Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/6086/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/6086/24 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П. Номер провадження №33/4805/15/25 Категорія ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Божка Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 11.07.2024 в 20:57 в м. Бердичеві по вул. Коцюбинського, 61, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом - мотоциклом Musstang Grader, без державного номерного знака, будучи позбавленим права керування транспортним засобом. При цьому, керуючи цим же транспортним засобом в цей час та цьому ж місці, перебував в стані алкогольного сп`яніння, що було ним вчинено також повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.1 (а), 2.9 (а) Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що в матеріалах справи відсутня фіксація факту руху транспортного засобу під його керуванням, він вів його в руках, відсутня фіксації порушень ним будь яких ПДР у статусі водія транспортного засобу, відсутність в протоколі відомостей про ознаки алкогольного сп`яніння, які поліцейській виявили у водія, не роз`ясненні працівником поліції процедури огляду перед тестуванням та порушення процедури огляду. Також працівники поліції , не запропонували пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, не вручили йому направлення, відеозапис не є безперервним, а в постанові відсутні посилання на технічні засоби, за допомогою яких була здійснена відеофіксація. В матеріалах справи відсутній протокол автоматизованого розподілу заяви про відвід судді Базюка Ю.П., що наштовхує на думку про втручання в процес автоматизованого авторозподілу. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що повний тест оскаржуваної постанови оприлюднено в ЄДРСР лише 22.10.2024 та цього ж дня він звернувся із заявою до центру з надання безоплатної правничої допомоги про надання йому безоплатної правничої допомоги, що підтверджується копією талону (а.с. 157). 30.10.2024 йому призначено адвоката, що підтверджується доручення Північного міжрегіонального центру безоплатної правничої допомоги (а.с. 158). Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Божка Р.О., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку. Постанова судді в частині адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в апеляційній скарзі не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно, протягом року, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статтей 283, 284 КУпАП. Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 11.07.2024, у відповідності до якого, 11 липня 2024 року в 20:57 в м. Бердичеві по вул. Коцюбинського, 61, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Musstang Grader, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, тест 725 становить 0,48‰, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 3); роздруківкою Alkotest-6820 від 11.07.2024 №725, результат якого 0,48 проміле (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд з використанням спеціального технічного засобу проведений у зв?язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини. Результат огляду 0,48 проміле (а.с. 7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4); копією постанови серія ББА №314406 від 11.07.2024 про накладення на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 8); копією постанови судді Бердичівського міськрайонного суду від 20.09.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 9-10); копією постанови Житомирського апеляційного суду від 20.12.2023, якою постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.09.2023 в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126 та ч. 7 ст. 121 КУпАП скасовано, закрито провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанову в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу змінено, застосовано адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с. 122-127); витягом з бази ІПНП НПУ, згідно якої постановою серії БАД № 562314 від 04.08.2023 на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постанова є чинною та штраф згідно цієї постанови ОСОБА_1 було сплачено, про що він повідомив в судовому засіданні (а.с. 70); відеозаписом обставин події (а.с. 73). Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та чек за результатами тестування спеціальним засобом «Алкотест Драгер 6820» підписано ОСОБА_1 із наданням відповідних пояснень «незгоден з протокол». Даних про те, що ОСОБА_1 наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовується матеріалами справи, відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейського, з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його зупинка була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху, за що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, з чим останній також погодився та не заперечував цього факту і на відеозаписі, зокрема, за декілька метрів перед поліцейським автомобілем рухається ОСОБА_1 на мотоциклі, при цьому в останнього був відсутній мотошолом. Побачивши поліцейську машину, ОСОБА_1 зупинив мотоцикл та заглушив його, повернувши ключ в замку запалення. При спілкуванні з поліцейськими будь-яких відомостей щодо несправності транспортного засобу, яким він не керував, не висловлював. Навпаки, ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що повертається з полігону, що це не його мотоцикл, а взяв у хлопчини - військового, повідомляє маршрут яким їхав та те, що він не керує по автодорогам, а їздить полями, лісами, «городами», однак все одно попався. Крім того, як вбачається з відеозапису, факт керування ОСОБА_1 визнав особисто, зокрема, погодився з постановою серії ББА №314406 від 11.07.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 850 грн, за скоєні адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 8), за що особисто поставив підпис, тобто визнав, що керував вказаним транспортним засобом та зупинка його транспортного засобу була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху, зокрема, п.п. «г» п. 2.3, п.п. «а» п. 2.1, п.п. «в» п. 2.9 ПДР, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині повністю спростовуються вищевказаним. Одночасно суд враховує, що факт керування транспортним засобом мотоциклом водієм ОСОБА_1 також встановлено постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року в частині обставин вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що безпосередньо пов`язані із адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 130 КУпАП, і останній не оскаржує постанову суду в цій частині, тим самим фактично визнавши встановлені судом обставини керування транспортним засобом. Окрім того, з відеозапису вбачається, що працівникам и поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 було виявлено запах алкоголю з ротової порожнини. Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння, а тому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а в протоколі вказані ознаки не повинні дублюватися, оскільки останній складено саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно. При цьому, кваліфікуючою ознакою є саме факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, про що зазначено у протоколі від 11.07.2024, тому його фабула повністю відповідає змісту ч. 2 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції пройшов огляд на стан сп`яніння на місці, який виявив у нього алкоголь у кількості 0,48 ‰. При цьому його було ознайомлено з результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 6820», актом огляду, які він підписав та погодився з останніми, ніяких заперечень не виказував, то у працівників поліції не було підстав для направлення його до закладу охорони здоров`я, а тому тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження. Покликання ОСОБА_1 на те, що поліціянт не роз`яснив процедуру огляду перед тестуванням, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння уповноважена особа надає ОСОБА_1 новий мундштук та зазначає, що дуєте у мундштук до відповідного клацання, вказане також підтверджується і розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с. 4 на звороті), остання має особистий підпис ОСОБА_1 про ознайомлення щодо інформування про порядок застосування спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6820»». Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає. Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я - не спростовує винності ОСОБА_1 , який погодився з результатом огляду на місці. Покликання ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи відсутній протокол автоматизованого розподілу заяви про відвід судді Базюка Ю.П., що наштовхує на думку про втручання в процес автоматизованого авторозподілу, є особистим тлумаченням апелянта, оскільки протокол автоматичного розподілу відводу судді Базюка Ю.П. між суддями та оригінал постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 жовтня 2024 року містяться в матеріалах справи, де вирішувалося питання щодо відводу судді Базюка Ю.П. Тобто, вказаний відвід поділено та розглянуто відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України 02.04.2015 №25. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в постанові посилання на технічні засоби, за допомогою яких була здійснена відеофіксація, та те, що відеозапис не є безперервним, не спростовує об`єктивність інформації, яка зібрана за допомогою зазначеного приладу (портативний відео реєстратор службового авто та нагрудну камеру поліцейського (а.с. 8)). Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серія ББА №314406 від 11.07.2024 є посилання на відеоматеріали, зокрема, портативний відеореєстратор поліцейського №14 та авто 0961. Отже, долучені докази дають змоги встановити джерело походження відеозапису. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Крім того, зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь