LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд165/1058/25

від 18.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 165/1058/25 Провадження №33/802/316/25 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2025 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бика О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03 березня 2025 року о 01 год. 37 хв. по вулиці Автобусній, 7 у місті Нововолинську керував автомобілем марки "Volkswagen Caddi", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, тим самим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що тест на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі ОСОБА_1 не здійснювався, зразки біологічного середовища сеча для лабораторного дослідження не відібрана у дві ємності, не забезпечено зберігання вмісту другої ємності протягом 90 днів, що включає можливість перевірки результатів первинного дослідження. Вважає, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений, повістка на адресу взагалі не надсилалась, а діючим законодавством повідомлення через засоби електронного зв`язку не передбачені. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП а саме, керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275421 від 19 березня 2025 року (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), рапортом (а.с.5), розпискою ОСОБА_1 (а.с.4), рапортом працівника поліції (а.с.5), відеофайлами, які знаходяться на DVD-диску (а.с.8), а також іншими матеріалами справи. Суд обґрунтовано визнав належними та допустимими ці докази, оскільки ними доводиться вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Наведені докази узгоджуються між собою, та в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини події, які були на момент вчинення правопорушення. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.03.2025 ОСОБА_1 03.03.2025 керував автомобілем марки "Volkswagen Caddi", реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння (а.с.1). Відтак, положення ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції) визначають, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння. Як вбачається з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 виявили в останнього ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, проїхавши до медичного закладу на що ОСОБА_1 погодився та пройшов даний огляд. Під час складання протоколу був присутній, був ознайомлений з правами та обов`язками, відмовився від копії протоколу та підписів (а.с.8). Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Так вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ними зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи. Крім того з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу щодо нього, неодноразово просив поліцейського вимкнути бодікамеру та не складати протокол (а.с.8) Про перебування в стані наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 під час керування автомобілем свідчить висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого ОСОБА_1 03.03.2025 перебував в стані наркотичного сп`яніння (а.с.3). Таким чином працівниками поліції у відповідності до вказаних норм закону було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Щодо доводів апелянта про те, що він не був повідомлений про дату та місце розгляду справи у місцевому суді то вони є безпідставними і голослівними, так як повністю спростовуються матеріалами справи. Як зазначено в оскаржуваній постанові, що в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання повідомлень на зазначений ним номер абонента мобільного зв`язку, відповідно до поданої заяви на таке інформування (а.с.6). Вказана обставина повністю підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.12). Також не підтверджуються наявними матеріалами справи і доводи апеляційної скарги про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при відбиранні зразки сечі, а саме про відібрання лише в одну ємність зразків замість двох ємностей та зберігання вмісту другої ємності протягом 90 днів, тому на думку апеляційного суду є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог ст.266 КУпАП при проведені огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б стати безумовною підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у даній справі. Крім голослівних доводів в апеляційній скарзі про порушення поліцейськими положень ст.254 КУпАП при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , стороною захисту не представлено жодних документальних доказів, які б підтверджували даний факт. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду. Незгода апелянта з оцінкою місцевим судом доказів у даній справі не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ті докази, які об`єктивно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, поза розумним сумнівом. Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Жука Ю.Б. залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»