Постанова 4850 № 200/967/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2025 року справа №200/967/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/967/25 (головуючий суддя у І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: - стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2024 по справі № 200/4331/24 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 14.09.2024 по 15.01.2025 в розмірі 111 896,40 грн. В обґрунтування позову зазначила, що рішенням суду від 13.09.2024 по справі № 200/4331/24 позивач поновлена на посаді, яку обіймала у відповідача до незаконного звільнення. Рішення суду в частині поновлення на посаді мало бути виконано відповідачем негайно. Проте, позивача поновлено на посаді тільки 16.01.2025, тому відповідно до ст. 236 КЗпП України відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки виконання вказаного рішення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 111 896, 40 грн. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Затримка виконання судового рішення виникла з поважних причин і не була викликана суб`єктивними діями відповідача. Станом на дату ухвалення рішення по справі № 200/4331/24 в організаційні структурі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011), була відсутня посада обов`язок поновлення на якій визначено рішенням суду, тому податковий орган звертався до судів з заявою про роз`яснення судового рішення. Вищезазначене є поважними причинами невиконання рішення суду, що обумовлює відсутність підстав для задоволення позову. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2024 по справі № 200/4331/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 03.05.2024 № 566-о Про звільнення ОСОБА_1 з урахуванням змін внесених наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 30.05.2024 № 683-о Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 03.05.2024 № 566-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві з 08 червня 2024 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 червня 2024 року по 13 вересня 2024 року у розмірі 89 008,50 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми за один місяць. Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 16.01.2025 № 79-о Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 скасовано накази ГУ ДПС у м. Києві від 03.05.2024 № 566-о Про звільнення ОСОБА_1 від 30.05.2024 № 683-о Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 03.05.2024 № 566-о Про звільнення ОСОБА_1 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або спливу дванадцяти-місячного строку після припинення чи скасування воєнного стану, з 08.06.2024. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до статті 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Згідно з преамбулою Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VІІІ) цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Відповідно до статті 5 Закону № 889-VІІІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Вказаним Законом особливості поновлення на посаді державних службовців не визначено, тому це питання регулюється трудовим законодавством. На підставі частин першої та сьомої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Положеннями статті 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. На підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: - присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; - поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Як свідчать матеріали справи рішенням суду від 13.09.2024 у справі № 200/4331/24 позивач була поновлена на посаді головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві. Рішення в частині поновлення на посаді підлягало негайному виконанню. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16 березня 2021 року в справі № 140/2819/19. Також, згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Аналіз положень статті 236 КЗпП України свідчить, що виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період. Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах зокрема, від 19 грудня 2019 року в справі № 2а-7683/12/1370, від 27 червня 2019 року в справі № 821/1678/16. Як свідчать матеріали справи днем виконання рішення суду у справі № 200/4331/24 від 13.09.2024 в частині поновлення позивачки на посаді, є 16.01.2025, тобто день видання наказу ГУ ДПС у м. Києві № 79-о. Таким чином, період затримки виконання рішення від 13.09.2024 року по справі № 200/4331/24 складає 88 робочих днів (11 робочих днів у вересні 2024 року + 23 робочих дні у жовтні 2024 року + 21 робочий день у листопаді 2024 року + 22 робочих дні у грудні 2024 року + 11 робочих днів у січні 2025 року). Судами в межах справи № 200/4331/24 визначено, що за довідкою про середню заробітну плату від 11 липня 2024 року № 10-304, середньоденна заробітна плата позивача складала 1271,55 грн. Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі позивача становить 111 896, 40 грн (середньоденна заробітна плата 1271,55 грн * 88 днів). За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/967/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 200/967/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 11 серпня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 11 серпня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв