Ухвала КЦС ВС № 450/899/21

УХВАЛА 15 січня 2024 року м. Київ справа № 450/899/21 провадження № 61-18448ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,- про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахування залишення частини його вимог без розгляду, просив визнати об`єкт незавершеного будівництва (житловий будинок) за адресою Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити об`єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та провести поділ спільного майна, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити. Рішенням Пустомитівського районного суду у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 квітня 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництва (житлового будинку) за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 4623610100:01:010:0191. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництва (житлового будинку) за адресою Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 4623610100:01:010:0191. Вирішено питання розподілу судових витрат. ОСОБА_1 22 грудня 2023 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 має правонадіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявницею до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України). Предметом касаційного оскарження у даній справі є поділ спільного майна подружжя вартістю 1 029 000,00 грн, тобто 1 % вартості спірного майна перевищує 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подання позову. Враховуючи вимоги касаційної скарги, заявниця за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 6 810,00 грн ((2 270,00 грн х 3) х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська