Ухвала КАС ВС № 120/13951/24

УХВАЛА 20 березня 2025 року м. Київ справа №120/13951/24 адміністративне провадження №К/990/3706/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №120/13951/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду. У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №120/13951/24 залишив без руху із встановленням строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: 1) документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; 2) копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Також скаржником надіслано копію касаційної скарги. Щодо заявленого клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, для звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Клопотання скаржника мотивоване його скрутним матеріальним становищем, в підтвердження чого останній надає довідку від 29 травня 2024 року, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з I кварталу 2023 року до I кварталу 2024 року. Однак відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з I кварталу 2023 року до I кварталу 2024 року є неналежним доказом відсутності доходів скаржника, оскільки не містять інформації про його доходи за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто 2024 рік (оскільки касаційну скаргу подано у 2025 році). Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за звернення із касаційною скаргою. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3 028 грн. Отже, скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі: 3 028 грн. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Таким чином, скаржником не усунуто в повному обсязі недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 17 лютого 2025 року. В той же час, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: в частині сплати судового збору або надання належних доказів для звільнення від сплати судового збору. Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332,КАС України, Суд - УХВАЛИВ : Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду