Ухвала КАС ВС № 120/13951/24

УХВАЛА 20 серпня 2025 року м. Київ справа №120/13951/24 адміністративне провадження № К/990/32172/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2024 позов повернуто заявнику. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 120/13951/24 повернуто особі, яка її подала. Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою від 19.11.2024 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 120/13951/24 повернув скаржнику. 29.07.2025 до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі № 120/13951/24. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Мартинюк Н.М., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Жук А.В. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.08.2025 № 823/0/78-25 для розгляду справи № 120/13951/24 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Мацедонська В.Е. судді: Білак М.В., Кашпур О.В. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2025 задоволено заяву судді Мацедонської В.Е. про самовідвід, відведено суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонську В. Е. від розгляду справи № 120/13951/24. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025 здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.08.2025 № 924/0/78-25 у зв`язку із постановленням Верховним Судом 14.08.2025 ухвали про відведення судді Мацедонської В. Е. від розгляду матеріалів позовної заяви, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді: Білак М.В., Соколов В.М.. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. При розв`язанні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвалою від 18.11.2024 Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 120/13951/24 повернуто особі, яка її подала. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона не підписана. Повертаючи апеляційну скаргу позивачу суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 виконана на двох аркушах (два примірники), при цьому, підпис апелянта в апеляційній скарзі розташований не під текстом апеляційної скарги, а у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом позовної заяви. Апеляційний суд зазначив, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин. Апеляційний суд зазначив, що такі вимоги до форми та змісту апеляційної скарги узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, яка встановлює, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом (пункт 35 ухвали). Таким чином, з урахуванням позиції Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, апеляційний суд виснував, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є такою, що не підписана скаржницею після викладу тексту скарги. Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності). Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що підпис ОСОБА_1 в апеляційній скарзі розташований не під текстом апеляційної скарги, а у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом. Разом із тим, підписання документа перед його текстом, а так само підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його тексту, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням адміністративного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення. Судом апеляційної інстанції враховано позицію Великою Палатою Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23. Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 28.07.2025 у справі № 120/12099/24, від 27.05.2025 справі №120/13376/24, від 23.04.2025 у справі №120/13954/24, від 03.03.2025 у справі №120/12495/23. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, правильно застосував положення статті 298 КАС України, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, що, своєю чергою, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак