Постанова 4803 № 212/6833/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3216/25 Справа № 212/6833/23 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 року м. Кривий Ріг справа № 212/6833/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О., суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. секретар судового засідання Дяченко Д.П. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна, на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року, яка постановлена суддею Дехта Р. В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року, УСТАНОВИВ: У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В листопаді 2023 року від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 листопада 2023 року зустрічну позовну ОСОБА_1 про поділ майна подружжя при розірванні шлюбуприйнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено підготовче судове засідання у справі. В квітні 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету або підстав зустрічного позову. 01 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Храмов М.П. подав заяву про залишення без розгляду первісного позову про розірвання шлюбу. Крім того, 01 жовтня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Храмов М.П. заявив клопотання про призначення судової технічної експертизи документів в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 були долучені в якості доказів рукописні боргові розписки датовані 15 червня 2018 року та 31 серпня 2021 року, тому, задля необхідності встановлення дати складання таких розписок, представник відповідача просив суд призначити у справі судову технічну експертизу документів. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2024 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без розгляду. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року заяву задоволено, призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - судову технічну експертизу документів. Доручено проведення експертних досліджень експертам Дніпропетровського науково дослідного інституту судових експерти Міністерства юстиції України, (місцезнаходження якого: м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801). На розгляд та вирішення експерта поставлено наступне питання: чи відповідає давність виконання документів - боргових розписок від 15 червня 2018 року та 31 серпня 2021 року, виконаних ОСОБА_1 , вказаній на ньому даті? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за складання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов`язків. Оплату за проведення судової технічної експертизи документів покладено на відповідача ОСОБА_2 . Зобов`язано позивача у справі ОСОБА_1 надати на дослідження оригінали боргових розписок від 15 червня 2018 року та 31 серпня 2021 року, виконаних нею власноруч. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Р.П., просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, клопотання адвоката Храмова М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 про призначення судової технічної експертизи документів від 01 жовтня 2024 року у справі № 212/6833/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без розгляду та повернути заявнику та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Апеляційна скарга мотивована тим, що 01 жовтня 2024 року, більше ніж через п`ять місяців з дати отримання відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 заяви про зміну предмета або підстав зустрічного позову від 15 квітня 2024 року, яка серед інших документів містила договір позики у вигляді розписки від 15 червня 2018 року та договір позики у вигляді розписки від 31 серпня 2021 року, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Храмов М.П. подав клопотання про призначення судової експертизи у справі. Отже, суд першої інстанції призначив судову технічну експертизу документів, клопотання про призначення якої подане представником відповідача після закінчення строків на його подання та без подання представником відповідача заяви про поновлення строків. Також апелянт зазначає, що клопотання представника відповідача про призначення судової технічної експертизи документів є необгрунтованим та спрямоване на затягування судового процесу шляхом зупинення провадження у справі. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2 - адвоката Храмова М.П., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17). Отже, ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша стаття 7-1 Закону України «Про судову експертизу»). За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. За правилами частини першої, четвертої та п`ятої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд не може виходити за межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач (статті 13, 43, 49, 175 ЦПК України). Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19). Таким чином питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона відповідає вищевказаним вимогам законодавства та обставинам справи, оскільки стороною відповідача наведено достатні підстави та обґрунтовані мотиви для висновку про необхідність призначення у справі судову технічну експертизу документів. Матеріалами справи встановлено, що предметом судового розгляду у даній справі є, зокрема, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання спільним сумісним зобов`язанням подружжя згідно боргових розписок від 15 червня 2018 року та 31 серпня 2021 року, при цьому відповідачем ставиться під сумнів давність складання цих розписок. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової технічної експертизи документів, а саме боргових розписок від 15 червня 2018 року та 31 серпня 2021 року, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо буде встановити дійсні обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, зокрема, фактів давності складання цих розписок. При цьому, судом першої інстанції було створено рівні можливості учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін, в судовому засіданні забезпечено можливість представникам сторін висловити свої побажання, думки та/або заперечення щодо призначення судової експертизи, які взяті до уваги під час визначення судом питань, з яких має бути проведена судова технічна експертиза документів. Отже, застосування норм права і оцінка здобутих у процесі розгляду справи доказів на предмет їх належності та допустимості є саме прерогативою суду і відбувається під час розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження. Досліджуючи сукупність передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України підстав, за яких суд призначає експертизу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини даного спору, з урахуванням змісту постановлених перед експертами питань, доводів позовної заяви про поділ майна подружжя та принципу змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд, вимагають залучення фахівця, який має спеціальні знання у певній галузі, а висновок експертизи не буде мати для суду наперед встановленого значення, оскільки оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі (стаття 110 ЦПК України). Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги представника позивача відповідача про те, що суд першої інстанції призначив судову технічну експертизу документів, клопотання про призначення якої подане представником відповідача після закінчення строків на його подання та без подання представником відповідача заяви про поновлення строків, оскільки клопотання про призначення судової технічної експертизи документів подано в межах строків, визначених ЦПК України, тобто до початку підготовчого судового засідання. Посилання апелянта на те, що клопотання представника відповідача про призначення судової технічної експертизи документів є необгрунтованим та спрямоване на затягування судового процесу шляхом зупинення провадження у справі колегією суддів не приймається до уваги, оскільки наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не свідчать не про те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального чи матеріального права, відтак колегія суддів їх відхиляє. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції щодо призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна, - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року. Головуючий: Судді: