Постанова 4857 № 460/7569/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/7569/24 пров. № А/857/1418/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П. за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України, на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (суддя Недашківська К.М., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 13.11.2024), в адміністративній справі №460/7569/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив: У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 13.06.2024 №249о/с По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області; 2) зобов`язати відповідача поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області або на рівнозначній посаді з 18 червня 2024; 3) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 червня 2024 року по день фактичного поновлення на посаді, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів; 4) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Відповідач позовних вимог не визнав, подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 13.06.2024 №249о/с По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області з 18 червня 2024. Стягнуто з Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2024 по 13.11.2024 у розмірі 141789 грн 89 коп, з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі у поліції на посаді інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області з 18 червня 2024. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року стягнуто на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У стягненні суми витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 24700 грн. відмовлено. З рішенням суду першої інстанції від 13.11.2024 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, висновки суду суперечать обставинам справи, а відтак рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Закон України «Про національну поліцію» являється у спірних правовідносинах спеціальним нормативно-правовим актом, і саме тому підлягає до застосування. Статтею 68 цього Закону не передбачено обов`язку пропонувати працівникові при скороченні його посади усі наявні вакантні посади. Також вказує апелянт, що у розглядуваних правовідносинах важливим є те, що позивачу одночасно з попередженням про наступне звільнення 16.04.2024 було запропоновано, під розписку, за відповідним списком пропозиції усіх вакантних посад в структурних підрозділах і територіальних органах Департаменту. Ознайомившись із таким списком позивач у визначений строк до 30.05.2024 не надіслав до Департаменту жодних документів щодо призначення на одну із запропонованих вакантних посад. 31.05.2024 позивачу повторно було запропоновано список вакантних посад, однак позивач знову не обрав жодної запропонованої посади. В такій ситуації стало зрозумілим, що позивач, за замовчуванням, вирішив припинити службові відносини із Департаментом. Тому, відповідно до норм чинного законодавства та із врахуванням фактичних обставин справи було винесено наказ Департаменту від 13.06.2024 №249о/с По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області. При винесенні цього Наказу відповідач діяв на підставі чинного законодавства, в межах повноважень і у визначений законом спосіб. Жодних прав позивача порушено не було. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 13.11.2024 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви повністю. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, і в її задоволенні слід відмовити, так як рішення суду є законним і обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу відхилити, залишивши без змін оскаржене рішення суду. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити. Суд встановив такі фактичні обставини справи. Відповідно до наказу керівника Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 11.04.2023 №79 о/с По особовому складу ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України, що підтверджується записами трудової книжки (а.с. 14 т.1). 11 квітня 2023 позивачем складена Присяга поліцейського Національної поліції України (а.с. 130 т.1). Наказом керівника Національної поліції України Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції від 08.04.2024 №370 постановлено затвердити Перелік змін у штатах Національної поліції (а.с. 52 т.1). Відповідно до зазначеного наказу у підрозділах Департаменту кіберполіції відбулася реорганізація організаційно-штатних змін шляхом скорочення та уведення нових посад. 16 квітня 2024 року позивачу вручене Попередження про наступне вивільнення, відповідно до якого позивача повідомлено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв`язку зі скороченням посади, у порядку пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (а.с. 182 т.1). Цього ж дня 16 квітня 2024 року позивача ознайомлено зі списком вакантних посад в структурних підрозділах апарату та територіальних (відокремлених) підрозділах Департаменту кіберполіції (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України (а.с. 194-198 т.1). 31 травня 2024 року відповідачем сформоване Повідомлення про скорочення посади №16625/01-2024, де зазначено, що відповідно до наказу від 08.04.2024 №370 відбулися організаційно-штатні зміни, шляхом скорочення посад в департаменті кіберполіції (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України, а саме: посади інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області; для забезпечення дотримання вимог законодавства при звільненні працівників, посади яких скорочені, здійснено заходи, передбачені статтею 49-2 КЗпП України та статтею 68 Закону України Про Національну поліцію, а саме: 16.04.2024 позивача було ознайомлено під підпис з попередженням про наступне можливе вивільнення, у зв`язку з скороченням посади інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області; також надано термін, у найкоротший час надати до 2-го відділу (кадрового забезпечення) 2-го управління (організаційно-аналітичної роботи та забезпечення діяльності) ДКП рапорт з візою керівника, який погоджує призначення та подання щодо подальшого працевлаштування на вакантну посаду в ДКП або до іншого підрозділу системи Національної поліції України; на даний час від позивача не надходили матеріали про призначення на посаду в ДКП чи переведення до іншого підрозділу системи Національної поліції України. У зв`язку з цим повторно надіслано список вакантних посад в ДКП, для ознайомлення (а.с. 9-13, 183-191 т.1). У подальшому, керівником Департаменту кіберполіції Національної поліції України винесено Наказ По особовому складу від 13.06.2024 №249 о/с (далі Наказ №249 о/с), яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію (а.с. 8, 178, 179 т.1). В цьому Наказі №249 о/с зазначена підстава: наказ Національної поліції України від 08 квітня 2024 року №370 Про зміни у штатах Національної поліції та попередження про наступне вивільнення ОСОБА_2 від 16.04.2024. Цього ж дня 13.06.2024 позивача ознайомлено із цим Наказом та вручено його копію (виписку). Вважаючи такий Наказ про звільнення зі служби в поліції протиправним, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом. Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 13.11.2024 в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з врахуванням наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII). Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону №580-VIII). Згідно частини першої статті 60 Закону №580-VIII, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації визначається статтею 68 Закону №580-VIII. Так,

1. У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

2. Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

3. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

4. Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.

5. Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

6. Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки.

7. Якщо поліцейський, посада якого була скорочена, звернувся до керівника відповідного органу (закладу, установи) з клопотанням про надання йому відпустки, така відпустка може бути надана на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Тривалість наданої відпустки у такому разі не може перевищувати загальну кількість днів, що залишилися до передостаннього дня двомісячного строку з дня персонального попередження поліцейського про можливе наступне звільнення зі служби в поліції.

8. Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції. Суд першої інстанції вірно зазначив, що приписами частини третьої статті 68 Закону №580-VIII гарантована можливість працевлаштування поліцейського в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, у разі скорочення його посади. Необхідним елементом щодо призначення поліцейського на іншу посаду є його згода. Пропозиція наявних вакантних посад є невід`ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату у разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. Водночас, колегія суддів враховує, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Нормами спеціального законодавства, а саме статтею 68 Закону №580-VIII передбачено, що призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції здійснюється за умови можливості його подальшого використання на службі та з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. При цьому, нормами загального трудового законодавства, а саме статтею 49-2 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), врегульовано, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації. Таким чином, наведеними нормами врегульовано процедуру призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади. Відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Суд апеляційної інстанції враховує, що як було зазначено вище і підтверджується матеріалами справи, 16 квітня 2024 року позивачу було вручене Попередження про наступне вивільнення, відповідно до якого позивача повідомлено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв`язку зі скороченням посади, у порядку пункту 4 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII. Одночасно позивачу був наданий Список вакантних посад в структурних підрозділах апарату та територіальних (відокремлених) підрозділах Департаменту кіберполіції (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України, з яким позивач знайомлений 16.04.2024. Список містив перелік вакантних посад станом на 16.04.2024 по усьому апарату у кількості 209 пунктів, із конкретизацією назв посад та їхньої вакантної кількості (а.с. 194-198 т.1). Однак, позивач на жодну із запропонованих вакантних посад не погодився і не надіслав до Департаменту жодних документів, в тому числі заяв, рапортів, щодо призначення на вакантну посаду. У подальшому, 31 травня 2024 року відповідачем сформоване нове Повідомлення №16625/01-2024 про скорочення посади, де зазначено, зокрема, що оскільки від позивача не надходили матеріали про призначення на посаду, які були запропоновані за списком від 16.04.2024, чи про переведення до іншого підрозділу системи Національної поліції України, тому повторно надсилається позивачу список вакантних посад в ДКП, для ознайомлення. Такий список вакантних посад станом на 31.05.2024 на 5 аркушах направлено позивачу (а.с. 183-191 т.1). Перелік вакантних посад станом на 31.05.2024 визначав загальну кількість посад у Департаменті (територіальних і структурних підрозділах) - 83 посади. Однак, позивач знову ж на жодну із запропонованих вакантних посад не погодився і не надіслав до Департаменту документів, в тому числі заяв, рапортів, щодо призначення на вакантну посаду. В такій ситуації, відповідно до норм чинного законодавства та із врахуванням фактичних обставин справи відповідачем було сформовано висновок про те, що позивач, за замовчуванням, вирішив припинити службові відносини із Департаментом кіберполіції. Отже, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта (відповідача) про те, що спірний наказ Департаменту від 13.06.2024 №249о/с По особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області, було винесено на підставі чинного законодавства, в межах повноважень і у визначений законом спосіб. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що проведений судом першої інстанції порівняльний аналіз списків вакантних посад станом на 16.04.2024 і станом на 31.05.2024, які були запропоновані позивачу, не може являтись ключовим аргументом для формування висновків про протиправність дій і рішень відповідача у розглядуваних правовідносинах, оскільки, як уже було вказано вище, позивач на жодну із запропонованих вакантних посад станом на 16.04.2024 і на 31.05.2024 не погодився. До Департаменту відповідних заяв (рапортів) позивач не подавав щодо призначення на конкретну вакантну посаду, і зокрема, про бажання щодо призначення на посаду саме у Рівненській області. Водночас, як встановлено судом, позивачем було подано начальникові ГУНП в Хмельницькій області рапорт від 10.06.2024 з клопотанням щодо переведення та призначення на посаду оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції (на період відпустки працівника по догляду за дитиною) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області (а.с. 111 т.2). Такий рапорт містить написи: Клопочу по суті рапорта заступник начальника УП начальник КП ГУНП в Хмельницькій області, 10.06.2024; Клопочу по суті рапорта начальник Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області 10.06.2024; Погоджено начальник 12.06.2024 (дата 12.06.2024 містить виправлення щодо 10.06.2024); Погоджено заступник начальника ГУНП. Отже, являються безпідставними доводи позивача про недотримання відповідачем Департаментом кіберполіції процедури звільнення поліцейського (позивача) з причин скорочення штатів або проведення організаційних заходів, та як наслідок про протиправність оскарженого Наказу №249 о/с від 13.06.2024. Таким чином, судом першої інстанції сформовано помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу Департаменту від 13.06.2024 №249 о/с По особовому складу в частині звільнення позивача зі служби в поліції, а також і похідних вимог про поновлення позивача на посаді інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області з 18 червня 2024 та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та сформовано висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, оскаржене рішення суду від 13.11.2024 слід скасувати і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Департаменту кіберполіції Національної поліції України задоволити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року в адміністративній справі №460/7569/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. П. Нос Повний текст постанови суду складено 14.08.2025 року