Ухвала КАС ВС № 260/1579/25

УХВАЛА 18 серпня 2025 року м. Київ справа №260/1579/25 провадження № К/990/31867/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, у с т а н о в и в : 25 липня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 28 липня 2025 року. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення рапорту ОСОБА_1 щодо звільнення його з військової служби на підставі абзацу другого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (за наявності інвалідності) з додатками до нього до Військової частини НОМЕР_2 для розгляду та прийняття рішення по суті; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 направити рапорт ОСОБА_1 від 01 листопада 2024 року щодо звільнення його з військової служби на підставі абзацу другого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (за наявності інвалідності) з додатками до нього до Військової частини НОМЕР_2 для розгляду та прийняття рішення по суті; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 01 листопада 2024 року щодо звільнення його з військової служби на підставі абзацу другого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (за наявності інвалідності) з додатками до нього та звільнити його з військової служби. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року задоволено частково адміністративний позов. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі абзацу другого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (за наявності інвалідності), з додатками до нього, до Військової частини НОМЕР_2 для розгляду та прийняття рішення по суті. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 направити рапорт ОСОБА_1 від 01 листопада 2024 року про звільнення з військової служби на підставі абзацу другого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (за наявності інвалідності), з додатками до нього, до Військової частини НОМЕР_2 для розгляду та прийняття рішення по суті. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 01 листопада 2024 року на підставі абзацу другого підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я (за наявності інвалідності), у визначений законом спосіб та прийняти рішення по суті питання відповідно до вимог закону. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху, та надав п`ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. 30 червня 2025 року та 01 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про надання додаткового строку на усунення недоліку апеляційної скарги, яка мотивована тим, що у апелянта відсутній фінансовий ресурс для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки асигнування вичерпано. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 липня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовив, апеляційну скаргу повернув відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, частини другої статті 298 КАС України. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в касаційному порядку. Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке. Згідно з частиною п`ятою статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику є невиконання ним вимог ухвали про залишення без руху у встановлений судом строк. Повертаючи відповідачу подану ним апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року не виконано. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19). Також Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. З огляду на неусунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений судом строк, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про її повернення відповідачу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які покликається автор касаційної скарги в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі № 260/1579/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська