Постанова Сумський апеляційний суд № 592/5080/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2025 року м.Суми Справа №592/5080/24 Номер провадження 22-ц/816/783/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2024 року у складі судді Котенко О.А., ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складено 07 жовтня 2024 року, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором, у с т а н о в и в : У вересні 2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 квітня 2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №4508665. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №4508665 від 14 квітня 2021 року. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №4508665 від 14 квітня 2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 13 вересня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 07Т, ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за кредитним договором №4508665 від 14 квітня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 66519 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 18430 грн; заборгованість за відсотками становить 48089 грн. У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору №4508665 від 14 квітня 2021 року, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №4508665 від 14 квітня 2021 року. Посилаючись на викладене, позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №4508665 від 14 квітня 2021 року у розмірі 66519 грн; судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції визнаючи неукладеним відповідачем кредитний договір, не взяв до уваги те, що відповідач, при оформленні заявки на отримання кредиту зазначив свої персональні данні. Підписання договору електронним підписом неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора. Зазначає, що одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису кредитора, зафіксовано у кредитному договорі, переданому первісним кредитором позивачу у PDF форматі, проте є зашифрованим, у зв`язку з чим під час друку не відображається. Зазначає, що факт перерахування коштів на виконання умов договору ТОВ «МІЛОАН» підтверджується платіжним дорученням №43829863 від 14 квітня 2021 року, яке містить усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, призначення платежу. На переконання заявника апеляційної скарги, зарахування на зазначену ОСОБА_1 , при укладенні договору, карту одразу після підписання ним електронним підписом кредитного договору, також підтверджує виконання первісним кредитором умов цього договору, в частині перерахування коштів. Представником ОСОБА_1 - адвокатом Васильцем С.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги просить залишити без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог було надано анкету-заяву на кредит №4508665, дата створення 14 квітня 2021 року, сайт: miloan, сума кредиту 20000 грн, строк кредиту 15 днів, дата повернення кредиту 29 квітня 2021 року, позичальник - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону - НОМЕР_2 , електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина України, серії НОМЕР_3 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 , підписання договору - 14 квітня 2021 року о 09:42:35 (а.с. 8, на звороті). Згідно договору про споживчий кредит №4508665 від 14 квітня 2021 року, на якому міститься відмітка про підписання ОСОБА_2 ТОВ «МІЛОАН», час 14 квітня 2021 року, 09:42, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником), кредитодавець зобов`язався на умовах вказаних в цьому договорів, на строк 15 днів надати позичальнику кредит в сумі 20000 грн 00 коп., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, у строк до 29 квітня 2021 року (а.с. 17-18). Пунктами 1.5.1, 1.5.2 договору визначено, що проценти за користування кредитом 30 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно з графіком платежів, що є додатком №1 до договору про споживчий кредит №4508665 від 14 квітня 2021 року, дата платежу 29 квітня 2021 року, сума 20000 грн 00 коп., проценти 30 грн 00 коп. (а.с. 18). 14 квітня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» складено платіжне доручення 43829863, в якому зазначено платник: ТОВ «МІЛОАН», код 40484607, банк платника ТОВ ФК «ЕЛАЄНС», код банку 38905834, дебетовий рахунок НОМЕР_5, сума 20000 грн 00 коп., отримувач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , банк отримувача 516791, банку Mastercard НОМЕР_6, призначення платежу: кошти згідно договору 4508665 (а.с. 19, на звороті). 13 вересня 2021 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» укладено договір факторингу №07Т, за яким клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 12-13). Згідно витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13 вересня 2021 року, ТОВ «МІЛОАН» уступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 за договором від 14 квітня 2021 року на загальну суму 66519 грн 00 коп., з яких: 18430 грн 00 коп. - за тілом кредиту; 48089 грн 00 коп. - за відсотками (а.с. 25, на звороті). Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів, які б підвереджували, що саме відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН», не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що саме відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також, що саме відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору. Також, суд першої інстанції вказував на те, що не підтверджено належними та допустимими доказами перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 20000 грн від ТОВ «МІЛОАН» за платіжним дорученням №43829863, тобто в безготівковому порядку, за договором №4508665. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23) зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем не було доведено підписання ОСОБА_1 електронним підписом долученого до матеріалів справи договору про надання споживчого кредиту №4508665 від 14 квітня 2021 року. Дійсно, як вказував позивач у доводах апеляційної скарги, з анкети-заяви від 14 квітня 2021 року слідує, що ОСОБА_1 пройшов процедуру ідентифікації, надавши інформацію щодо паспортних даних, ідентифікаційного номеру, телефону, email тощо. Однак, достовірних доказів, які б підтверджували підписання ОСОБА_1 , шляхом ведення одноразового ідентифікатора, договору про надання споживчого кредиту №4508665 від 14 квітня 2021 року матеріали справи не містять. Зображення позивачем в апеляційній скарзі витягу з договору про споживчий кредит №4508665 від 14 квітня 2021 року, в якому в лівому куті міститься текст такого змісту: підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором F45376, час: 14.04.2021 09:45, не є достовірним та достатнім доказом укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору. Усупереч доводів апеляційної скарги, долучене до матеріалів справи платіжне доручення 43829863 від 14 квітня 2021 року не підтверджує перерахування ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 коштів за договором. Відповідно до п. 1.30) ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на момент видачі платіжного доручення) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Тобто, відсутності даних про виконання виданого ТОВ «МІЛОАН» платіжного доручення уповноваженою фінансовою установою - ТОВ ФК «Елаєнс», не свідчить про фактичне перерахування коштів на рахунок відповідача. Судом першої інстанції досліджувалося питання зарахування на картковий рахунок відповідача, відкритий в АТ «ПУМБ» коштів в період укладення кредитного договору та було встановлено, що 14 квітня 2021 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 20000 грн через сервіс іншого банку - АТ «Альфа-Банк» (на цей час АТ «СЕНС БАНК»). АТ «ПУМБ» суду повідомило про неможливість підтвердження надходження коштів згідно платіжного доручення №43829863 від 14 квітня 2021 року та кредитного договору №4508665 від ТОВ «МІЛОАН» на користь ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_4 (а.с.102). АТ «СЕНС БАНК», на виконання ухвали суду повідомило, що операція зарахування коштів в сумі 20000 грн 14 квітня 2021 року на картку № НОМЕР_4 проводилась шляхом готівкового поповнення коштів через термінал АТ «СЕНС БАНК» на картку власника рахунку. АТ «СЕНС БАНК» не володіє інформацією щодо ініціатора переказу, номеру договору. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, і вважає, що доводи позивача, під час апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова