Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8130/25

Справа № 991/8130/25 Провадження 1-кс/991/8206/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника громадської організації «Громадська рада доброчесності» - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 04.08.2025, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій ОСОБА_3 просить зобов`язати Національне антикорупційне бюро України внести за його заявою від 04.08.2025 відомості до ЄРДР про можливе вчинення суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1ст. 364 КК України. Розгляд скарги призначено на 12.08.2025, про що належним чином повідомлено учасників. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах громадської організації «Громадська рада доброчесності», повністю підтримав викладені у скарзі вимоги. Детектив НАБУ у судове засідання не прибув та жодних пояснень чи заперечень не надав, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Слідчий суддя вважає за можливе розгляд скарги проводити за відсутності детектива НАБУ, оскільки його відсутність відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті. Заслухавши думку заявника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків. Встановлено, що 04.08.2025 адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах громадської організації «Громадська рада доброчесності», в порядку ст. 214 КПК України звернувся до НАБУ із заявою про можливе вчинення суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та ОСОБА_5 - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1ст. 364 КК України. В обґрунтування такої заяви адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що 05.06.2025 на сайті Судова влада опубліковано статтю з темою «Суддя ОСОБА_6 виступила з доповіддю на щорічному з`їзді Асоціації правників штату Кентуккі». Як помітно з самої назви, захід територіально відбувся в США. Адвокат стверджує, що суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного судуОСОБА_5 здійснювала неодноразові виїзди за кордон в період воєнного стану в рамках підвищення кваліфікації або участі в аналогічних заходах в якості лекторки, доповідачки, що підтверджується публікаціями як на особистій сторінці судді в соціальній мережі «Facebook», так і на офіційній сторінці Верховного суду. Разом з тим скаржник зауважив, що Касаційний господарський суд у складі Верховного суду на його адвокатський запит № 702 від 23.05.2025 не надав відповіді з приводу кількості разів перебування суддею ОСОБА_5 у відрядженнях у період з січня 2022 року по теперішній час, а також стосовно нарахування та виплати суддівської винагороди за відповідні періоди перебування у таких відрядженнях. Тож на переконання скаржника-адвоката ОСОБА_3 , має місце припущення, що нехтування судом відповіддю свідчить про зловживання суддею ОСОБА_5 своїми службовими повноваженнями, а головою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_4 - толерування витрачання бюджетних коштів на відрядження судді ОСОБА_5 на зазначені обставини. Так, на думку скаржника, в діях голови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_4 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а в діях судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_5 - ч. 4 ст. 27,ч. 1 ст. 364 КК України. З поданих скаржником матеріал слідує, що вищевказана заява отримана НАБУ 05.08.2025, а отже відомості про кримінальне правопорушення мали бути внесені до ЄРДР протягом 24 годин у відповідності до ст. 214 КПК України. Враховуючи, що відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України. Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України. Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Аналіз норм ст.ст. 214, 303 КПК України свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та внесення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (в редакції наказу Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231). Згідно з п. 1 Глави 3 Розділу ІІ зазначеного Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, п. 1 Глави 1 Розділу ІІ зазначеного Положення визначено, що до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу. Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування. Поряд з цим, із дослідженої заяви від 04.08.2025 не вбачається наведення заявником достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть прямо свідчити про наявність в діях голови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_4 та діях судді ОСОБА_5 ознак вчинення кримінальних правопорушень. Викладені у заяві відомості зводяться лише до висунення домислів ОСОБА_3 та надання ним суб`єктивної оцінки щодо зловживання суддею ОСОБА_5 своїми службовими повноваженнями, а головою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду ОСОБА_4 толерування витрачання бюджетних коштів на відрядження судді. Таким чином, відсутні підстави стверджувати про наявність в описаних ОСОБА_3 кримінальних правопорушеннях хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що є обов`язковими для віднесення такого кримінального правопорушення до підслідності детективів НАБУ. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 04.08.2025, не вбачається наявності обов`язкових ознак кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов`язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування. За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена. З урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно з заявою представника громадської організації «Громадська рада доброчесності» - адвоката ОСОБА_3 від 04.08.2025 відсутні. Керуючись статтями 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: В задоволенні скарги відмовити. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Слідчий суддя ОСОБА_1