Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/8101/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/8101/24 Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О. С. Номер провадження №33/4805/630/25 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 17000,00 грн в дохід держави, без позбавленням права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 05 жовтня 2024 року о 17 год. 32 хв. по вулиці Житомирській, 89-а в м. Бердичеві ОСОБА_1 керував мопедом Alfa Delta, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що зупинка транспортного засобу під його керуванням є безпідставною та не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліціянти не запитали його чи погоджується він з результатами, чим порушили вимоги п. 7 розділу І Інструкції, інспекторами порушено вимоги ч. 1 п. 3, ч. 2 п. 1 Інструкції, оскільки огляд проводиться лише за наявності ознак, розгляд справи проведено без його участі, що позбавило його реалізувати його права відповідно до ст. 268 КУпАП. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що він є військовослужбовцем та перебував на сході України, а тому не мав можливості отримати постанову вчасно, останню він отримав лише 14.04.2025. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. ОСОБА_1 була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте він цим не скористався. Будучи належним чином повідомленим про місце і час судового засідання у судове засідання до суду апеляційної інстанції вкотре не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді. Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності . За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статтей 283, 284 КУпАП. Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 05.10.2024, у відповідності до якого, 05 жовтня 2024 року о 17 год. 32 хв. по вулиці Житомирській, 89-а в м. Бердичеві водій ОСОБА_1 керував мопедом Alfa Delta, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки з застосуванням приладу «Драгер», чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2); роздруківкою Alkotest-6810 від 05.10.2024 №1260, результат якого 1,23 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд з використанням спеціального технічного засобу проведений у зв?язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини. Результат огляду 1,23 проміле (а.с. 7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 4); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №741064 від 05.10.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 8); відеозаписом обставин події (а.с. 10), на якому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки автомобіля зі згоди останнього. Жодних зауважень ОСОБА_1 щодо результатів огляду на місці не мав. Протокол про адміністративне правопорушення, чек за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 6810» та акт огляду підписано ОСОБА_1 без зауважень на дії працівників поліції. Даних про те, що ОСОБА_1 наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є безпідставною, не приймаються до уваги, оскільки на наявному в матеріалах справи відеозаписі із службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вбачається, що поліцейськими зупинено транспортний засіб на підставі вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» за порушення Правил дорожнього руху, зокрема, водій їхав без мотошоломом, за що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, з чим останній також погодився та не заперечував цього факту і на відеозаписі. Окрім того, з відеозапису убачається, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп`яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з рота та порушення мови. Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, а тому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно, а тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження. Покликання в апеляційній скарзі на те, що поліціянти не запитали його чи погоджується він з результатами, чим порушили вимоги п. 7 розділу І Інструкції, не заслуговують на увагу, оскільки поліціянт запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Alcotest Drager», на що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції пройшов огляд на стан сп`яніння на місці, який виявив у нього алкоголь у кількості 1,23 ‰. Працівник поліції запитав у ОСОБА_1 «чи погоджуєтесь з результатами», останній погодився. Також було запропоновано проїхати в лікарню, якщо не погоджуєтесь з результатом, на що ОСОБА_1 відповів «згоден з результатом, в лікарню не поїду». Окрім того, його було ознайомлено з результатами тестування спеціальним засобом «Drager Alcotest 6810», актом огляду, які він підписав та погодився з останніми, ніяких заперечень не виказував, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження. Зауважень ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дії працівників поліції, пов`язаних з проведенням процедури огляду на стан сп`яніння, не виказував. Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає. Щодо розгляду судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 , що позбавило його можливості реалізувати його права передбачені ст. 268 КУпАП, то слід зазначити, що в силу ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов`язковою. Апеляційний суд зауважує, що під час апеляційного розгляду справи були враховані та оцінені усі доводи ОСОБА_1 , які останній не зміг висловити у місцевому суді, дана оцінка доказам у справі. Факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність адміністративного провадження, що буде розглядатись Бердичівським міськрайонний судом Житомирської області є беззаперечним. Крім того, на відеозаписах ОСОБА_1 неодноразово висловлювався, що я він не прийде в судове засідання. Тому, з приводу наведених апелянтом доводів апеляційний суд вважає за необхідне, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», взяти до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь