Ухвала ККС ВС № 462/7569/24

УХВАЛА 12 серпня 2025 року м. Київ справа № 462/7569/24 провадження № 51-2853 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , установив: Львівський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу засудженого та оскарженою ухвалою залишив без змін вирок Залізничного районного суду м. Львова від 19 листопада 2024 року, яким визнано винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, вирок Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2024 року, яким його засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі та звільнено на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком, ухвалено виконувати самостійно. Оскаржував вирок засуджений з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та порушував питання про призначення покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Львівський апеляційний суд ухвалою залишив вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення. Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду прокурор оскаржив її в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу прокурора на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, касаційний суд встановив, що у скарзі лише міститься формальне посилання на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, проте фактично прокурор не погоджується із мотивувальною частиною ухвали апеляційного суду, що не є підставами для скасування оскарженого судового рішення у взаємозв`язку із ст. 412 КПК України. У зв`язку з цим, ухвалою Касаційного кримінального суду від 28 липня 2025 року касаційну скаргу прокурора залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам ст. 427 КПК України та встановлено йому десятиденний строк для усунення недоліків. У встановлений строк прокурор звернувся із повторною скаргою, проте недоліків касаційної скарги не усунув. У новій касаційній скарзі прокурор знову наводить лише формальні посилання на порушення права на захист, принципу змагальності сторін та доступу до правосуддя. Зазначає, що обвинувачений і представник потерпілого не були належно повідомлені. Вказує про відсутність мотивів в ухвалі апеляційного суду щодо доводів апеляційної скарги засудженого щодо індивідуалізації покарання. Проте, обґрунтовуючи свої вимоги щодо необхідності скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового апеляційного розгляду, із зазначених у скарзі підстав, прокурор не наводить причинно-наслідкового зв`язку між процесуальними порушеннями і результатом рішення, тобто він не обґрунтовує як саме відсутність сторін вплинула на зміст ухвали і остаточну її законність. Також прокурор не обґрунтував незаконність рішення суду апеляційної інстанції без участі обвинуваченого та представника потерпілого, виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, яка передбачає можливість апеляційного розгляду без участі сторін та як наведені у скарзі порушення вплинули на остаточну законність прийнятого апеляційним судом рішення у розумінні ст. 412 КПК України. Отже, у касаційній скарзі на усунення недоліків відсутнє обґрунтування вимог прокурора щодо скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового апеляційного розгляду з огляду на те, як саме порушення на які посилається прокурор перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Відсутність належного обґрунтування вимог у касаційній скарзі щодо впливу вказаних порушень на зміст і результат оскаржуваного судового рішення у взаємозв`язку із ст. 20-21 КПК України виключає можливість її розгляду по суті. Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України, залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Повернути прокурору Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 . Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3