Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/34081/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 р.Справа № 520/34081/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, по справі № 520/34081/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Перша купецька гільдія" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач, Комісія, НКЦПФР) визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив суд: - визнати протиправною і скасувати прийняту відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Перша купецька гільдія" Постанову від 26 листопада 2024 року № 14/14/879/СОЗ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходів впливу контрольного характеру - анулювання Товариству ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), серії АЕ № 185489, виданої рішенням Комісії від 20.03.2013 № 170 з необмеженим строком дії з 20.03.2013. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 520/34081/24 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 520/34081/24 скасувати та увалити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи про те, що Комісією в належній формі не оцінювалися ані факт системного порушення вимог профільного законодавства, ані факт невиконання розпорядження №174-КУА/ПІФ та неподання довідки про розрахунок нормативу ліквідності активів. Так, оскаржувана постанова таких обставин не містить, як і протокол слухання справи про порушення профільного законодавства. Відтак, за позицію позивача, оскаржувана постанова відповідача не містить належного обґрунтування застосування найсуворішого заходу у вигляді припинення дії ліцензії, в той час коли проектом акту про вчинення порушення профільного законодавства від 03.10.2024 №14/14/552СОЗ було запропоновано застосувати захід впливу контрольного характеру у вигляді фінансової санкції (штрафу). Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги відповідачем подано до суду апеляційної інстанції письмовий відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення суду законним та обґрунтованим. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 38003123) є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на ринках капіталу - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), серії АЕ №185489, виданої рішенням Комісії від 20.03.2013 №170 з необмеженим строком дії з 20.03.2013. У відношенні ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" було складено акт про вчинення порушення профільного законодавства від 03.10.2024 (вих. №14/14/552/С03 від 03.10.2024), відповідно до якого встановлено, що ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 06.03.2024 №166-КУА/ПІФ. Розпорядження виносилось у зв`язку з порушенням ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" вимог пункту 1 глави 6 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу -діяльності з управління активами інституційних інвесторів, що затверджені рішенням Комісії від 03.02.2022 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2022 за №465/37801, в частині ненадання до Комісії інформації/документів на запит (вимогу) уповноваженої особи Комісії №10/01/918 від 08.01.2024. Відповідно до направленого ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" запиту (вимоги) уповноваженої особи Комісії від 08.01.2024 №10/01/918, ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" необхідно було надати до Комісії: 1) оригінал Звіту про незалежну оцінку цінних паперів інвестиційного сертифікату (в кількості 1 шт.) ПВІФ "ПОЛАРІНВЕСТ" НВЗТ (ЄДРІСІ 23300212), емітентом якого є ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" (38003123) станом на 30.09.2023, (замовником є пайовий венчурний інвестиційний фонд "Поларінвест" недиверсифікованого виду закритого типу (реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300212) (далі - Фонд) та виконавцем - ПП "ЕКСПЕРТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ"); 2) пояснення стосовно невідповідності інформації щодо вартості активів та зобов`язань Фонду станом на 30.09.2023, наданої ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" суб`єкту оціночної діяльності ПП "ЕКСПЕРТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" із інформацією, наданої на виконання вимог Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 02.10.2012 №1343, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2012 за № 1764/22076 (далі - Положення №1343); 3) інформацію щодо всіх надходжень, отриманих Фондом починаючи з 01.01.2022 по дату отримання запиту у форматі Excel такого змісту: Код за ЄДРПОУ контрагента* Найменування контрагента** Реквізити договору Предмет договору Сума, грн * не заповнюється, якщо контрагентом згідно договору є фізична особа ** заповнюється "фізична особа", якщо контрагентом згідно договору є фізична особа 4) інформацію щодо всіх витрат, оплачених Фондом починаючи з 01.01.2022 по дату отримання запиту у форматі Excel такого змісту: № з/п Код за ЄДРПОУ контрагента* Найменування контрагента** Реквізити договору Предмет договору Сума, грн * не заповнюється, якщо контрагентом згідно договору є фізична особа ** заповнюється "фізична особа", якщо контрагентом згідно договору є фізична особа 5) оборотно-сальдову відомість Фонду починаючи з 01.01.2022 по дату отримання запиту. Розпорядженням про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках №166-КУА/ПІФ від 06.03.2024 вимагалось протягом 15 робочих днів з дати отримання цього розпорядження усунути зазначене в розпорядженні порушення законодавства шляхом подання до Комісії інформації/документів на запит (вимогу) уповноваженої особи Комісії №10/01/918 від 08.01.2024 та протягом 15 робочих днів з дати отримання розпорядження письмово проінформувати уповноважену особу Комісії та департамент нагляду з ринками капіталу про виконання цього розпорядження. Зазначене Розпорядження направлено до ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" офіційним каналом зв`язку (засобами електронної пошти) на офіційну електронну адресу Товариства kua_pkg@ukr.net - 06.03.2024, та рекомендованим листом зі штрих-кодовим ідентифікатором 0600096055274 - 06.03.2024. Згідно з даними веб-сайту АТ "Укрпошта" (http://ukrposhta.ua) відправлення за № 0600096055274 вручено за довіреністю - 15.03.2024. 25 березня 2024 року від ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" до Комісії надійшов лист вих. № 220324-1 від 22.03.2024 (вх. Комісії №20/0110/9240 від 25.03.2024), в якому було зазначено наступне: "На Ваш запит №10/01/918 від 08.01.2024, повідомляємо наступне: Оскільки відповідальна особа яка відповідала за укладання вказаних у запиті договорів наразі перебуває на лікарняному і не має можливості отримати доступ до них і дати пояснення по суті угод, ми не можемо у вказаний у запиті термін надати інформацію та документи що запитуються. Всю необхідну інформацію буде надано додатково після повернення на роботу та виконання своїх службових обов`язків цієї відповідальної особи. Також просимо взяти до уваги що наша компанія у ці скрутні для нашої країни часи продовжує працювати, забезпечує робочі місця та сплату податків до державного бюджету." Станом на 22.08.2024 ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" не усунуло вищезазначене порушення законодавства, а також інформація про виконання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках №166 - КУА/ПІФ від 06.03.2024 від Товариства до Комісії не надходила. Після направлення Товариству постанови про початок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та проекту Акту про вчинення порушення профільного законодавства за № 14/14/301/С03 від 23.08.2024 ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" надало до Комісії листа від 06.09.2024 № 060924-1 (вх. Комісії від 06.09.2024 № 20/01-10/20832) (далі - Лист) на виконання розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 06.03.2024 № 166 - КУА/ПІФ, яким повідомило про наступне: 1) звіт про незалежну оцінку цінних паперів інвестиційного сертифікату ПВІФ "ПОЛАРІНВЕСТ" НВЗТ у ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" відсутній, тому надати його не можемо; 2) невідповідність інформації щодо вартості чистих активів виникла через помилку при взятті на баланс векселів, які були знайдені у документах ПВІФ "ПОЛАРІНВЕСТ" НВЗТ (далі - Фонд). На векселях були проставлені бланкові індосаменти. Нашим співробітником помилково було прийнято рішення про включення номінальної вартості цих векселів на баланс Фонду. Виявили помилку при підготовці звіту для подання в НКЦПФР; 3) про відсутність надходжень, отриманих Фондом; 4) Фонд не мав змоги оплачувати понесені витрати, а отже за цей період оплачених витрат не було; 5) надало оборотно-сальдову відомість Фонду починаючи з 01.01.2022 по 08.01.2024. Водночас, в Комісії наявні надані щодо ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЮНІОС", листом від 19.12.2023 № 19/12/2023/1 (вхідний від 19.12.2023 №20/01-10/23662) надано документи, зокрема: копія Звіту про незалежну оцінку цінних паперів (інвестиційного сертифікату (в кількості 1 шт) ПВІФ "ПОЛАРІНВЕСТ" НВЗТ (ЄДРІСІ 23300212), емітентом якого є ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ", в якому зазначено, зокрема наступне: "

1. Замовник незалежної оцінки: ПВІФ "ПОЛАРІНВЕСТ" НВЗТ, реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300212, товариство, яке створене та існує відповідно до законодавства України, від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "КУААНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ", ідентифікаційний код юридичної особи 38003123, що має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), рішення про видачу ліцензії № 170 від 20.03.2013, строк дії ліцензії з 20.03.2013 - необмежений);

2. Виконавець незалежної оцінки ПП "ЕКСПЕРТЗАБЕЗПЕЧЕННЯ" (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 423/21 від 27 травня 2021 року, виданий Фондом Державного майна України).

6. Підстава проведення незалежної оцінки: Договір на проведення незалежної оцінки". Крім того, зазначений звіт про незалежну оцінку містить, серед іншого, підписану генеральним директором ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" Тощевим Р.В. довідку про розрахунок вартості чистих активів ПВІФ "ПОЛАРІНВЕСТ" НВЗТ (реєстраційний код за ЄДРІСІ 2300212) ТОВ "КУААНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ", станом на 30.09.2023. Також, ТОВ "КУА-АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" не виконало розпорядження про усунення порушення законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках №184-КУА/ПІФ від 19.10.2021 (далі - Розпорядження №184-КУА/ПІФ), відповідно до якого ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" необхідно було у термін до 19 березня 2022 року усунути порушення законодавства шляхом приведення структури власності професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків у відповідність до вимог Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видівпрофесійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затверджених рішенням Комісії від 14.05.2013 № 817, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2013 за № 854/23386 (зі змінами) або Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), що затверджені рішенням Комісії від 23.07.2013 № 1281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2013 за № 1576/24108 (із змінами та доповненнями) (далі - Ліцензійні умови №1281), та до 19 березня 2022 року письмово проінформувати уповноважену особу Комісії та департамент ліцензування та регулювання в сфері спільного інвестування, недержавного пенсійного забезпечення та управління ФОН та ФФБ про виконання цього розпорядження. Рішенням Комісії від 07.11.2023 №1243 "Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 березня 2022 року № 198" встановлено граничний термін для виконання професійними учасниками ринків капіталу розпоряджень щодо приведення структури власності у відповідність до вимог ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу, винесених до введення воєнного стану в Україні, - 01 квітня 2024 року. Розпорядженням №184-КУА/ПІФ встановлено, що в ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" наявна непрозора структура власності, яка виникла внаслідок набуття ОСОБА_1 опосередкованої істотної участі в розмірі 79 % статутного капіталу ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" без отримання письмового погодження Комісії, що тягне за собою порушення норм абзацу 4 пункту 10 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов №1281. 13.05.2022, відповідно до рішення НКЦПФР № 92 від 03.02.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2022 за № 465/37801, Ліцензійні умови № 1281 визнано таким, що втратило чинність та затверджено Ліцензійні умови №

92. Отже, станом на 26.11.2024 (дату розгляду справи) ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" не усунуло порушення профільного законодавства, а саме: - не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 06.03.2024 №166 - КУА/ПІФ; - не подало до Комісії у складі звітних даних довідку про розрахунок нормативу ліквідності активів за вересень 2024 року; - не виконало розпорядження про усунення порушення законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках №184-КУА/ПІФ від 19.10.2021. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовлячи в задоволенні адміністративного позову ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ", суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи про порушення профільного законодавства, обрання виду застосованої санкції, уповноваженим на розгляд були враховані всі обставини справи, матеріали по справі, пояснення сторін, системність та періодичність вчинення товариством правопорушень за весь період діяльності товариства, у зв`язку з чим, твердження Позивача є безпідставними, а Відповідач обґрунтовано обрав відповідний вид та санкції з дотриманням принципу пропорційності. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють їх, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (надалі - Закон № 448/96-ВР). Так, згідно з припасами частини першої статті 2 Закону № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - державне регулювання та нагляд) здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) (далі - Комісія) та інші державні органи у межах повноважень, визначених законом. За вимогами частини другої статті 2 Закону № 448/96-ВР визначено, що завдання Комісії щодо державного регулювання та нагляду полягає у забезпеченні: 1) розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків, їх справедливості, прозорості та ефективності; 2) захисту прав та інтересів інвесторів; 3) зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 7 Закону № 448/96-ВР визначено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань у випадках і в межах, встановлених законом, встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону, а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії таких ліцензій. Приписами частини другої статті 37 Закону № 448/96-ВР передбачено, що Комісія за результатами здійснення нагляду, проведення інспекцій або розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках має право притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні профільного законодавства. Частиною першою статті 49 Закону № 448/96-ВР визначено, що Комісія відповідно до вимог цього Закону з метою виконання завдань щодо державного регулювання та нагляду, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування, до яких належать коригувальні заходи, заходи раннього втручання та заходи впливу контрольного характеру. Так, згідно частини четвертої статті 49 Закону № 448/96-ВР заходи впливу контрольного характеру здійснюються Комісією за вчинення порушень профільного законодавства з урахуванням обставин, визначених частиною двадцять третьою статті 37 цього Закону. Такими заходами, серед іншого, є: 1) публічне попередження; 2) застосування фінансової санкції (штрафу); 3) припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках. У відповідності до приписів частин п`ятої та шостої статті 49 Закону № 448/96-ВР закріплено, що основними заходами впливу контрольного характеру є заходи, передбачені пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті, а заходи впливу контрольного характеру, передбачені пунктами 3-6 та 18 частини четвертої цієї статті, можуть застосовуватися як основні або додаткові заходи впливу контрольного характеру. Поряд з цим, відносини, що виникають під час вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу та під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу і організованих товарних ринках врегульовані Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 № 3480-IV (надалі - Закон № 3480-IV). Відповідно до пункту 14 частини першої статті 73 Закону № 3480-IV визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право припинити дію виданої ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо, зокрема професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов). Поряд з цим, за приписами підпункту 10 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.02.2024 №3585-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організаційних товарних ринків» та деяких інших актів України щодо вдосконалення державного регулювання на нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» визначено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень, постанов та/або розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розпоряджень та/або постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи), а саме, у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках є одним і заходів впливу контрольного характеру, який застосовується Комісією за вчинення порушень профільного законодавства, зокрема, за невиконання розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов). В той же час, тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання своїх розпоряджень, Комісія може застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто визначений альтернативний вид заходу контрольного характеру. Як встановлено колегією суддів із матеріалів даної справи, постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру від 26 листопада 2026 року №14/14/879/СОЗ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за невиконання розпорядженням про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (далі - оскаржувана постанова), застосовано до ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" основний захід впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), серії АЕ № 185489, виданої рішенням Комісії від 20.03.2013 № 170 з необмеженим строком дії з 20.03.2013 (а.с.197-205 том 1). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що застосування такого заходу відбулося у зв`язку з тим, що станом на 26.11.2024 (дату розгляду справи) ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" не усунуло порушення профільного законодавства, а саме: - не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 06.03.2024 №166-КУА/ПІФ; - не подало до Комісії у складі звітних даних довідку про розрахунок нормативу ліквідності активів за вересень 2024 року; - не виконало розпорядження про усунення порушення законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках №184-КУА/ПІФ від 19.10.2021. Правовими підставами для застосування до ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" заходу впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії Комісією визначено частини двадцять друга та двадцять третя статті 37, пункт 3 частини четвертої статті 49 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», пункт 14 частини першої статті 73 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", пункт 1 розділу V Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженого рішенням Комісії від 21.10.2021 №982, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2021 за №1563/37185, пункти 32, 33, 36, 37 Порядку фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану, затвердженого рішенням Комісії № від 21.05.2024 №627. Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виправлення описок від 06 січня 2025 року №14/17/1104/СОЗ (а.с. 78-79 том 2) внесено виправлення до постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру від 26 листопада 2026 року №14/14/879/СОЗ щодо формулювання застосованого до позивача заходу впливу контрольного характеру, а саме, замість помилкового «анулювання ліцензії» визначено «припинення дії ліцензії». Виходячи з приведеного вище вбачається, що до ТОВ "КУА АНПФ "ФК "ПЕРША КУПЕЦЬКА ГІЛЬДІЯ" за не усунення порушень профільного законодавства застосовано найтяжчий вид впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії. Водночас, із такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Так, частиною дев`ятою статті 37 Закону № 448/96-ВР передбачено, що рішення, які у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право приймати уповноважений на розгляд справ, оформлюються постановами, розпорядженнями та іншими документами відповідно до порядку розгляду. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 37 Закону № 448/96-ВР під час проведення розгляду справи про правопорушення уповноважений (уповноважені) на розгляд справ виносить (виносять) постанови: 1) про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення; 2) про відновлення проведення розгляду справи про правопорушення; 3) про завершення проведення розгляду справи про правопорушення; 4) про встановлення факту порушення профільного законодавства; 5) про застосування заходів впливу контрольного характеру; 6) про затвердження угоди про врегулювання або про відмову у затвердженні угоди про врегулювання; 7) інші постанови, визначені законодавством. Постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру виноситься у разі встановлення складу порушення профільного законодавства та за умови, що не закінчилися строки давності, визначені частиною двадцять першою цієї статті (частини двадцять друга статті 37 Закону № 448/96-ВР). Частиною двадцять третьою статті 37 Закону № 448/96-ВР передбачено, що при визначенні заходів впливу контрольного характеру, які підлягають застосуванню за наслідками встановлення вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов`язаний (зобов`язані) взяти до уваги такі обставини: 1) тяжкість і тривалість порушення; 2) фінансовий стан порушника та прогнозовані наслідки для його фінансового стану, спричинені застосуванням до такого порушника фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства; 3) вигода (отриманий прибуток або збитки, яких вдалося уникнути), одержана порушником внаслідок вчинення порушення (якщо сума вигоди може бути визначена); 4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена; 5) інші порушення профільного законодавства, вчинені порушником протягом останніх 10 років, що передують дню винесення відповідної постанови; 6) умисність або необережність вчинення порушення; 7) співпраця порушника з Комісією; 8) заходи, вжиті порушником з метою запобігання повторному вчиненню порушення; 9) наслідки вчинення порушення для фінансової системи та/або системи організованих товарних ринків, зокрема виникнення системних ризиків для функціонування ринків капіталу внаслідок вчиненого порушення; 10) обставини, що відповідно до закону обтяжують відповідальність; 11) обставини, що пом`якшують відповідальність; 12) інші обставини, що мають значення для об`єктивного визначення заходів впливу контрольного характеру. У разі якщо порушником профільного законодавства є фінансова установа, нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ також повинен (повинні) брати до уваги інформацію, отриману від Національного банку України, щодо діяльності зазначеного суб`єкта, зокрема про його фінансовий стан та прогнозовані для його діяльності наслідки, спричинені застосуванням фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства. За приписами частин двадцять шостої статті 37 Закону № 448/96-ВР постанови, передбачені пунктами 1-6 частини чотирнадцятої цієї статті (в тому числі і постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру), повинні містити: 1) ідентифікаційні дані особи, щодо якої складено акт про правопорушення та/або з якою укладено угоду про врегулювання; 2) відповідні норми профільного законодавства, за порушення яких щодо особи складено акт про правопорушення та/або вчинення яких така особа визнала, уклавши угоду про врегулювання; 3) передбачені цією статтею підстави винесення постанови, обґрунтування та мотиви застосування таких підстав; 4) строки і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження; 5) порядок отримання копій постанови; 6) інші відомості, визначені порядком розгляду. У разі винесення постанови, передбаченої пунктом 5 частини чотирнадцятої цієї статті, додатково зазначаються докази підтвердження вчинення порушення із зазначенням мотивів врахування доказів, що містяться у матеріалах справи, у разі неврахування окремих доказів - мотиви неврахування, а також заходи впливу контрольного характеру, призначені за кожне з порушень, що визнано доведеним, із зазначенням обставин, передбачених частиною двадцять третьою цієї статті, що були взяті до уваги при визначенні таких заходів впливу. З аналізу приведених вище приписів вбачається, що постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру має містити, в тому числі, обґрунтування та мотиви застосування відповідного заходу. Натомість, як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, вона не містить жодного обґрунтування чи мотивів за яких Комісією при визначення виду заходу впливу контрольного характеру взято до уваги обставини, зокрема: тяжкість і тривалість порушення; вигода (отриманий прибуток або збитки, яких вдалося уникнути), одержана порушником внаслідок вчинення порушення (якщо сума вигоди може бути визначена); збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена; інші порушення профільного законодавства, вчинені порушником протягом останніх 10 років, що передують дню винесення відповідної постанови; обставини, що відповідно до закону обтяжують відповідальність; обставини, що пом`якшують відповідальність; інші обставини, що мають значення для об`єктивного визначення заходів впливу контрольного характеру. Слід також зауважити на слушності зауважень позивача про те, що проектом акту про вчинення порушення профільного законодавства від 03.10.2024 №14/14/552СОЗ було дійсно запропоновано застосувати захід впливу контрольного характеру у вигляді фінансової санкції (штрафу), в той час коли оскаржувана постанова не обґрунтовує чому було змінено запропонований раніше вид заходу впливу контрольного характеру та вирішено застосувати більш тяжкий вид заходу впливу контрольного характеру. Між тим, за приписами підпункту 10 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.02.2024 №3585-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організаційних товарних ринків» та деяких інших актів України щодо вдосконалення державного регулювання на нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» визначено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень, постанов та/або розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розпоряджень та/або постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у системі накопичувального пенсійного забезпечення, законодавства про акціонерні товариства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосовувати до фізичних та юридичних осіб фінансові санкції (штрафи), а саме, у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто тимчасово, до 1 січня 2026 року, за невиконання своїх розпоряджень, Комісія може застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі від п`яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови був передбачений альтернативний вид заходу контрольного характеру за невиконання розпоряджень Комісії. У свою чергу, припинення дії ліцензії (раніше - анулювання ліцензії) є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу. А отже, застосування такого заходу вимагає від суб`єкта владних повноважень належного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого суб`єктом господарювання порушення та з`ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення. Застосування такого роду санкції як припинення дії ліцензії не є обов`язковим та визначається виключно за власним розсудом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що свідчить вжиті у відповідних нормах законодавства слова «може», «має право». Вибір санкції згідно з чинним законодавством є дискреційним повноваженням відповідача. Проте важливо наголосити, що дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Навіть у межах дискреційних повноважень суб`єкт владних повноважень при застосуванні санкцій має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, який полягає у відповідності (пропорційності) визначення міри покарання або величини штрафних санкцій за правопорушення ступеню тяжкості правопорушення. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі №120/18717/23 (постанова від 11.03.2025). Тобто з приведеного вбачається, що в оскаржуваній постанові, хоча і міститься посилання на конкретні правові норми, які надають право Комісії припиняти дію ліцензії за виявлене правопорушення (зокрема вказівка на пункт чотирнадцять статті 73 Закону №3480-IV), проте взагалі не розкриті фактичні підстави та мотиви, що зумовили Комісію застосувати відносно позивача найсуворіший вид відповідальності у вигляді припинення дії ліцензії. Таким чином, за приведених обставин колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає усім тим критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим колегія суддів доходить до висновку, що така постанова є протиправною та підлягає скасуванню. При цьому, доводи учасників справи щодо наявності чи відсутності інших обставин для скасування оскаржуваної постанови не впливають на висновки суду щодо невідповідності оскаржуваного рішення відповідача критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, у зв`язку суд апеляційної інстанції не оцінює їх на обґрунтованість. Окрім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача викладені у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу щодо обґрунтування підстав застосування до позивача припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, як найтяжкого виду із заходів впливу контрольного характеру, оскільки в силу приписів статті 37 Закону № 448/96-ВР постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру має містити, в тому числі, обґрунтування та мотиви застосування відповідного заходу, що відповідно відповідачем не було дотримано. В той же час, посилання відповідача на дискреційність повноважень Комісії у питаннях застосування до професійних учасників на ринках капіталу та організованих товарних ринках, колегія суддів вважає безпідставними, адже у даній справі судом вирішалось питання про обґрунтованість та достатність правових підстав для застосування до позивача такого виду впливу контрольного характеру, як припинення дії ліцензії. В той же час, колегія суддів надаючи оцінку вказаним обставинам, досліджували межі дискреційних повноважень Комісії при прийнятті спірного рішення та вказає, що наявність дискреції не звільняє суб`єкта владних повноважень належним чином обґрунтовувати свої рішення. Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Так, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду даної справи судом не було вирішено питань, які віднесено до повноважень відповідача, зокрема, щодо застосування чи не застосування до позивача заходу впливу контрольного характеру припинення дії ліцензії. Напроти, за результатами розгляду даної справи адміністративним судом вирішувалось питання правовірності та обґрунтованість прийнятого рішення відповідачем щодо припинення дії ліцензії позивача. Відтак, питання колегія суддів не приймає посилання відповідача щодо виключної дискреції та неможливості перегляду судом його рішень, оскільки такі доводи є такими, що унеможливлюють сам факт звернення особи з позовом до суб`єкта владних повноважень, що не узгоджується як з приписами КАС України так і з відповідними нормами Конституції України щодо судового контролю за діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 6 та частиною першою статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини. У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища. Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій ЄСПЛ підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73). Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, які вплинуть на їхні конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» (C.G. and Others v. Bulgaria, заява №1365/07, пункт 39), «Олександр Волков проти України» (Oleksandr. Ukraine, заява №21722/11, пункт 170)). За вказаних обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо застосування до позивача заходу впливу контрольного характеру у вигляді припинення дії ліцензії, виходячи з відсутності вмотивованого висновку для засновування найтяжчого із заходів впливу контрольного характеру. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19). Враховуючи встановлені у справі обставини та вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржувана постанова Комісії прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України. Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 520/34081/24 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія». Стосовно перерозподілу судових витрат (щодо сплати судового збору, що понесені в ході розгляду справи судами), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як встановлено з матеріалів справи, а саме квитанцій про сплату судового збору, позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 2 422,40 грн (а.с.13 том 1) та за подання апеляційної скарги до апеляційної інстанції - 3 633,60 грн (а.с.82 том 4). Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи вимоги апеляційної скарги та адміністративного позову задоволено, то відповідно підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6 056,00 гривень (2 422,40 грн за першу інстанцію та 3 633,60 грн за другу інстанцію). Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія» задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 по справі № 520/34081/24 скасувати. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити. Визнати протиправною і скасувати прийняту відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Перша купецька гільдія" постанову від 26 листопада 2024 року № 14/14/879/СОЗ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходів впливу контрольного характеру - припинення дії Товариству ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), серії АЕ № 185489, виданої рішенням Комісії від 20.03.2013 № 170 з необмеженим строком дії з 20.03.2013. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (код ЄДРПОУ 37956207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Перша купецька гільдія» (код ЄДРПОУ 38003123) витрати на оплату судового збору у судах першої та апеляційної інстанції в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 14.08.2025