Постанова 4851 № 520/2260/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2025 р.Справа № 520/2260/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., по справі № 520/2260/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі- ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 19.06.2023 по 31.07.2024; - зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 19.06.2023 по 31.07.2024; - визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 ; - зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у розмірі 187258,5 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 по справі № 520/2260/25 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску. На виконання вимог вказаної ухвали суду, представник позивача подала до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій вказала, що в даному випадку строк звернення до суду передбачено ст. 122 КАС України та становить 6 місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №520/2260/24 заяву представника позивача про поновлення процесуального строку - залишено без задоволення. Визнано неповажними причини пропуску звернення до суду позивача до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 ; зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у розмірі 187258,5 грн. Позовну заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 ; зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у розмірі 187 258,5 грн. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року про залишення частини позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду у справі № 520/2260/25, та ухвалити нову ухвалу, якою визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 ; зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у розмірі 187258,5 грн та поновити позивачу строк звернення до суду в частині вказаних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що, з огляду на те, що спірні правовідносини виникли вже після прийняття, проходження та звільнення позивача з військової служби, до них не може бути застосовано встановлений ч.5 ст. 122 КАС України спеціальний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу тривалістю один місяць. Наполягала, що в даному випадку застосуванню підлягає шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з 31.07.2024. Тому, на переконання апелянта, позивач, звертаючись до суду з цим позовом 30.01.2025, дотримався, встановленого законодавством строку звернення до суду. Крім того, зауважила, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи з причин бойового поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим вимушений проходити постійну фізичну та психологічну реабілітацію, внаслідок чого був позбавлений можливості звернутися до суду з цим позовом у місячний строк. Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11.02.2021 по справі №240/532/20 та від 07.09.2023 у справі №160/914/23, вважає нерелевантними, оскільки спірні правовідносини, які були предметом розгляду у вказаних справах, не охоплюють питань виплати середнього заробітку. Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення. Вказує, що порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців), врегульовано положеннями ч.2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 року), якими передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду у місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Стверджує, що, оскільки про порушення своїх прав позивач мав дізнатися одразу після виплати йому коштів 31.07.2024, то саме з цієї дати ОСОБА_1 мав місячний строк для того, щоб подати відповідний позов до суду. Натомість, позивач звернувся до суду лише 31.01.2025, тобто з порушенням встановленого вказаною нормою місячного строку. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску. 15.02.2025 до суду надійшла заява від представника позивача про поновлення процесуального строку, в якій, пославшись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, від 15.01.2025 у справі №160/34630/23, остання вказала, що питання невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки не є спорами щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби, оскільки такі правовідносини виникають вже після проходження та звільнення з військової служби, а тому, на переконання заявника, в даному випадку строк звернення до суду становить 6 місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 ; зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 суму середнього заробітку у розмірі 187258,5 грн, суд першої інстанції, враховуючи, що предметом даного спору є, зокрема, вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, дійшов висновку, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, початок якого слід рахувати з 31.07.2024 - дня, коли позивачу було виплачено додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн, що підтверджується випискою з банку. Однак, до суду позивач звернувся лише 30.01.2025, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку, тому суд, керуючись ч.ч.3, 4 ст. 123 КАС України, дійшов висновку про залишення вказаної частини позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Приписами частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Загальні правила, які закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів. Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Отже, оскільки нормами КАС України не врегульовано питання строків звернення до суду у справах про стягнення належної працівнику заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, колегія суддів вважає застосовними до спірних правовідносин положення КЗпП України. Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України. Колегія суддів також не вбачає підстав для відступу від указаної правової позиції у межах цієї справи та надалі зауважує таке. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)». Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок протиправного не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що, з огляду на наведені вище норми, вказує на те, що встановленим строком для звернення до адміністративного суду з такими вимогами є місячний строк. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 31.07.2024 було виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн, що підтверджується випискою з банку (а.с. 12). Отже, останнім днем строку звернення позивача до суду з відповідними вимогами, з урахуванням вказаних вище норм, є 31.08.2024. Разом з цим, як встановлено колегією суддів, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду 30.01.2025, тобто більш ніж через чотири місяці після закінчення вказаного строку, що, вочевидь, свідчить про пропуск ним строку звернення до суду з цим позовом. Колегія суддів критично оцінює наведені представником позивача в апеляційній скарзі аргументи щодо необхідності застосування до спірних правовідносин шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки, як зазначалось вище, положення вказаної статті не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Такими нормами в даному випадку є приписи ч.2 ст. 233 КЗпП України. Недоречними є також посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, від 15.01.2025 у справі №160/34630/23, як обґрунтування правильності вказаної позиції, оскільки правовідносини, які були предметом розгляду касаційного суду в таких справах, пов`язані з виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відтак не стосуються виплати середнього заробітку. Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи з причини бойового поранення, яке пов`язане з захистом Батьківщини (втрата нижньої кінцівки) та вимушений проходити постійно фізичну та психологічну реабілітацію, а тому не міг у місячний строк звернутись до суду, колегія суддів відхиляє, оскільки на їх підтвердження ані до суду першої, ані апеляційної інстанції не було надано жодного належного доказу, зокрема, документів про перебування позивача на стаціонарному лікуванні в період з 31.07.2024 по 31.08.2024. Надана до матеріалів справи копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААВ №689427, засвідчує лише факт встановлення позивачеві другої групи інвалідності з 07.11.2023. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що наведені представником позивача обставини, в обґрунтування неможливості вчасного звернення до суду з цим позовом не є поважними. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. З огляду на викладене, враховуючи пропуск позивачем, встановленого приписами ч.2 ст. 233 КЗпП України строку звернення до суду, та визнання судом неповажними причин пропуску ОСОБА_1 такого строку, колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновків суду першої інстанції щодо наявність підстав для залишення позовної заяви позивача в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати середнього заробітку ОСОБА_1 та про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати йому суму середнього заробітку у розмірі 187258,5 грн - без розгляду. Проте, залишаючи без розгляду у вище зазначеній частині позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, який передбачений ч.5 ст. 122 КАС України. Враховуючи те, що до зазначених правовідносин підлягає застосування вимоги ч.2 ст. 233 КЗпП України, а суд першої інстанції дійшовши правильного висновку про наявність підстав для залишення позову в частині без розгляду проте з помилковим застосуванням ч.5 ст. 122 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині підстав та мотивів залишення без розгляду. Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України). З огляду на вищевказане, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року по справі № 520/2260/25 підлягає зміні в частині мотивів та підстав залишення позову без розгляду. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 6 травня 2025 року по справі № 520/2260/25 змінити в частині мотивів та підстав залишення позову без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 11.08.2025 року