користь позивача підлягає стягненню 2273 грн. 91 коп. простроченої заборгованості за відсотками, яка нарахована протягом строку дії дозволеного овердрафту. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом збільшення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", із 70760 грн. 19 коп. до 73034 грн. 10 коп. Відповідно, слід збільшити й розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача, із 2367 грн. 29 коп. до 2442 грн. 99 коп. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 80,68 %). Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, на користь позивача також підлягає стягненню 3664 грн. 48 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,- УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", задовольнити частково. Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 3 квітня 2024 року змінити, збільшивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", із 70760 грн. 19 коп. до 73034 грн. 10 коп., а також розмір судового збору із 2367 грн. 29 коп. до 2442 грн. 99 коп. В решті рішення залишити без змін. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" 3664 грн. 48 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: