LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/318/25

від 19.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/318/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року (суддя К.С. Кучма) у справі № 160/318/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу повної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та заробітної плати військовослужбовцю з 01.01.2024 року по 01.01.2025 року; - зобов`язати відповідача видати наказ, яким призначити позивачу виплати заробітної плати та додаткової винагороди згідно із постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 01.01.2024 року по 01.01.2025 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму з інсомнією, логоневроз важкого ступеню, що підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузій, каліцтва) від 16.01.2024 р. №91. 12.06.2024 року йому проведено медичний огляд ВЛК при КП «ДБКЛПД» ДОР, відповідно до якого на підставі статті 14а графи ІІ Розладу хвороб, його визнано не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. З 01.01.2024 року по 01.01.2025 року позивач в порушення абз.3 та абз.4 п.1-2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не отримував додаткову винагороду у зв`язку з пораненням у розмірі 100 000 грн. та заробітну плату. Останні виплати отримано ним в грудні 2023 року за листопад 2023 року, однак позивач перебував на військовій службі до 30.06.2024 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою з 28.03.2024 року по 26.04.2024 року; - зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою з 28.03.2024 року по 26.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовної заяви відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що оскільки отримане позивачем поранення 20.12.2023 року пов`язане із проходженням військової служби та захистом Батьківщини, а також підтверджено його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди, яка встановлена постановою КМУ від 28.02.2022 р. №168, починаючи з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року. Однак, доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року, суду відповідачем не надано, що свідчить про протиправність його дій. Суд також встановив, що перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, на підставі абзацу 4 пункту 1 постанови №

168. Суд встановив, що 27.03.2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», по завершенню якого видано довідку №2479 від 28.03.2024 року, в якій зазначено, що стан після перенесеної вибухової травми: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравма у вигляді вираженого посткомоційного синдрому, з тривожно-депресивним компонентом, зі стійкою фармакорезистентною інсомнією та вираженим логоневрозом. Травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81, графи II Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після контузії, поранення на 30 календарних днів. Згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2024 р. №119 наказано вважати таким, що прибули та приступили до виконання службових обов`язків до пункту постійної дислокації після лікування, з додаткової відпустки для лікування у зв`язку з хворобою: солдата призваного на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 , колишнього старшого стрільця 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону. Таким чином, суд дійшов висновку, що за час перебування позивача у відпустці за станом здоров`я у зв`язку з хворобою, відповідачем має бути виплачена збільшена до 100 000 грн. додаткова винагорода пропорційно часу відпустки. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частини НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. згідно постанови КМУ №168 виплачується виключно за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, лікування здійснюється у зв`язку з поранням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Крім того, підставою для надання відпустки є виключно постанова ВЛК. Скаржник звертає увагу, що позивач з 24.12.2023 по 12.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні, але лікування стосувалось неврологічного захворювання, а не поранення у розумінні п.1 постанови КМУ №168. Зазначає, що позивач з 19.01.2024 по 30.01.2024 позивач перебував також саме на лікуванні, що стосувалось неврологічного захворювання, а не поранення. Вважає, що з 28.03.2024 по 26.04.2024 позивач перебував у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою відповідно до рекомендації у довідці ВЛК №2419, однак довідка не містить відомості, що є необхідною умовою для набуття позивачем права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. згідно постанови КМУ №168. Відтак, скаржник вважає, що він немає підстав для виплати позивачу додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 у розмірі 100 000 грн. за спірні періоди з 24.12.2023 по 12.01.2024, з 19.01.2024 по 30.01.2024 та з 28.03.2024 по 26.04.2024. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач з 30.12.2023 року по 05.07.2024 року проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 . 20.12.2023 року позивач отримав поранення під час виконання бойових завдань в складі підрозділу ВЧ НОМЕР_1 , в районі населеного пункту Терни, що підтверджується копією довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №91 від 16.01.2024 року, виданою за наказом командира (начальника) ВЧ НОМЕР_1 від 27.12.2023 року №1779. Позивач, проходив стаціонарне лікування, зокрема: - в період з 24.12.2023 року по 12.01.2024 року, що підтверджується копією виписного епікризу №7867 від 12.01.2024 року КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»; - в період з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року, що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого №359 від 30.01.2024 року Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті Філії Центр охорони здоров`я АТ Укрзалізниця; - в період з 15.02.2024 року по 28.03.2024 року, що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого №2127/2024 року КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги»; - в період з 29.04.2024 року по 22.05.2024 року, що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого №5638/2024 року КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги»; - в період з 22.05.2024 року по 25.06.2024 року, що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого №6887/2024 року КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги». Згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2024 р. №1655 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану» наказано виплатити додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн. (пропорційно із розрахунку за місяць, з урахуванням раніше виплаченої винагороди з розрахунку 30 000 грн. військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я відповідно до додатку до цього наказу. Відповідно до додатку до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2024 р. №1655 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану» солдат по мобілізації ОСОБА_3 , 2 дшб, період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 15.02.2024 р. по 28.03.2024 р. Згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (адміністративно-господарської діяльності) від 25.06.2024 р. №1431 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану» наказано виплатити додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн. (пропорційно із розрахунку за місяць, з урахуванням раніше виплаченої винагороди з розрахунку 30 000 грн. військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я відповідно до додатку до цього наказу. Відповідно до додатку до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 адміністративно-господарської діяльності) від 25.06.2024 р. №1431 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану» солдат по мобілізації ОСОБА_3 , 2 дшб, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 29.04.2024 р. по 22.05.2024 р. Згідно із витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (адміністративно-господарської діяльності) від 15.07.2024 р. №1574 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану» наказано виплатити додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн. (пропорційно із розрахунку за місяць, з урахуванням раніше виплаченої винагороди з розрахунку 30 000 грн. військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я відповідно до додатку до цього наказу. Відповідно до додатку до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (адміністративно-господарської діяльності) від 15.07.2024 р. №1574 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану» солдат по мобілізації ОСОБА_3 , 2 дшб, період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 23.05.2024 р. по 25.06.2024 р. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу повної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та заробітної плати військовослужбовцю з 01.01.2024 року по 01.01.2025 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. За змістом ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта цієї статті). Згідно приспів п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року, затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Згідно розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які зокрема у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці. З огляду на вказані норми можливо дійти висновку про те, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. включаються особи, які: - перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого); - перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії. Колегія суддів встановила, що згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.01.2024 року №91, 20.12.2023 року позивач отримав: Вибухова травма. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма з інсомнією. Логоневроз важкого ступеня. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області. Травмування не пов`язане з використанням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп`яніння, під час травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежелет). Також наявною в матеріалах справи довідкою військово-лікарської комісії від 28.03.2024 р. №2479 встановлено, що вищезгадана травма позивача ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Потребує відпустки за станом здоров`я на тридцять календарних днів. Позивач проходив стаціонарне лікування в період з 24.12.2023 року по 12.01.2024 року, що підтверджується копією виписного епікризу №7867 від 12.01.2024 року КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»; в період з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року, що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого №359 від 30.01.2024 року Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті Філії Центр охорони здоров`я АТ Укрзалізниця. Апеляційний суд зазначає, стаціонарне лікування у спірні періоди з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 позивач здійснював зокрема у зв`язку із одержаною вибуховою травмою, про що свідчить діагноз зазначений у виписці із медичної карти хворого №359 від 30.01.2024 року Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті Філії Центр охорони здоров`я АТ Укрзалізниця та у епікризі №7867 від 12.01.2024 року КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради». Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у спірні періоди з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року має право на отримання додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 збільшеної до 100000 грн., однак докази нарахування та виплати позивачу такої винагороди у матеріалах справи відсутні. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі, відповідно до постанови КМУ № 168 в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення з 01.01.2024 року по 12.01.2024 року, з 19.01.2024 року по 30.01.2024 року. Стосовно виплати позивачу додаткової винагороди, що передбачена постановою КМУ №168 у період з 28.03.2024 року по 26.04.2024 року. Як правильно зауважив суд першої інстанції, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168, збільшеної до 100 000 гривень. Зі змісту матеріалів справи вбачається документальне підтвердження перебування позивача у вищевказаній відпустці у період з 28.03.2024 року по 26.04.2024 року, оскільки 27.03.2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», по завершенню якого видано довідку №2479 від 28.03.2024 року, в якій зазначено, що стан після перенесеної вибухової травми: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравма у вигляді вираженого посткомоційного синдрому, з тривожно-депресивним компонентом, зі стійкою фармакорезистентною інсомнією та вираженим логоневрозом. Травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81, графи II Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після контузії, поранення на 30 календарних днів. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за час перебування позивача у відпустці з 28.03.2024 року по 26.04.2024 року, відповідачем має бути нарахована та виплачена збільшена до 100 000 грн. додаткова винагорода згідно постанови КМУ №168 пропорційно часу відпустки, однак докази такого нарахування та виплати суду не подано. Отже, суд першої інстанції правильно визнав протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці з 28.03.2024 року по 26.04.2024 року. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №160/318/25 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст складено 19.08.2025 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»