Постанова 4852 № 160/23684/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23684/24 Головуючий суддя І інстанції Савченко А.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року в адміністративній справі №160/23684/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про визнання протиправними та скасування постанов, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Дніпрофінансгруп, в якому просив: - визнати протиправними і скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни: від 15.08.2024 про визначення для боржника у виконавчому провадженні №75818223 розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 310,43 грн; від 15.08.2024 про стягнення з боржника у виконавчому провадженні №75818223 основної винагороди у сумі 92134,44 грн; до набрання законної сили рішенням суду за результатами розгляду цього позову зупинити стягнення у виконавчому провадженні №75818223 на підставі виконавчого листа № 200/23165/15-ц, виданого 26.10.2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення коштів з позивача на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк»; витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №75818223. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни від 15.08.2024 про стягнення з боржника у виконавчому провадженні №75818223 основної винагороди у сумі 92134,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. 10.02.2025 року позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25500.00 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподілу судових витрат було задоволено частково. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500.00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив змінити додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та винести постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25500.00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в даному випадку заявлена до компенсації сума охоплює повне представництво та інші послуги під час підготовки і розгляду справи в суді першої інстанції, коли всі підготовчі послуги потрібні і невідворотні, включаючи аналіз нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах тощо, так само як є невідворотнім складання позову, поїздки в суд і супровід справи, включно з контролем провадження в електронних інформаційних системах (Електронний Суд, ЄДРСР). Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі приписів ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частково задовольняючи заяву про стягнення правничої допомоги з відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені та підлягають частковому відшкодуванню, а саме в сумі 3500.00 грн. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.06.2024 року по справі № 480/3837/22, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Як видно з матеріалів справи, на підветрдження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до суду було подано копії ордеру про надання правничої допомоги від 17.01.2024 року, договір про надання професійної правничої допомоги №103/ЦП-2024, акт передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги до договору від 07.02.2025р. Так, за долученим до матеріалів справи актом передання-прийняття послуг з професійної правничої допомоги до договору від 07.02.2025р. адвокат Базюкевич Є.В. надав позивачу наступні послуги: вивчення і аналіз документів по правовідносинам Довірителя з ДВС, приватним виконавцем, стягувачами, виконавчих проваджень, напрацювання і визначення правової позиції по справі, аналіз судової практики в аналогічних спорах, складання і подання позовної заяви до суду 7 годин; Вивчення і аналіз клопотання стягувана про залишення позову без розгляду 0,5 годин; Підготовка до судового засідання, поїздка в суд 0,75 годин; Вивчення і аналіз заяви стягувана про закриття провадження у справі 0,25 годин; Поїздка в суд, подання клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні 1 година; Вивчення і аналіз ухвал суду від 14.11.2024 про відмову в закритті провадження, про зупинення провадження 0,5 годин; Вивчення і аналіз заяви приватного виконавця з додатками про поновлення провадження 0,25 годин; Складання і подання до суду клопотання про долучення матеріалів нового виконавчого провадження 0,75 годин; Складання і подання до суду нових доказів - відповідей приватного виконавця на запити боржників 1 година; Поїздка в суд, очікування судового засідання 1,25 годин; Вивчення і аналіз відзиву приватного виконавця на позовну заяву 1 година; Складання і подання до суду виписки Ощадбанку про стягнення коштів з боржника 0,75 годин; Аналіз ухвали суду про відмову в застосування заходів процесуального примусу за ненадання доказів приватним виконавцем 0,25 годин; Вивчення і аналіз рішення суду по справі 0,5 годин; Регулярна перевірка і моніторинг справи в підсистемі «Електронний Суд» і ЄДРСР на предмет додаткових документів і рішень 1,25 годин. Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги у розмірі 25500.00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи в суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг, на переконання колегії суддів, становить 3500.00 грн. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко суддя В.А. Шальєва