Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11011/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11011/21 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді - Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г., при секретарі - Вовненко А.В. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катран" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катран" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 10.06.2021 р. №00140920706 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 1 356 205,94 грн.; - вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катран" суму сплаченого судового збору у розмірі 20 343 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що в акті перевірки не містяться докази, яким чином визначався об`єм нафтопродуктів без проведення інвентаризації. Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17- НП. АЗС обов`язково оснащені спеціалізованими РРО, пов`язаними з роздавальними колонками. Таким чином, відпуск пального з резервуару повз РРО+пістолет виключається. Апелянт вказує, що облік продуктів на АЗС ведеться згідно чинному законодавству і він відображений в обліку акцизних складів, що не являється комерційною таємницею, та всі акцизні та товарно-транспортні накладні є в базі даних податкової інспекції оскільки ведення обліку обсягу пального у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється ДФС. Всі нафтопродукти які знаходяться на АЗС внесені в касовий апарат розрахункових операцій. ТОВ «КАТРАН» здійснює продаж всієї продукції не порушуючи чинне законодавство, а тим паче не порушував пункт 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Апелянт зазначає, що акт перевірки не містить в собі виявлення контролюючим органом фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій в господарській діяльності ТОВ «КАТРАН» чи у змінному звіті №17-НП. Водночас, дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП, та журнал обліку надходження нафтопродуктів ф. 13-НП який був наявний станом на час фактичної перевірки ТОВ «КАТРАН». Крім того, акт перевірки не містить в собі обставин проведення перевірки наявності неоприбутковуваних нафтопродуктів шляхом співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах. При розгляді зауважень на акт перевірки представником ТОВ «КАТРАН» ще раз було подано завірені копії документів, які спростовують висновок акту перевірки, щодо не облікованого товару та відповідно нібито не надання документів. Та знову ж таки як при проведенні самої перевірки, так і під час розгляду зауважень на акт перевірки ТУ ДПС у Вінницькій області взагалі не взята до уваги надана інформація. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - Головного управління ДПС у Вінницькій області зазначає, що документи на походження нафтопродуктів в паперовій формі або електронній формі не надано під час проведення перевірки. В журналі обліку надходження нафтопродуктів не відображено, на підставі яких документів здійснювалось оприбуткування нафтопродуктів. У разі, якщо перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігаються товарно - транспортні накладні, на підставі яких підприємством здійснюється оприбуткування нафтопродуктів за марками та видами, тобто здійснення необхідних записів в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, це є порушенням установленого порядку ведення обліку. Об`єм нафтопродуктів, що зберігаються в резервуарах АЗС та зазначених в акті фактичної перевірки, визначено відповідно до даних Х-звіту реєстратора розрахункових операцій, відповідають даним рівнемірів-лічильників, які встановлені на резервуарах АЗС, також підтверджені підписом менеджера АЗС ОСОБА_1 . Враховуючи ненадання до перевірки на АЗС документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зокрема, | але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів в електронній та/або паперовій формі), встановлено порушення п. 12 ч. 1 ст. З Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). Зазначену обставину також підтверджено в розділі 4.1 акта фактичної перевірки менеджером ОСОБА_1 . Відзиву на апеляційну скаргу другим відповідачем до суду не надано. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанцій встановлено, що 14.05.2021р. Головним управлінням ДПС у Вінницькій області здійснено фактичну перевірку за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ «КАТРАН» смт. Теплик, вул.Незалежності 14В («КІОСК на АЗС»), призначену згідно наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.05.2021р. №1436к (а.с.19 т.1), за результатами якої складено акт перевірки від 14.05.2021р., який зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 17.05.2021 за №4673/02-32-07-05/32935905 (т.2 а.с.35-36). У ході перевірки встановлено наступні порушення ТОВ «КАТРАН»: - здійснюється продаж нафтопродуктів, які необліковані у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації, а саме відсутні накладні чи будь-які документи, що підтверджують облік та походження товарів, що момент перевірки знаходяться у місці продажу: -бензин А 95 є - 3295,52 л. по ціні 28,55 грн. за 1 л. вартістю 94087, 09грн.; бензин А 92 є - 3906,10 л. по ціні 27,08 грн за 1 л. вартістю 105777,18 грн; ДП Євро 5 - 14264.38 л. по ціні 26,55 грн. за 1 л. вартісю 378719,28 грн.; газ скраплений - 6158,38 л. по ціні 16,16 грн. за 1 л. вартістю 99519,42грн. Загальна вартість необлікованого товару становить 678102, 97грн. Документи на походження нафтопродуктів в паперовій формі електронній формі не надано під час проведення перевірки. В журналі обліку надходження нафтопродуктів не відображено, на підставі яких документів здійснювалось оприбуткування нафтопродуктів. На підставі вищевикладених висновків перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2021р. №00140920706, яким за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій застосовано до ТОВ«КАТРАН» штраф у розмірі 1 356 205,94 грн. (т.1 а.с.31). Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки позивач не надав документи, що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу, у зв`язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість застосування контролюючим органом фінансових санкцій у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та відповідно - відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.06.2021р. №00140920706. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 80.1 статті 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Підпунктами 1-4 пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. У відповідності до пункту 86.5 статті 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом (пункту 81.3 статті 81 ПК України). Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Згідно з ст. 20 Закону № 265 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі-Інструкція № 281/171/578/155), облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об`єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій. Система вимірювання кількості і визначення показників якості нафти - сукупність засіб вимірювальної техніки, технологічного та допоміжного обладнання, що призначена для обліку нафти з визначенням її кількісних показників та формування актів приймання-здавання нафти і паспортів якості шляхом як автоматичного виконання функцій, так і одним із методів, передбачених ГОСТ 26976-86 "Нефть и нефтепродукты. Методы измерения массы" (далі - ГОСТ 26976) та цією Інструкцією. Згідно з п.п. 4.2.1 п. 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму. Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976. Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 об`ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах). Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози. Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником суігарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об`єму відпущених пального або олив. Сумарний об`єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів. Відповідно до п.п. 4.3.2 пункту 4.3 рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метро штоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм. Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції. Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах. У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара. Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань. Відповідно до п.п. 10.2.10 п. 10.2 Інструкції № 281/171/578/155 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14). Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС. Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією від 20.05.2008 № 281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за відповідний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за виключенням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Як вбачається з акту перевірки від 14.05.2021р. представник ТОВ «КАТРАН» під час перевірки не надав документи, що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу, що фактично підтверджується п.4.1 в якому було зазначено, що товариство надасть ТТН на пальне, однак в електронному вигляді та на електронну пошту контролюючого органу. З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо здійснення продажу нафтопродуктів, які необліковані у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації, а саме відсутні накладні чи будь-які документи, що підтверджують облік та походження товарів, що момент перевірки знаходяться у місці продажу та, що документи на походження нафтопродуктів (бензин А 95 є - 3295,52 л. по ціні 28,55 грн. за 1 л. вартістю 94087, 09грн.; бензин А 92 є - 3906,10 л. по ціні 27,08 грн за 1 л. вартістю 105777,18 грн; ДП Євро 5 - 14264.38 л. по ціні 26,55 грн. за 1 л. вартісю 378719,28 грн.; газ скраплений - 6158,38 л. по ціні 16,16 грн. за 1 л. вартістю 99519,42грн.) в паперовій формі електронній формі не надано під час проведення перевірки. При цьому, посилання апелянта на відсутність в акті перевірки його реєстраційного номеру та помилкове зазначення про перебування господарської одиниці на праві власності, а не договору оренди, спростовується матеріалами справи, оскільки зазначений акт фактичної перевірки від 14.05.2021р. зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 17.05.2021 за №4673/02-32-07-05/32935905 та згідно зазначеного акту перевіряючими вказано, що проведена перевірка господарської одиниці кіоск на АЗС суб`єкта господарської діяльності ТОВ «КАТРАН» за адесою де здійснювало господарську діяльність ТОВ «КАТРАН», що позивачем не заперечувалось. Крім того, об`єм нафтопродуктів, що зберігаються в резервуарах АЗС та зазначених в акті фактичної перевірки, визначено відповідно до даних X-звіту реєстратора розрахункових операцій, які, як зазначив відповідач, відповідають даним рівнемірів- лічильників, які встановлені на резервуарах АЗС (т.1 а.с.145). Поряд з цим, колегія вважає за необхідне зазначити про безпідставність доводів Товариства, що виявлення не облікованого товару (пального) можливо лише шляхом проведення інвентаризації відповідно до вимог розділу 13 Інструкції №281/171/578/155 та складення за її результатами відповідного акту інвентаризації, оскільки вказаний порядок стосується проведення внутрішньої інвентаризації нафтопродуктів на підприємстві після призначення такої інвентаризації керівником підприємства та не поширює свою дію на випадки проведення фактичної перевірки фахівцями контролюючого органу, оскільки не містить жодних норм, які регулюють порядок проведення інвентаризації в такому випадку. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/18483/13-а. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час перевірки апелянт не надав документи, що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість застосування контролюючим органом фінансових санкцій у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та відповідно - відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.06.2021р. №00140920706. Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову, а рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним. Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р., заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катран" - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року - залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 24.07.2023 року. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик