Постанова 4851 № 440/8181/23
від 11.08.2025 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2025 р. Справа № 440/8181/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.03.24 по справі № 440/8181/23 за позовом приватного підприємства "ПАВІС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і розпорядження, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство "ПАВІС" (далі ПрП "ПАВІС", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11.05.2023 №0041410901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23800,00 грн до ПрП "Павіс"; - визнати протиправним та скасувати розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084 терміном дії з 20.06.2022 до 20.06.2023, що видана ПрП "Павіс" на адресу: Полтавська область, Зіньківський р-н., смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.05.2023 №0041410901. Визнано протиправним та скасовано розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області №93-рл від 12.05.2023 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084 терміном дії з 20.06.2022 до 20.06.2023, що видана ПрП "Павіс" на адресу: Полтавська область, Зіньківський р-н., смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ПрП "ПАВІС" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн. Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на виконання листа ДПС України від 24.10. 2022 №12800/7/99-00-09-02-01-07, в якому ДПС України здійснено аналіз співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках інформації щодо значення номерів та серій марок акцизного податку відповідно до додатку ПрП"Павіс" за адресою провадження діяльності: Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Соборна 1, магазин "МАРКЕТОПТ" встановлено у фіскальних чеках дубляж марок акцизного податку, що придбавалися ПП "Олександрія Преміум". При проведенні вибіркового доперевірочного аналізу на момент дії ліцензії №16110308202101220 від 18.05.2021 через зареєстровані у додатку до ліцензії електронні контрольно-касові апарати ФН:3000711095,, ФН:3000711101, ФН:3000711098 встановлено факти реалізації алкогольних напоїв, що вважаються немаркованими згідно пп226.9 ст.226 Податкового кодексу України (далі - ПК України). А саме, згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять по дротових або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС та копій фіскальних чеків встановлено 17 фактів реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється. ПрП "Павіс", за адресою провадження діяльності Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Соборна 1, магазин "МАРКЕТОПТ" марка акцизного податку ABFF278507, що видана для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва лікеро-горільчаної продукції продублювалася у фіскальних чеках 17 разів на продукції Горілка Житня сльоза Відбірна 0,5 л через різні електронні контроль-касові апарати та у різні дні. Також податковим органом встановлено реалізацію алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу. Апелянт вважає, що буди законні підстави для перевірки ПрП "Павіс", оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Апелянт посилався на практику Верховного Суду викладену у постановах від 06.04.2023 у справі №440/14765/21, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини. ПрП "ПАВІС" зареєстроване як юридична особа 17.07.2017, основним видом економічної діяльності позивача є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ГУ ДПС у Полтавській області видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202101220, дата реєстрації 15.05.2021, терміном дії з 20.06.2021 до 20.06.2022, адреса місця торгівлі: Україна, Полтавська область, Зінківський район, смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт". ГУ ДПС у Полтавській області видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084, дата реєстрації 24.05.2022, терміном дії з 20.06.2022 до 20.06.2023, адреса місця торгівлі: Україна, Полтавська область, Зінківський район, смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт". 19.04.2023 начальником ГУ ДПС у Полтавській області А. Якименком на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 ПК України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №481/95-ВР) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій, прийнято наказ №1082-П "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 20.04.2023 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ПП "ПАВІС" (код ЄДРПОУ 41462762) за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: Полтавська область, Зінківський район, смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт" за період з 20.04.2022 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України. 20.04.2023 посадовим особам магазину "Маркетопт" пред`явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 19.04.2023 №1923, №1924, а також вручено копію наказу ГУ ДПС у Полтавській області №1082-П від 19.04.2023, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом уповноважених осіб у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи. У термін з 20.04.2023 (10 год. 51 хв.) по 20.04.2023 (12 год. 24 хв.) посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ПрП "ПАВІС", за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами від 20.04.2023 №4190/16-31-09-01/41462762. Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 20.04.2023 №4190/16-31-09-01/41462762, що при проведенні вибіркового доперевірочного аналізу на момент дії ліцензії за №16110308202101220 від 18.05.2021, термін дії з 20.06.2021 до 20.06.2022, через зареєстровані у додатку до ліцензії електронні контрольно-касові апарати ФН:3000711095, ФН:3000711101, ФН:3000711098 встановлено факти реалізації алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими згідно з підпунктом 226.9 статті 226 ПК України, а саме: згідно з електронними копіями розрахункових документів, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС, та копій фіскальних чеків встановлено 17 фактів реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється AВFF278507 на продукції "2208601100#Горілка Житня сльоза Відбірна 0,5 л" згідно з фіскальними чеками, перелік яких наведено у таблиці на сторінці 4 акта перевірки, що є витягом з баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Данні чеків - Товари". Крім того, перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 20.04.2023 №4190/16-31-09-01/41462762 факт реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу, а саме: ПрП "ПАВІС" (код ЄДРПОУ 41462762) за адресою провадження діяльності: Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "МАРКЕТОПТ" через зареєстрований у додатку до ліцензії електронний контрольно-касовий апарат ФН:3000711098 згідно з базами даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій розділу "Данні чеків - Товари" відповідно фіскальних чеків: № 164 від 05.09.2022, час 18:00:25 здійснено реалізацію АРТ.№ 941 32190-2208906900#Нап,с/а REVO Еnergy 8,5%0,5л з/б Код УКТЗЕД: 2208906900 за ціною 37,30 грн в кількості 1 шт., загальна сума чеку 37,30 грн; № 166 від 09.09.2022, час 18:00:06 здійснено реалізацію АРТ.№ 1001 35255-2208201200#Кон. Шустов Укр.ординарний 3* 0,5л Код УКТЗЕД: 2208201200 Акцизна марка: АЕАН661074, за ціною 128,30 грн у кількості 1 шт., загальна сума чеку 128,30 грн. № 147 від 29.09.2022, час 18:00:15 здійснено реалізацію АРТ.№ 839 24026-2203000100#Пиво Львівське 1715 пет 2,3 л Код УКТЗЕД: 2203000100 за ціною 68,40 грн у кількості 2 шт., загальна сума чеку 136,80 грн. У висновках акта перевірки від 20.04.2023 №4190/16-31-09-01/41462762 встановлено порушення позивачем вимог: 1) абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР , а саме, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством"; 2) частини дев`ятої статті 15-3 Закону №481-ВР , а саме, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у визначений рішенням таких органів час доби". 11.05.2023 на підставі висновків акта фактичної перевірки від 20.04.2023 №4190/16-31-09-01/41462762 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0041410901, яким до ПрП "ПАВІС" за порушення частини дев`ятої статті 15-3 та абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 23800,00 грн за платежем штрафні санкції (код платежу 21081500), що застосовується відповідно до Закону №481/95-ВР . 12.05.2023 ГУ ДПС в Полтавській області прийнято розпорядження №93-рл "Про надання адміністративних послуг з ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовується в електронних сигаретах", яким зобов`язано управління контролю за підакцизними товарами (Роман Затучний), зокрема, анулювати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими, виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб`єктам господарювання згідно з додатком 2 (пункт 4 розпорядження), у якому зазначено ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084. Не погодившись з оскаржуваними рішеннями податкового органу, ПрП «ПАВІС» звернулось до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковим органом не дотримано вимог п.81.1 статті 81 ПК України, щодо призначення та проведення фактичної перевірки то правові наслідки відсутні, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України. Зокрема, як передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до підпункту 19-1.1.14 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу - контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Також, відповідно до частини 1 статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. За визначенням, наведеним у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Отже, вказана норма права містить фактично дві окремі та самостійні підстави для проведення фактичної перевірки. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Згідно з п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. Отже, наказ є індивідуальним правовим актом, який вичерпує дію з проведенням перевірки. У зв`язку з цим наказ може бути самостійним предметом оскарження до початку перевірки, на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до якої у разі, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Разом з цим, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19, фактична перевірка не може бути проведена податковим органом довільно. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПК України. Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, та встановлення порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Матеріалами справи підтверджено, зокрема, актом перевірки, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем абзацу 3 частини 4 статті 11, частини 9 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, сформовані виключно на податковій інформації, а в подальшому вказані висновки слугували підставою для нарахування фінансових санкцій вже за результатами проведеної фактичної перевірки. Доказів контрольної закупівлі підакцизних товарів, вилучення правоохоронними органами чи контролюючим органом товарів з марками, чи то проведення експертиз марок акцизного податку для встановлення факту реалізації продукції, яка є не маркованою або з підробленими марками акцизного податку у розумінні статті 226 ПК України, відповідачем не надано. Щодо фактичних обставин, які зафіксовані в акті перевірки, та на думку відповідача свідчать про наявність у діях позивача порушень абзацу 3 частини 4 статті 11, частини 9 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР та стали підставою прийняття оскаржуваного рішення та розпорядження, колегія суддів зазначає наступне. Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481/95-ВР. Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 цього Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України) марка акцизного податку це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України). Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України). Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 ПК України встановлено, що суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов`язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки. Відповідно до пункту 226.8 стаття 226 ПК України кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ тютюн імпортний, ТВ тютюн вітчизняний) у кількісному виразі. Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. На виконання вказаної норми права Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.12.2010 № 1251, якою затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту Положення № 1251). Пунктом 20 Положення № 1251 передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, . При цьому, пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення №13) встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9). Згідно із пунктом 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Відповідно до абзацу 20 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Тобто, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. При цьому немаркованими вважаються, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення № 1251 або за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку. Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (надалі - Порядок). Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № № 481/95-ВР, статті 226 ПК України та пункту 20 Положення № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Колегія суддів зазначає, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно до абзацу 20 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Колегія суддів зазначає, що наявність описаних в акті перевірки 17 фактів реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється AВFF278507 на продукції "2208601100#Горілка Житня сльоза Відбірна 0,5 л", які встановлено згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС, за жодних обставин не може ототожнюватися з тим, що алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, визначеним у пункті 226.9 статті 226 ПК України та пункті 20 Положення № 1251. Водночас, випадків, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, контролюючим органом 20.04.2023 в акті перевірки №4190/16-31-09-01/41462762 не зафіксовано. За висновками Верховного Суду, викладеними 02.04.2020 у постанові Касаційного адміністративного суду №К/9901/25783/19, податкова інформація не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності. Доказів несплати виробником вказаних алкогольних напоїв акцизного податку відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій. Отже, відсутні підстави і для застосування до позивача відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, встановлену в абзаці 20 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР. Стосовно висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог частини дев`ятої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, колегія суддів зазначає таке. Частиною дев`ятою статті 15-3 Закону № 481/95-ВР передбачено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. За приписами статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. За приписами пункту 43 частини другої статті 15 Закону № 389-VIII військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із прийняття рішень про заборону торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації № 247 від 31 серпня 2022 року "Про введення в дію рішення Ради оборони Полтавської області від 29 серпня 2022 року № 23" та Рішенням № 23 Ради оборони Полтавської області від 29 серпня 2022 року "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", прийнятим Головою Ради оборони Полтавської області начальником Полтавської військової адміністрації, відповідно до пункту 2.2 вказаного рішення встановлено заборону на продаж будь-яких алкогольних напоїв закладами торгівлі та громадського харчування на території Полтавської області, окрім визначеного для такого продажу часу, а саме з 12:00 до 18:00 починаючи з 01.09.2022". Дія рішення поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства. Як вже вище зазначалось, перевіркою встановлено факт реалізації через зареєстрований у додатку до ліцензії електронний контрольно-касовий апарат ФН:3000711098 згідно з базами даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій розділу "Данні чеків - Товари" відповідно фіскальних чеків: № 164 від 05.09.2022, час 18:00:25 здійснено реалізацію АРТ.№ 941 32190-2208906900#Нап,с/а REVO Еnergy 8,5%0,5л з/б Код УКТЗЕД: 2208906900 за ціною 37,30 грн в кількості 1 шт., загальна сума чеку 37,30 грн; № 166 від 09.09.2022, час 18:00:06 здійснено реалізацію АРТ.№ 1001 35255-2208201200#Кон. Шустов Укр.ординарний 3* 0,5л Код УКТЗЕД: 2208201200 Акцизна марка: АЕАН661074, за ціною 128,30 грн у кількості 1 шт., загальна сума чеку 128,30 грн.; № 147 від 29.09.2022, час 18:00:15 здійснено реалізацію АРТ.№ 839 24026-2203000100#Пиво Львівське 1715 пет 2,3 л Код УКТЗЕД: 2203000100 за ціною 68,40 грн у кількості 2 шт., загальна сума чеку 136,80 грн. позивачем алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу. Колегія суддів зауважує, що вищевказані обставини встановлені не за наслідками фактичної перевірки, а за податковою інформацією, яка є у розпорядженні контролюючого органу та яка не є належним доказом вчиненого податкового правопорушення. Доказів встановлення під час проведення фактичної перевірки зазначених порушень відповідачем під час судового розгляду не надано. З урахуванням вказаного вище, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.05.2023 №0041410901. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084 терміном дії з 20.06.2022 до 20.06.2023, що видана ПрП "Павіс" на адресу: Полтавська область, Зіньківський р-н., смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт", колегія суддів зазначає наступне. Як вже вище зазначалось, 12.05.2023 ГУ ДПС в Полтавській області прийнято розпорядження №93-рл "Про надання адміністративних послуг з ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовується в електронних сигаретах", яким зобов`язано управління контролю за підакцизними товарами (Роман Затучний), зокрема, анулювати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими, виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб`єктам господарювання згідно з додатком
2. У пункті 7 додатку 2 до розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області від 12.05.2023 №93-рл зазначено ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084. Підставою для анулювання зазначено: "у зв`язку із встановленням факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку". При цьому в доповідній записці зазначено, що суть питання: при проведенні фактичної перевірки ПрП "Павіс" Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: у сфері обігу підакцизних товарів встановлення факту реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, що зафіксовано в акті фактичної перевірки від 20.04.2023 № 4190/16-31-09-01/41462762. Запропоновано, згідно з вимогами абзацу 6 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний № 16110308202201084 від 24.05.2022, терміном дії з 20.06.2022 до 20.06.2023 та № 16110308202101220 від 18.05.2021 терміном дії з 20.06.2021 до 20.06.2022 підлягають анулюванню. Статтею 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Отже, з огляду на підставу анулювання розпорядження, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 16110308202201084 терміном дії з 20.06.2022 до 20.06.2023, що видана ПрП "Павіс" на адресу: Полтавська область, Зіньківський р-н., смт. Опішня, вул. Соборна, буд.1, магазин "Маркетопт", є похідною від основної позовної вимоги: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11.05.2023 №0041410901, оскільки це рішення винесене на підставі акта перевірки від 20.04.2023 №4190/16-31-09-01/41462762, якою, зокрема, встановлено факти реалізації алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими згідно з підпунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України. Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.05.2023 №0041410901, то і наявні підстави для задоволення похідної вимоги позивача. Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з вище зазначених підстав. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року по справі № 440/8181/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін