Постанова 4857 № 380/22565/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/22565/24 пров. № А/857/7598/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Пліша М.А., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження ( головуюча суддя Гулкевич І.З., м. Львів), у справі №380/22565/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, - встановив: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №133850016465 від 24.10.2024 про відмову ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 17.10.2024 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.10.2024 № 615-13- 01-10-00-11, від 17.10.2024 № 616-13-01-10-00-11 та від 17.10.2024 № 84-13-01-10-21. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вказує, що право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону №3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Закону №889 не призначалася пенсія відповідно до Закону мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. Скаржник звертає увагу, що головним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Зазначає, що згідно наданих документів позивача, стаж державної служби складає 6 місяців 01.07.2013 по 31.12.2013. На підставі викладених у апеляційній скарзі доводів, період роботи позивачки в органах державної податкової служби України не підлягає зарахуванню до стажу державної роботи, оскільки період роботи на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подала. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження. Апеляційний суд переглядає рішення в межах вимог апеляційної скарги. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби (державного податкового інспектора, начальник відділу, головного державного податкового інспектора, завідувач сектору, старшого державного інспектора). За цей період ОСОБА_1 : - 04.11.1992 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової служби І рангу»; - 24.01.1994 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби III рангу»; - 27.04.1994 прийняла присягу державного службовця; - 24.10.2001 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової служби II рангу»; - 01.07.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця; - 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи II рангу». Головне управління Державної податкової служби у Львівській області видало ОСОБА_1 довідку від 17.10.2024 №615-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), від 17.10.2024 №№ 616-13-01-10-00-11 про інші складові заробітної плати, від 17.10.2024 №84-13-01-10-21 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд). 17.10.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо проведення переходу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.10.2024 № 615-13- 01-10-00-11, від 17.10.2024 № 616-13-01-10-00-11 та від 17.10.2024 № 84-13-01-10-21. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.10.2024 №133850016465 «Про відмову у перерахунку пенсії» відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку та переході на пенсію, оскільки відповідно до записів трудової книжки заявниці присвоювали спеціальні звання, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, тому періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державних службовців. Не погодившись з цим рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила його до суду. Вирішуючи даний спір, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалися Законом України від 19.12.1993 №3723-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-VIII). 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон №889-VІІІ). Згідно з пп. 1 п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-VIII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. За приписами п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XI унормовано, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такий правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 в справі №822/524/18. Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж. Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 15.12.2020 в справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23. Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.10.2024 №133850016465 відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби. Щодо вимоги позивачки зарахувати до стажу державної служби період перебування на посадах з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024 в органах державної податкової служби, суд зазначає наступне. Апеляційний суд наголошує, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII вік і страховий стаж. Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон № 509-XII) (чинного до 19.11.2012), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, Законом України «Про державну службу». Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону № 509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу. Частина четверта статті 15 Закону № 509-XII передбачає, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону № 3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням. Згідно з положеннями статті 6 Закону № 509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету. З системного аналізу вказаних норм випливає, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями. Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби визначаються Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283, чинний до 01.05.2016). Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Порядок №283 втратив чинність 01.05.2016 у зв`язку з затвердженням Постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229). Отже, стаж державної служби до 01.05.2016 обчислюється відповідно до Порядку №283, а після 01.05.2016 відповідно до Порядку №229. Згідно з пунктом 4 Порядку № 229 стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. До стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Відповідно до пункту сьомого частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Отже, і Порядком № 283, чинним до 01.05.2016, і діючим Порядком № 229 передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Аналогічні положення містяться у пункті 6 Порядку №229. Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII (далі Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України. Апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13 де вказано, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Такий правовий висновок підтримано в подальшому Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17. Варто наголосити, що пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Згідно з пунктом 342.6 статті 342 Податкового кодексу правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами. Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 343.2 статті 343 Податкового кодексу ). Відповідно до положень статті 344 Податкового кодексу пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом Отже, вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в цьому випадку - податкового органу, віднесені до державних службовців з певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду констатує, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку №

283. Отже, доводи скаржника про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є необґрунтованими. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024 працювала в органах державної податкової служби, що підтверджується відповідними записами трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.12-18). Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що періоди роботи позивачки в органах державної податкової служби з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024 зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 XII. Враховуючи зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду роботи в органах державної податкової служби з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024 її стаж державної служби станом на 01.05.2016 становив понад 10 років, а станом на час досягнення пенсійного віку понад 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право позивачу на переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у перерахунку пенсії №133850016465 від 24.10.2024 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень та порушує право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тому таке рішення варто визнати протиправним. Щодо позовних вимог про зобов`язання призначити та виплатити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.10.2024 № 615-13- 01-10-00-11, від 17.10.2024 № 616-13-01-10-00-11 та від 17.10.2024 № 84-13-01-10-21, колегія суддів зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - порядок №622). За змістом п. 4 порядку №622 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Аналіз наведених норм свідчать що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату. Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. У матеріалах справи наявні довідки за формами, затвердженими Постановою №1-3, які видані Головним управління ДПС у Львівській області на ім`я ОСОБА_1 від 17.10.2024 № 615-13- 01-10-00-11, від 17.10.2024 № 616-13-01-10-00-11 та від 17.10.2024 № 84-13-01-10-21. Саме вказані довідки, копії яких були надані суду до матеріалів справи, є актуальними на час розгляду справи судом і повинні бути враховані пенсійним органом при виконанні судового рішення. Згідно з частиною 3, 5 статті 45 Закону України № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, з наведеного випливає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший Пенсійний фонд має враховувати не тільки документи, наявні в пенсійній справі, а й додатково подані документи. Виходячи з аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби період її роботи в органах державної податкової служби з 03.09.1990 по 01.07.2013 та з 01.01.2014 по 17.10.2024 (дату звернення до територіального органу Пенсійного фонду) та перевести її з 17.10.2024 на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» згідно поданої заяви від 17.10.2024 та доданих до неї довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця від 17.10.2024 № 615-13- 01-10-00-11, від 17.10.2024 № 616-13-01-10-00-11 та від 17.10.2024 № 84-13-01-10-21. Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо нового розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №380/22565/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко М. А. Пліш