Ухвала КЦС ВС № 465/7314/24

УХВАЛА 07 серпня 2025 року м. Київ справа № 465/7314/24 провадження № 61-991ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року у справі за заявою завідувача відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1 в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича С. М. на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року. 25 липня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року,з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України. Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку, яке мотивовано тим, зокрема, що ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження він отримав особисто 26 червня 2025 року, а тому має право на її оскарження з 27 червня 2025 року. Однак, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича С. М. на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року. Копію ухвали Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року отримано представником ОСОБА_1 - адвокатом Назаркевичем С. М.12 лютого 2025 року, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа до електронного кабінету. Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. Посилання заявника про те, що ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року він особисто отримав 26 червня 2025 року є безпідставними, оскільки копію вказаної ухвали заявник отримав 12 лютого 2025 року, відповідно до статті 272 ЦПК України. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, копію вказаної ухвали від 10 лютого 2025 року отримано особисто ОСОБА_2 , яка зазначена як представник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, 26 лютого 2025 року. При цьому, 31 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Зважаючи на значний термін пропуску строку на касаційне оскарження та враховуючи наявність в матеріалах справи доказів своєчасного вручення заявнику копії оскаржуваної ухвали, наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не є поважними. У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заявнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська