Постанова 4813 № 947/2075/21

Номер провадження: 22-ц/813/3371/25 Справа № 947/2075/21 Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.07.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Лозко Ю.П., суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В., за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки та домоволодіння у натурі зі спільної часткової власності, встановив: 18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02 червня 2021 року, просила суд: - виділити зі складу домоволодіння, яке належить на праві спільної часткової власності позивачці та відповідачу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі 39/80 часток, яка складається з приміщень у житловому будинку під літ. «А»: 1-1 - житлова, площею 11,8 кв.м.; 1-2 - кухня, площею 5,6 кв.м.; 1-7 - санвузол, площею 3,2 кв.м.; 1-8 - коридор, площею 3,3 кв.м.; 1-9 - веранда, площею 3,8 кв.м.; 1-10 - підсобне, площею 6,9 кв.м.; 1-11 - коридор, площею 1,9 кв.м.; 1-12 - комора, площею 0,6 кв.м.; 1-13 - житлова, площею 639 кв.м.; 1-14 - коридор, площею 2,6 кв.м.; 1-15 - житлова, площею 9,7 кв.м.; житлова площа 28,4 кв.м., загальна площа 56,3 кв.м.; у житловому будинку під літ. «К» в цілому житловою площею 40 кв.м., загальною площею 58,2 кв.м., на її користь; - виділити зі складу земельної ділянки, яка належить на праві спільної часткової власності позивачці та відповідачу, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:13:016:0149, в натурі 39/80 часток, що складає 0,0301 га на її користь. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За доводами апеляційної скарги скаржниця двічі не з`явилася в підготовче, а не судове засідання, в останнє вона не з`явилася лише один раз. Залишення позову без розгляду не поширюються на випадки повторної неявки позивача у підготовче засідання. Посилаючись на те, що вона є дуже хворою людиною, скаржниця зазначає, що отримала травму у зв`язку з чим її було перевезено до АДРЕСА_2 , де вона проживала у сестри, та за цієї адресою не отримувала жодної повістки. Про факт розірвання адвокатом Сімоненко Р.О. договору про надання правничої допомоги та припинення ним представництва її інтересів, скаржниця дізналася з ухвали суду, оскільки вона не припиняла договір з цим представником, тому вважала, що на час коли вона хворіє, саме адвокат прийматиме участь в судовому засіданні. Про ту обставину, що до суду надійшов висновок експерта, їй не було відомо та з його змістом вона не ознайомлена. Скаржниця вважає, що фактично розгляд цієї справи розпочався з серпня 2024 року, та суд навмисно залишив її позов без розгляду, оскільки упродовж 2021-2023 років, коли вона мала змогу пересуватися, не пропускала судові засідання. Також скаржниця зауважує, що не втратила інтерес до цієї справи та зацікавлена у тому, щоб справа була розглянута по суті, і хоча вона і не з`являлася в судові засідання, однак повідомляла про причини своєї неявки, які суд не визнав поважними. У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги, надала пояснення за доводами скарги. Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим чином про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржниці за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає, виходячи з такого. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з частинами першою, третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. За змістом частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі N 607/2015/17). Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі N 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі N 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі N 947/15909/21. Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі N 522/2301/19). Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, керувався вимогами ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1статті 257 ЦПК України, і виходив з того, що позивачка тричі не з`явилась до суду, зокрема, у судові засідання на: 16 вересня 2024 року, 21 жовтня 2024 року, 26 листопада 2024 року, що мало місце на стадіях: підготовчого провадження і розгляду справи по суті, без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, і від неї та/або її представника не надходило заяви про розгляд справи за їх відсутності, а подання відповідних клопотань про відкладення розгляду справи з певних причин та обставин, свідчить про відсутність волевиявлення позивачки, як ініціатора цього судового провадження, на розгляд цієї справи за її відсутності. З огляду на предмет позову, що впливає на права співвласників спільного нерухомого майна, а рішення за наслідком розгляду справи по суті, може вплинути у тому числі на розмір належного майна у відповідності до часток співвласників в цьому майні, порядок користування цим майном, необхідність вчинення дій з виплати грошової компенсації, переобладнання, тощо, а відтак значним чином впливає на права співвласників цього майна, що свідчить про важливе значення справи для сторін по справі. Після повернення матеріалів справи з експертної установи за результатами проведення повторної судової будівельно-технічної і судової земельно-технічної експертиз, стороною позивача не висловлювалось жодних доводів чи пояснень з приводу запропонованих експертом варіантів розподілу, виділу часток співвласників спірного об`єкту нерухомості, що має вирішальне значення для правильного вирішення справи та ухвалення у справі обґрунтованого рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням права кожного учасника справи на справедливий судовий розгляд у розумні строки. З матеріалів справи убачається, що після надходження матеріалів цивільної справи, разом з висновком судових експертів Українського незалежного інституту судових експертиз №321/02-2024 від 24 липня 2024 року, судом постановлено ухвалу від 14 серпня 2024 року, якою відновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16 вересня 2024 року о 14:00 год (т.3 а.с. 192). Зазначена вище ухвала суду разом із повісткою засобами поштового зв`язку надіслані судом позивачці на зазначену нею адресу, а саме АДРЕСА_1 , однак ця судова кореспонденція була повернута на адресу суду без вручення адресату з незалежних від суду причин, а саме через відсутність адресата за вказаною адресою (т.3 а.с.204). У зв`язку з неявкою позивачки у підготовче судове засідання, суд відклав підготовче судове засідання на 21 жовтня 2024 року о 14:30 год (т.3 а.с.205-207). Про зазначене вище судове засідання позивачка була повідомлена, шляхом надіслання судової повістки засобами поштового зв`язку, яка повернулася на адресу суду без вручення адресату з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (т.3 а.с. 216). 18 жовтня 2024 року, позивачка подала до суду заяву у якій просила відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що вона проходить лікування з діагнозом артроз суглобів та має підвищений тиск. Докази, які б підтверджували такі обставини, позивачкою не були надані (т.3 а.с. 215). Цього ж дня, тобто 18 жовтня 2024 року, адвокат Сімоненко Р.О. надіслав на адресу суду заяву у якій повідомив, що між ним та ОСОБА_3 розірвано договір про надання правничої допомоги через відсутність однакової правової позиції по справі між адвокатом та клієнтом (т.3 а.с. 214). З протоколу підготовчого судового засідання від 21 жовтня 2024 року убачається, що в підготовче судове засідання, призначене на 21 жовтня 2024 року о 14:30 год, ОСОБА_1 не з`явилася. Суд закрив стадію підготовчого судового засідання та призначив справу до розгляду по суті на 26 листопада 2024 року о 10:00 год (т.3 а.с. 217-219). Про вказану вище дату та час судового засідання, позивачка повідомлялася, шляхом надіслання судової повістки засобами поштового зв`язку, яка повернулася на адресу суду без вручення адресату з підстав відсутності адресата за вказаною вище адресою (т.3 а.с. 226). 19 листопада 2024 року, ОСОБА_1 знову подала до суду заяву про відкладення розгляду справи, яку мотивувала тим, що вона продовжує проходити обстеження та буде лікуватися ще до 10 грудня 2024 року, при цьому доказів на підтвердження таких обставин, позивачкою суду не надано (т.3 а.с. 225). З протоколу судового засідання від 26 листопада 2024 року убачається, що в судове засідання, призначене на 26 листопада 2024 року о 10:00 год ОСОБА_1 не з`явилася (т.3 а.с. 227-229). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки неявка позивачки у підготовчі судові засідання 16 вересня 2024 року, 21 жовтня 2024 року та судове засідання 26 листопада 2024 року є повторною; про вказані вище судові засідання позивачка була повідомлена належним чином; заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. З метою повідомлення позивачки про дату, час і місце судових засідань, судом вжито усіх передбачених законом заходів щодо повідомлення учасників справи. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі N 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі N 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі N 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі N 990/89/23). Також, ураховуючи перебування цієї справи в провадженні суду першої інстанції з січня 2021 року, позивачка мала відповідально ставитися до своїх процесуальних обов`язків, враховуючи, зокрема розумні строки розгляду справи. Колегія суддів зауважує, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. З матеріалів справи убачається, що позивачка була достеменно обізнаною про підготовчі судові засідання та відкрите судове засідання у яке справа призначалася до розгляду справи по суті, про що свідчить, зокрема її клопотання про відкладення розгляду справи, подані напередодні зазначених вище судових засідань. Суд першої інстанції правильно взяв до уваги неодноразово подані позивачкою клопотання про відкладення розгляду справи, без надання доказів на підтвердження наведених у клопотаннях обставин, причин неможливості прибуття до суду. Аргументи скаржниці про те, що вона розраховувала, що за її відсутності участь в судовому засіданні буде приймати адвокат Сімоненко Р.О., який здійснював представництво її інтересів, колегія суддів відхиляє. Адвокат є представником особи - учасника справи на підставі відповідного договору, а тому саме такий учасник справи як замовник правових послуг несе ризик обрання неналежного контрагента, а так само ризик неможливості надання певних послуг. Ураховуючи, що одночасно разом із заявою адвоката Сімоненка Р.О. від 18 жовтня 2024 року про розірвання договору про надання професійної правничої допомоги між ним та ОСОБА_1 , того ж дня, тобто 18 жовтня 2024 року, скаржниця подала клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, вказане дає підстави дійти висновку, що скаржниця була обізнаною про факт припинення між нею та адвокатом представницьких відносин. Долучені до апеляційної скарги копії медичних документів, з яких убачається, що скаржниця отримувала лікування в амбулаторних умовах, тобто без госпіталізації пацієнта в стаціонар, не свідчать про неможливість прийняття позивачкою участі в судовому засіданні особисто. Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі N 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Доводи апеляційної скарги про те, що положення статті 223 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду не поширюються на випадки повторної неявки позивача у підготовче засідання, спростовані приписами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, в редакції Закону України N 3200-IX від 29 червня 2023 року, яка була чинною на час постановлення оскаржуваної ухвали судом про залишення позову без розгляду. Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 04 липня 2025 року у справі N 521/1461/20 (провадження N 61-3824св25). Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду з якими не погоджується скаржниця. Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржницею не надано. Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено. Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до прийняття незаконного судового рішення. За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі. У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Головуючий Ю.П. Лозко Судді: О.Ю. Карташов В.В. Кострицький