Постанова Одеський апеляційний суд № 506/1162/24

Номер провадження: 33/813/279/25 Номер справи місцевого суду: 506/1162/24 Головуючий у першій інстанції Бурдинюк О.С. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.08.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., за участю секретаря - Соболєвої Р.М., захисника - адвоката Гурнак Світлани Олексіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу захисника Гурнак Світлани Олексіївни, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Красноокнянського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 8500 грн без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 25.10.2024 о 01 годині 20 хвилин, перебуваючи на південно-західній околиці н.п. Новосеменівка, Подільського району, Одеської області на відстані до 4000 м від лінії ДКУ, у групі осіб, намагався перетнути державний кордон України, на вихід з України в РМ, поза пунктом пропуску через ДКУ в районі пп/зн покажчика №0434/06, на напрямку «с. Новосеменівка (Україна) - с. Колосове (Республіка Молдова)», в пішому порядку, з документами, що посвідчують особу, чим порушив ст. 9 Закону України «Про державний кордон України». Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, захисник Гурнак С.О., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводами апеляційної скарги є: - зазначені відомості в протоколі не відповідають дійсності, адже ОСОБА_1 , усвідомивши протиправність своїх дій та заблукавши, вирішив повернутися додому та рухався у зворотному напрямку від кордону на відстані понад 8000 м, покинувши інших осіб, які бажали перетнути кордон, вказана обставина в протоколі не зазначена, а також невірно вказана відстань до кордону України та РМ, на якій було зупинено ОСОБА_1 ; - матеріали справи не містять ані записів з бодікамер службових осіб при здійсненні затримання, ані даних пристрою, яким було зафіксовано громадян, які нібито намагалися перетнути кордон; - в матеріалах справи відсутні докази, документи, які підтверджують, на якій саме відстані від кордону був зупинений та затриманий ОСОБА_1 ; - судом першої інстанції не враховано, що надані у запереченні доводи мали місце та були б підтвердженні, за умови належної фіксації вчинення правопорушення, оскільки ОСОБА_1 був затриманий не у групі осіб, а рухався у зворотному від них напрямку, а інших доказів прикордонною службою не надано; - додана довідкова схема ділянки відповідальності відділення ІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) не може слугувати беззаперечним доказом перебування гр. ОСОБА_2 на відстані від кордону, що заборонена законом; - відсутні беззаперечні докази, фото чи відеофіксації, які б підтверджували обстановку, вказану на схемі та факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 в такий спосіб, який ставиться йому у провину; - саме перебування особи поза межами пункту пропуску в напрямку Новосеменівка, який є контрольованим прикордонним районом, на відстані понад 8 км від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон; - відсутні докази затримання ОСОБА_1 , протокол про адміністративне затримання не складався; - пояснення ОСОБА_1 надавав під тиском працівників прикордонної служби та під погрозою; - не була надана правнича допомога; - свідків події працівники прикордонної служби не залучали, а тому письмові пояснення та рапорти, що наявні в матеріалах справи, не можуть лежати в основі обґрунтування вини скаржника; - знімки з мобільного телефону, не вбачають, кому саме належать з правопорушників та не підтверджують умисел ОСОБА_1 на незаконний перетин державного кордону; В судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник Гурнак С.О. апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, оскаржувану постанову просила скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. З огляду на наведене та зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності. Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу. Відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відповідальність настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Згідно з частиною 2 цієї статті відповідальність настає за вчинення тих саме дій, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Аналіз змісту диспозиції ч. 1, 2 статті 204-1 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що вказані норми за своєю властивістю є бланкетними, тобто з метою їх застосування та врегулювання суспільних відносин, виникає необхідність звернення до нормативно-правових актів, які детально регламентують зазначені правила. Положеннями ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» (далі - Закон) передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України. Відповідно до ст. 35 Закону особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України. Правила, які визначають порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 724). Відповідно до положень п. 2 Правил перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Також п. 2-1 Правил унормовано, що виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначених в абзацах третьому - сьомому, дев`ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, може здійснюватися самостійно без осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на підставі довідки про перебування таких осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на консульському обліку, документів (їх нотаріально засвідчених копій), що дають право на виїзд, які передбачені відповідно в абзацах третьому - сьомому, дев`ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, та документів, зазначених у пункті 2 цих Правил. Зазначеними правилами також регламентовано винятки для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах, а також, які відносяться до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з безпеки авіації або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства Україна, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов`язків) за кордоном або тренажерної підготовки, а також є студентами або курсантами закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону України, наявності підтвердних документів. 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року N 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, у подальшому, продовжено й який триває досі. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 69/2022 в Україні оголошено загальну мобілізацію, яка передбачає для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років обмеження у праві виїзду за кордон. Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 001706Е від 25.10.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.10.2024 року; витягом з бази даних ІТС «Ризик»; довідковою схемою ділянки відповідальності відділення ІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), доповідною запискою про результати проведення перевірочних заходів з додатками. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. З протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 001706Е від 25.10.2024 вбачається, що 25.10.2024 о 01:20 год., прикордонним нарядом «ПП» на південно-західній околиці н.п. Новосеменівка Подільського району, Одеської області, на відстані до 4000 м від лінії державного кордону України, було виявлено гр. ОСОБА_1 , який у групі осіб намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в РМ, поза пунктом пропуску через ДКУ в районі пп/зн 0434/06, на напрямку с. Новосеменівка (Україна) - с. Колосове (Республіка Молдова)», в пішому порядку, з документами, що посвідчують особу, чим порушив ст. 9 Закону України «Про державний кордон України». Роз`яснено права та повідомлено про розгляд справи, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 . Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав (а.с. 1). Згідно рапорту начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_3 , останній повідомив щодо обставин виявлення групи осіб при спробі перетину державного кордону України, серед яких ОСОБА_1 (а.с. 2) В письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що мав намір незаконно перетнути кордон поблизу АДРЕСА_2 , без відповідного дозволу, де і був затриманий ДНСУ, свою вину визнає (а.с. 3). З довідкової схеми ділянки відповідальності відділення ІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) вбачається, що о 01:20 год 25.10.2024 за інформацією ПОРВ (з м.д. н.п. Окни) за допомогою БпЛА, МТК, П/Н «ПП», на напрямку Новосеменівка (Україна) - Колосове (РМ) в районі пп/зн 0434/06 на відстані до 4000 м. до державного кордону виявлено 4 гр. України (мешканці Сумської та Харківської Областей), які мали намір незаконно перетнути ДК на вихід з України поза ППР. В ході переслідування було здійснено 2 постріли з АКС-74 (а.с. 8). В ході проведення перевірочних заходів із громадянином ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 близько тижня тому почав вишукувати можливі шляхи незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску в мережі інтернет та серед своїх рідних та знайомих. Так, спілкуючись зі своїм другом на ім?я « ОСОБА_6 » (н.м.т. НОМЕР_1 ), який наразі знаходиться в Європі, підняли дану тему, на що « ОСОБА_6 » відповів, що в нього є контакт особи «libertate_life» (@libertate_life н.м. НОМЕР_2 ), яка йому допомагала незаконно перетнути ДКУ, і він залюбки поділиться ним з ОСОБА_1 , на що останній відповів згодою. ОСОБА_1 написав в месенджері «Телеграм» даній особі «libertate_life» та повідомив, що він від « ОСОБА_6 » та що він бажає скористатись послугами «libertate_life», на що останній повідомив, що послуга актуальна та вартує 100000 гривень, оплата після перетину ДКУ, якщо все влаштовує, то необхідно прибути в м. Київ 24.10.2024, та повідомити по прибуттю. ОСОБА_1 відповів, що його все влаштовує. Того ж дня ОСОБА_1 під час бесіди зі своїм другом ОСОБА_4 повідомив останньому, що має намір незаконно перетнути ДКУ, скориставшись послугами «libertate life», на що ОСОБА_4 повідомив, що він разом з своїм двоюріднім братом ОСОБА_7 також не проти скласти йому компанію, на що ОСОБА_2 відповів, що запитає в «libertate_life». Зателефонувавши «libertate_life», ОСОБА_1 повідомив, що він буде з 2 друзями, на що організатор відповів згодою. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вирушили в м. Київ 23.10.2024, потягом сполученням Суми-Київ, прибувши на залізничний вокзал, повідомили «libertate life», на що останній дав вказівку орендувати житло та очікувати. 24.10.2024 року о 08:00 год «libertate_life» зателефонував ОСОБА_1 та надав інструкцію їхати на автовокзал м. Київ, автобусом сполученням Київ-Одеса дістатись клеверного мосту (47.7412867, 30.2811117) та зустрітись там ще з одною раніше невідомою їм особою ( ОСОБА_8 ), з яким в подальшому вони мають рухатись в напрямку прикордоння. Слідуючи вказівкам «libertate_life», дана група друзів дісталась даної точки близько 13:00, зустрілась з ОСОБА_8 , про що повідомили «libertate _life», на що останній надав піший маршрут руху в напрямку прикордоння (клеверний міст-Мардарівка-Карабанове-Колосово. Під час руху до державного кордону на напрямку Новосеменівка (УКР) -Колосово (РМ), в районі пп/зн № 0434/06 на відстані до 4000 м. до ДК, даних осіб було виявлено співробітниками ДПСУ та доставлено на віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1, ч. 1. ст. 202, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП. (а.с. 10) Посилання захисника, що зазначені відомості в протоколі не відповідають дійсності, адже ОСОБА_1 , усвідомивши протиправність своїх дій та заблукавши, вирішив повернутися додому та рухався у зворотному напрямку від кордону на відстані понад 8000 м, покинувши інших осіб, які бажали перетнути кордон, та вказана обставина в протоколі не зазначена, розцінюється судом як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення. Доказів на підтвердження наведеного не надано, а викладені у протоколі відомості щодо об`єктивної сторони правопорушення не спростовано. Щодо доводу скарги, що матеріали справи не містять ані записів з бодікамер службових осіб при здійсненні затримання, ані даних пристрою, яким було зафіксовано громадян, які нібито намагалися перетнути кордон, апеляційний суд зазначає, що нормами КУпАП та Інструкцією з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом МВС України від 18 вересня 2013 року № 898, не передбачено таких дій при оформленні матеріалів справи за ст. 204-1 КУпАП. Вказане може бути засобом доказування, проте в даному випадку таке не є обов`язковим та не визначено жодним нормативно-правовим актом. Довід скарги, що в матеріалах справи відсутні докази, документи, які підтверджують, на якій саме відстані від кордону був зупинений та затриманий ОСОБА_1 , є безпідставним та не узгоджуються із наявними доказами, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 001706Е від 25.10.2024, в довідковій схемі ділянки відповідальності відділення ІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) визначено відстань від кордону, а саме 4000 м. Необґрунтованим є довід скарги, що додана довідкова схема ділянки відповідальності відділення ІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) не може слугувати беззаперечним доказом перебування гр. ОСОБА_2 на відстані від кордону, що заборонена законом, оскільки оцінується судом разом з іншими доказами по справі, які підтверджують намір перетину правопорушника. Щодо твердження, що відсутні беззаперечні докази, фото чи відеофіксації, які б підтверджували обстановку, вказану на схемі та факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 в такий спосіб, який ставиться йому у провину, апеляційний суд зазначає наступне. Сукупність таких обставин як: - місце виявлення ОСОБА_1 , зокрема на відстані 4000 м від лінії державного кордону України, яке не є ні місцем реєстрації, ні місцем проживання останнього. При цьому, місце затримання є місцем дії прикордонного режиму; - темна пора доби - 01:20 год; - спосіб намагання перетину державного кордону поза межами встановленого пункту пропуску; - відсутність дозвільних документів на перетин державного кордону, які надавали йому, як громадянину України чоловічої статі та призивного віку, право на перетинання державного кордону, зважаючи на обмеження, регламентовані Законом України «Про правовий режим воєнного стану»; - групою осіб, а саме: з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у відношення яких за інформацією ЄДРСР Красноокнянським районним судом Одеської області 11.12.2024 та 19.11.2024 винесені постанови про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, по подіях 25.10.2024 о 01.20 год, які набрали законної сили, - вагомо свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 наміру на вчинення інкримінованого правопорушення та спростовують твердження захисника щодо відсутності доказів вчинення інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Посилання захисника, що саме перебування особи поза межами пункту пропуску в напрямку Новосеменівка, який є контрольованим прикордонним районом, на відстані понад 8 км від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон, апеляційний суд відхиляє, оскільки зібраними по справі докази повністю доводять вину останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у справі та обґрунтовано покладений судом в обґрунтування доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, як і рапорт від 25.10.2025, яким зафіксовано сам факт правопорушення, так і довідкова схема від 25.10.2025, на якій зафіксовано місце виявлення групи осіб, що намагались незаконно перетнути державний кордон, зокрема неподалік пп/зн № 0434/06, та напрямок їх руху в бік Республіки Молдова, та письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.10.2025. Щодо доводів, що відсутні докази затримання ОСОБА_1 , протокол про адміністративне затримання не складався, апеляційний суд зазначає таке. Диспозиція ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті, яка передбачає адміністративну відповідальність за: - перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; -або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Отже, вказана норма містить варіації правопорушення. В даному випадку, ОСОБА_1 інкримінується намагання (спроба) незаконного перетину державного кордону України у групі осіб у спосіб поза пунктом пропуску через державний кордон України, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Аргументи захисника, що пояснення ОСОБА_1 надавав під тиском працівників прикордонної служби та під погрозою, апеляційний суд відхиляє, так як матеріали справи не містять відомостей, що такі дії прикордонників були предметом оскарження у порядку, передбаченому законом. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 чи його захисник звертались до правоохоронних органів з відповідними заявами про незаконність дій працівників прикордонної служби щодо нього (вчинення психологічного тиску) або оскаржували їх дії у встановленому законом порядку. Доказів неправомірної поведінки працівників прикордонної служби чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять. Отже, твердження захисника щодо неправомірності дій працівників прикордонної служби не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу. Підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні. Щодо доводу скарги, що не була надана правнича допомога, апеляційний суд звертає увагу, що за положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до відповідальності, має право, серед іншого, користуватися юридичною допомогою адвоката, або іншого фахівця у галузі права, при розгляді справи, а не під час складання адмінматеріалів. При цьому, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 001706Е від 25.10.2024, скористався своїм правом на правову допомогу, уклавши 20.11.2024 з адвокатом Гурнак С.О. договір про надання правової допомоги №

49. В суді апеляційної інстанції захисник Гурнак С.О. приймала участь у судовому засіданні, надавала суду пояснення та заперечення щодо складених матеріалів. Відтак ОСОБА_1 скористався своїм правом на правову допомогу адвоката в суді на власний розсуд. Натомість участь захисника при складенні протоколу законом не встановлена. Посилання, що свідків події працівники прикордонної служби не залучали, апеляційний суд зазначає, шо під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, наявність свідків не є обов`язкова. Слушним є твердження, що знімки з мобільного телефону, не вбачають, кому саме належать з правопорушників, проте матеріали справи містять інші належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Гурнак Світлани Олексіївни, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Красноокнянського районного суду Одеської області від 04 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова