Постанова 4806 № 303/2453/25

Справа № 303/2453/25 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12.08.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю захисника-адвоката Мушак К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мушак К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню: - за ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік; - за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення визначено у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн. Відповідно до постанови суду, - 09 березня 2025 року о 15 год. 40 хв., в м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «МАN», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного інтервалу, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з транспортними засобами марки «Ssang Yong», д.н.з. НОМЕР_3 , марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_4 , марки «Volvo 570», д.н.з. НОМЕР_5 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1. ПДР. Будучи причетним до даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 самовільно покинув місце події, чим порушив п.2.10 а ПДР. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Мушак К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, застосувати до останнього покарання у вигляді штрафу в розмірі визначеному санкцією статей. Не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає оскаржувану постанову суду незаконною, оскільки міра покарання, призначена суддею, є надто суворою. Зазначає, що ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і готовий відшкодувати завдані збитки. Просить суд звернути увагу, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований водієм у ФОП « ОСОБА_2 », що підтверджується довідкою, яка наявна в матеріалах справи, та враховуючи те, що його робота напряму залежить від керування транспортним засобом, у разі позбавлення його права на здійснення такого, сім`я залишиться без матеріальних доходів. Вважає, що суддя не взяв до уваги визнання вини та щире каяття порушника, не врахував відсутність обтяжуючих обставин, сімейний стан та взагалі життєві умови ОСОБА_1 і застосував найсуворіший вид адміністративного покарання. В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілі не з`явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, при цьому, захисник-адвокат Мушак К.М. не заперечувала про розгляд справи у відсутності її підзахисного, у зв`язку з чим, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та потерпілих,що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 269 КУпАП. Заслухавши пояснення адвоката Мушак К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , дійшов висновку про винуватість останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, так як обставини вчинення останнім ДТП і залишення після цього місця ДТП, повністю доведені матеріалами справи і не викликають у суду апеляційної інстанції ніяких сумнівів, а також не оскаржуються в апеляційній скарзі. Разом з тим, на думку апеляційного суду до правопорушника ОСОБА_1 судом першої інстанції застосовано надто суворе покарання, з огляду на наступні обставини. Так, у відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. З матеріалів справи вбачається, що в постанові суду першої інстанції відсутні посилання на обставини, які можуть пом`якшити відповідальність ОСОБА_1 , з огляду на те, що при ДТП автомобілі отримали незначні механічні пошкодження, які ОСОБА_1 готовий відшкодувати, постраждалих людей не було. Судом не враховано, що раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався. Крім того, судом також не враховано, що призначивши стягнення, пов`язане з позбавленням права керування транспортним засобами на 1 рік, суд позбавив ОСОБА_1 можливості утримувати сім`ю, в умовах військового стану, а також те, що він є внутрішньо-переміщеною особою та ледь влаштувався на роботу водієм у ФОП « ОСОБА_2 ». Отже, позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КпАП України, суд першої інстанції обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є надто суворим за викладених обставин. При цьому при накладенні адміністративного стягнення на нього, суд першої інстанції в повній мірі не врахував вимоги статті 33 КпАП України, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, тощо. Обираючи вид адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, а тому приходить до висновку, що необхідним і достатнім адміністративним покаранням для правопорушника ОСОБА_1 буде стягнення у виді штрафу без позбавлення особи права керування транспортними засобами. Вказані обставини не були належним чином оцінені судом першої інстанції, тому оскаржувана постанова підлягає зміні, в частині призначеного адміністративного стягнення. Відповідно до статті 294 КпАП України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржену постанову. Адвокат Мушак К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік - скасувати, застосувавши до останнього покарання у вигляді штрафу в розмірі визначеному санкцією статей. Апеляційний суд зазначає, що види адміністративного стягнення закріплені у ч. 1 ст. 24 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Більш серйозне правопорушення з числа вчинених ОСОБА_1 є правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, санкція якої передбачає, в тому числі адміністративний арешт, який виходячи з ієрархії адміністративних стягнень, є більш суворим покаранням, ніж ті, які передбачені санкцією ст. 124 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга сторони захисту підлягає задоволенню частково, а постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року зміні, в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, із застосуванням до нього більш м`якого адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, застосування якого буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових правопорушень. Керуючись ст. ст. 268, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Мушак К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, змінити в частині призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, визначивши стягнення: - за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень); - за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень). Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення визначити у межах санкції ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень). В решті постанову залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага