Постанова 4803 № 209/7764/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5332/25 Справа № 209/7764/24 Суддя у 1-й інстанції - Левицька Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 32 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П., при секретарі - Травкіній В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року у складі судді Левицької Н.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 28 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 325076198. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 325076198. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46530,45 грн., з яких: 11998,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34531,70 грн. - сума заборгованості по процентам. 10 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1859838. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 5 від 21 вересня 2021 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25410,00 грн., з яких: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17910,00 грн. - сума заборгованості по процентам. 18 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13997-03/2021. 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ "ФК "ЄАПБ» укладено договір факторингу №29102021, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 29 жовтня 2021 року до договору факторингу №29102021 від 29 жовтня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18200,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13200,00 грн. - сума заборгованості по процентам. 28 березня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1738069. 27 червня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27062022, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 27 червня 2022 року до договору факторингу №27062022 від 27 червня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13120,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9120,00 грн. - сума заборгованості по процентам. 28 березня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3233000731/400651. 08 грудня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 08122021, за умовами якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 08 грудня 2021 року до договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10000,00 грн., з яких: 2500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500,00 грн. сума заборгованості по процентам. Згідно з умовами договорів позики та кредитних договорів позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Незважаючи на викладене, відповідач припинив повертати надані йому кошти в строки, передбачені договорами, у зв`язку із чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 113260,45 грн. та провести розподіл судових витрат у справі. Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: за договором позики № 1859838 від 10 березня 2021 року у розмірі 11977,50 грн., з яких: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4477,50 грн. - сума заборгованості по процентам; за кредитним договором № 13997-03/2021 від 18 березня 2021 року у розмірі 8330,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3300,00 грн. - сума заборгованості по процентам; за кредитним договором № 1738069 від 28 березня 2021 року у розмірі 6280,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2280,00 грн. - сума заборгованості по процентам; за кредитним договором № 3233000731/400651 від 28 березня 2021 року у розмірі 4375,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1875,00 грн. - сума заборгованості по процентам; у загальному розмірі 30932,50 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір в розмірі 826,97 грн. Рішення суду мотивовано наявністю підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за вказаними договорами відповідно до строку їх укладання, оскільки фактично отримані та використані останнім кошти в добровільному порядку не повернуті, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Не погодившись з таким рішення суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено належними та допустимими доказами, що саме вони є належним позивачем (кредитором) за договорами, оскільки не надано належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги, а долученні договори факторингу надані не у повному, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про належність вказаних доказів та частково задовольнив вимоги позову. Окрім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що надані копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу не містять підпису та печаток сторін, що свідчить про недоведеність позову. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Судом встановлено, що 28 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 325076198. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 325076198. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46530,45 грн., з яких: 11998,75 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34531,70 грн. - сума заборгованості по процентам. 10 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1859838. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 5 від 21 вересня 2021 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25410,00 грн., з яких: 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17910,00 грн. - сума заборгованості по процентам. 18 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13997-03/2021. 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ "ФК "ЄАПБ» укладено договір факторингу №29102021, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 29 жовтня 2021 року до договору факторингу №29102021 від 29 жовтня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18200,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13200,00 грн. - сума заборгованості по процентам. 28 березня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1738069. 27 червня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27062022, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 27 червня 2022 року до договору факторингу №27062022 від 27 червня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13120,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9120,00 грн. - сума заборгованості по процентам. 28 березня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3233000731/400651. 08 грудня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 08122021, за умовами якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 08 грудня 2021 року до договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10000,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500,00 грн. - сума заборгованості по процентам. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із порушеного права позивача на повернення вгрошових коштів наданих у кредит відповідачем, оскільки одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду. Згідно з частинами першої, четвертої статті 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності, закріплений у статті 12 ЦПК, визначає для сторін ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій. Такий принцип, зокрема, полягає у покладанні на позивача (його представника) обов`язку з доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Невиконання такого обов`язку несе процесуально негативні наслідки у вигляді настання ризиків, визначених процесуальним законом (закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, повна або часткова відмова у позові тощо). За правилами, встановленими частинами першою, третьою статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов?язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 325076198 у розмірі 46530,45 грн. Разом з цим, наявна в матеріалах справи копія договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, не містить всіх сторінок договору, що позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77 79 ЦПК України. Витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа. Також, позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договором факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників № 5 від 21 вересня 2021 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач зазначив, що до останнього перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 1859838 у розмірі 25410,00 грн. Проте, наявна в матеріалах справи копія договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, також не містить всіх сторінок договору, що позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції також не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статтей 77 79 ЦПК України. Крім того, витяг з реєстру боржників № 5 від 21 вересня 2021 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа. Доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року суду не надано. До того ж, позивач зазначив, що відповідно до реєстру боржників від 29 жовтня 2021 року до договору факторингу №29102021 від 29 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ ФК Інвеструм та ТОВ «ФК «ЄАПБ», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 13997-03/2021 у розмірі 18200,00 грн. Разом з тим, наявна в матеріалах справи копія договору факторингу №29102021 від 29 жовтня 2021 року, не містить всіх сторінок договору, що також позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77 79 ЦПК України. Витяг з реєстру боржників від 29 жовтня 2021 року до договору факторингу №29102021 від 29 жовтня 2021 року не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа й позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договором факторингу №29102021 від 29 жовтня 2021 року. Відповідно до реєстру боржників від 27 червня 2022 року до договору факторингу №27062022 від 27 червня 2022 року, укладеного між ТОВ Лінеура Україна та ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач зазначив, що до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 1738069 у розмірі 13120,00 грн. Разом з цим, наявна в матеріалах справи копія договору факторингу №27062022 від 27 червня 2022 року, також не містить всіх сторінок договору, що позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77 79 ЦПК України. Витяг з реєстру боржників від 27 червня 2022 року до договору факторингу №27062022 від 27 червня 2022 року не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа. Також, позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договором факторингу №27062022 від 27 червня 2022 року. Так, позивач зазначив, що відповідно до реєстру боржників від 08 грудня 2021 року до договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ Гоуфінгоу та ТОВ «ФК «ЄАПБ», до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 3233000731/400651 у розмірі 10000,00 грн. Однак, наявна в матеріалах справи копія договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року, не містить всіх сторінок договору, що позбавляє суд дослідити його зміст у повному обсязі та встановити зміст (предмет) договору, за яким, як стверджує позивач, відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд першої інстанції також не мав приймати їх як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні положень статей 77 79 ЦПК України. Витяг з реєстру боржників від 08 грудня 2021 року до договору факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року також не підписано та не завірено печатками сторін. Фактично є документом, що надрукований позивачем та підписаний його представником, що не є ідентичним копії оригінального документа. Також, матеріали справи не містять, а позивачем в свою чергу не надано доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договором факторингу №08122021 від 08 грудня 2021 року. У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Суд бере до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23). Отже, позивачем не доведено правомірність заявлених вимог й не доведено факт набуття права грошової вимоги до відповідача. На вказане вище, суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості за договорами. Частинами першою - третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Звертаючись з позовом до суду, позивач виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовом із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування, просили розглянути справу у їх відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З урахуванням викладеного, колегія суддів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, слід стягнути із ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за перегляд справи в апеляційному порядку. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,45 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 06 серпня 2025 року Повний текст судового рішення складено 18 серпня 2025 року. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича Т.П. Красвітна