Постанова Київський апеляційний суд № 761/12419/25
від 05.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2025 року м. Київ справа №761/12419/25 провадження № 33/824/3675/2025 Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Харчук Олександр Петровична постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, якийпроживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , зач. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 15 березня 2025 року серії ЕПР 1 № 271845, 15 березня 2025 року о 03 год 37 хв у місті Києві на просп. Берестейському, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 рокуОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначенойому стягнення у виді штрафу однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп судового збору на користь держави. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Харчук О.П.звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження за відсутностю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що співробітники поліції не ознайомлювали ОСОБА_1 зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров'я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння згідно направлення. Вказує, що працівники поліції порушили вимоги Інструкції щодо безперервності відеофіксації, оскільки примусово вимикали відеореєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Інформує, що поліцейські не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не затримали його транспортний засіб, що переконливо свідчить про відсутність реальних підстав вважати, шо водій міг перебувати у стані сп`яніння та ставить підд сумнів законність працівників поліції та викладені в протоколі обставини. Звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складено 15 березня 2025 року, а постанова серії ЕНА №4272958 від 15 березня 2025 року сформована 18 березня 2025 року. Наголошує, що постанова серії ЕНА №4272958 від 15 березня 2025 року не підписана уповноваженою особою, яка її постановила, а тому немає юридичної сили, що свідчить про її недопустимість. Стверджує, що суд першої інстанції надаючи оцінку доводам сторони захисту, викладеним у клопотанні про закриття справи, за відсутності сторони обвинувачення, у разі прийняття рішення про визнання винуватим ОСОБА_1 , свідчить про те, що суд неодмінно перебрав на себе обов`язки щодо підтримання обвинувачення, що є порушенням вимоги безсторонності та є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. В судове засідання у Київському апеляційному суді, призначене на 05 серпня 2025 року, з`явились ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Харчук О.П., які підтримали доводи апеляційної скарги і просили задовольнити скаргу з викладених у ній підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Судом встановлено, що 15 березня 2025 року о 03 год 37 хв у місті Києві на просп. Берестейському, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкістьреакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС, огляд на стан сп`яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпекидорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд зазначає, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати правила дорожнього руху України. Як видно із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271845 від 15 березня 2025 року;направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 березня 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4272958 від 15 березня 2025 року;відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується також даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві ОСОБА_1 , неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу та встановленому законом порядку у відповідному медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній категорично відмовився. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що співробітники поліції не ознайомлювали ОСОБА_1 зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров`я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння згідно направлення з огляду на наступне. Як вбачається з відеозапису бодікамери працівників поліції, о 03 год. 38 хв. поліцейський запитує в ОСОБА_1 чи буде водій проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки авто, на що останній відмовився. Після чого працівником поліції був запропонований медичний огляд у лікаря-нарколога у найближчому медичному закладі, на що також водій відмовився. За таких обставин, Київський апеляційний суд робить висновок, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння згідно направлення, проте отримали відмову від водія, тому в подальшому був складений протокол про адміністративне правопорушення саме за відмову. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що працівники поліції порушили вимоги Інструкції щодо безперервності відеофіксації, оскільки примусово вимикали відеореєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Апеляційний суд зауважує, що хоча такі перерви і були присутні, проте відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи. З відеозапису вбачається, що о 03 год. 37 хв. працівник поліції запитує у водія чи не темно йому їхати без світла, на що ОСОБА_1 відповів, що не темно. Після чого поліцейський інформує ОСОБА_1 , що він їхав без світла по центру Києва, на що водій відповів: «я розумію». Заперечень щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 не висловлював. Щодо доводів апеляційної скарги, що протокол про адміністративне правопорушення складено 15 березня 2025 року, а постанова серії ЕНА №4272958 від 15 березня 2025 року сформована 18 березня 2025 року, апеляційний суд зазначає наступне. Протокол - це документ, який складається на місці події або одразу після виявлення правопорушення і фіксує факт та обставини правопорушення, а також особу, яка його вчинила, а постанова - це рішення уповноваженого органу (наприклад, суду) про притягнення особи до адміністративної відповідальності, яке приймається після розгляду справи на підставі протоколу та інших матеріалі. Апеляційний суд зауважує, що протокол фіксує факт правопорушення, а інша дата формування постанови не спростовує факту відмови водія від проходження огляду саме 15 березня 2025 року. Доводи про те, щосд перебрав на себе функції обвинувачення. Через неявку прокурора є безпідставні, оскільки суд не збирав нові докази. Розглянув лише ті. Що були надані працівниками поліції і які в своїй сукупності доводили факт адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП. Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що постанова серії ЕНА №4272958 від 15 березня 2025 року не підписана уповноваженою особою, яка її постановила, а тому немає юридичної сили, що свідчить про її недопустимість, оскільки факт керування транспортним засобом підтверджується відеозписом з бодікамери працівників поліції. Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, розумних сумнів щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не викликають, порушень щодо порядку отримання доказів, що містяться в матеріалах справи не встановлено, що в сукупності свідчить про формальність доводів апеляційної скарги, спрямованих на уникнення адміністративної відповідальності. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та не потребує доведення факту перебування у стані сп`яніння. За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні,а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Харчук Олександр Петрович - залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Желепа