Постанова 4824 № 753/3306/25

справа № 753/3306/25 головуючий у суді І інстанції МаркєловаВ.М. провадження № 22-ц/824/9904/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 30 липня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про продовження обмежувального припису, - в с т а н о в и в: У лютому 2025 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася із заявою про продовження обмежувального припису щодо ОСОБА_1 на строк 6 (шість) місяців. Заявник просила визначити такі обмеження прав ОСОБА_1 : обмежити будь-яке спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі через третіх осіб. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 разом зі своїм онуком ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними у цій квартирі проживає дочка заявниці заінтересована особа ОСОБА_1 разом із її родиною. Через систематичне вчинення психологічного, фізичного, економічного насильства тіткою відносно свого племінника, заявниця у серпні 2025 року звернулась до суду із заявою про винесення обмежувального припису. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 753/15292/24 заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 задоволено частково, винесено обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 на строк 6 місяців, яким заборонено заінтересованій особі, будь-яке спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 , у тому числі через третіх осіб. Обмежувальний припис видано строком на 6 місяців. Протягом дії обмежувального припису ОСОБА_1 неодноразово порушувала його умови. Агресія, цькування, залякування, нецензурна лайка, фізичне і психологічне насильство з боку заінтересованої особи відносно неповнолітнього ОСОБА_3 не припиняється. Ризики повторного вчинення домашнього насильства продовжують існувати. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , про продовження обмежувального припису. Продовжено обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 6 місяців шляхом встановлення таких заходів тимчасового обмеження його прав та покладення на неї обов`язків, а саме: заборонено ОСОБА_1 будь-яке спілкування з постраждалою неповнолітньою дитиною - ОСОБА_3 , в тому числі через третіх осіб. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що продовження обмежувального припису щодо ОСОБА_1 є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення безпеки постраждалої неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , буде сприяти недопущенню повторних випадків такого насильства. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заінтересована особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви продовження обмежувального припису. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що про необхідність продовження дії обмежувального припису заявник ОСОБА_2 аргументувала нібито подальшим вчиненням заінтересованою особою насильства, однак у матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких можна стверджувати про наявність підстав для продовження дії обмежувального припису. Посилається на те, що крім висновку та акту оцінки потреб сім`ї, станом на січень 2025 року у матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував правомірність висновків суду першої інстанції. Апелянт наголошує на тому, що Дарницький районний в місті Києві центр соціальних служб взагалі не було залучено до участі у справі. Крім того зазначає, що заінтересованій особі не було вручено/надіслано примірник заяви з додатками, що також позбавило можливості реалізувати право на захист. Заява про продовження обмежувального припису подана до канцелярії суду - 17 лютого 2025 року. Предметом заяви є питання щодо продовження обмежувального припису виданого на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 753/15292/24 строком на 6 місяців. Однак, дія обмежувального припису закінчилася 15 лютого 2025 року, а заяву про його продовження було подано 17 лютого 2025 року. Скаржник звертає увагу, що заяву про продовження обмежувального припису подано щодо обмежувального припису, строк дії якого, станом на дату подачі заяви - закінчився. Додатково вказує, що у матеріалах судової справи міститься повістка про виклик заінтересованої особи, датована 18 лютого 2025 року. Також, у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS від 18 лютого 2025 року та у якій вказана дата і час розгляду справи - 19 лютого 2025 року о 14 год. 00 хв., яка адресована ОСОБА_1 . Зазначає, що у матеріалах справи відсутні заяви заінтересованої особи про отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. На думку апелянта, за таких обставин заінтересована особа не була присутня у судовому засіданні під час розгляду заяви, процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи стосовно неї порушені, оскільки вона не була повідомлена про дату та час розгляду справи у суді першої інстанції. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. В судовому засіданні було переглянуто відеозапис, здійснений ОСОБА_1 на підтвердження того, що вона не спілкується з неповнолітнім ОСОБА_3 ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке. Згідно з розпорядженням Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації № 445 від 28 липня 2023 року встановлено піклування над неповнолітньою дитиною-сиротою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , призначивши їй піклувальника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава: пункт 1 розпорядження Дарницької адміністрації від 07 грудня 2021 року № 88 «Про надання статусу дитини-сироти та встановлення опіки над дитиною» (а.с. 9). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 753/15292/24 (набрало законної сили 17 вересня 2024 року) заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису задоволено частково. Видано обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, яким заборонено ОСОБА_1 будь-яке спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 , в тому числі через третіх осіб (а.с. 21). Указаним рішенням суду встановлено, що між заявницею ОСОБА_2 та заінтересованою особою ОСОБА_1 існує тривалий конфлікт. Загострення стосунків сталось саме після смерті доньки заявниці та матері дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як правило, конфлікти виникають на побутовому рівні. Неповнолітній ОСОБА_3 є постраждалою особою від домашнього насильства, а його кривдником є заінтересована особа ОСОБА_1 . З акта оцінки потреб сім`ї/особи № 3 від 14 січня 2025 року складеного фахівцем відповідального за проведення оцінки потреб Дарницького районного в місті Києві центру соціальних служб вбачається, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є: систематичне домашнє насильство психологічного та економічного характеру по відношенню до ОСОБА_3 від його тітки ОСОБА_1 . Емоційний стан дитини нестабільний, він виявляє страх та тривожність через конфлікти, які провокує його тітка (а.с. 22-27). В судовому засіданні було переглянуто відеозапис, здійснений ОСОБА_1 на якому зафіксовано як неповнолітній ОСОБА_3 виходить з квартири. Відсутність будь-якого спілкування з неповнолітнім ОСОБА_3 в момент зйомки не спростовує будь-яке спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 в інший час. Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства. Пунктом 3 частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 цього Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Відповідно до положень статті 24 вказаного закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Відповідно до правил статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. За заявою осіб, визначених частиною 1 цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті (частина 5 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Встановивши, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 753/15292/24 видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_1 будь-яке спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 , в тому числі через третіх осіб, а також факти порушення ОСОБА_1 установлених зазначеним рішенням заборон, належним чином оцінивши вірогідність продовження та повторного вчинення домашнього насильства, взявши до уваги відсутність у неї щирого каяття, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 та продовження дії обмежувального припису, виданого за вказаним рішенням, строком на 6 місяців. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що у матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких можна стверджувати про наявність підстав для продовження дії обмежувального припису, а наявний лише висновок та акт оцінки потреб сім`ї, станом на січень 2025 року. Однак апеляційний суд зауважує, що під час вирішення питання щодо продовження обмежувального припису із застосуванням положень статті 350-7 ЦПК України встановленню та дослідженню підлягають ризики повторного вчинення насильства, а не сам факт його вчинення. Наявність таких ризиків повністю підтверджується актом оцінки потреб сім`ї/особи № 3 від 14 січня 2025 року, складеним фахівцем відповідального за проведення оцінки потреб Дарницького районного в місті Києві центру соціальних служб. До апеляційної скарги ОСОБА_1 додані докази, а саме: відповіді правоохоронних органів та постанови суду у справах про адміністративні правопорушення (а.с. 67-77) які датовані та ухвалені до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 753/15292/24 про видачу обмежувального припису, яке не оскаржувалося та набрало законної сили. Враховуючи викладене, документи, які стосуються періоду, який передував рішенню суду про видачу обмежувального припису, не мають юридичного значення для вирішення питання про продовження його дії, оскільки не впливають на правильність оскаржуваного судового рішень, так як встановлення обмежувального припису не є предметом розгляду у цій справі, оскільки такий було встановлено рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 753/15292/24, яке є чинним. До періоду після ухвалення рішення суду про видачу обмежувального припису відноситься лише надана апелянтом відповідь Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 27 вересня 2024 року про те, що за заявою ОСОБА_1 від 06 вересня 2024 року проведено перевірку, з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання обов`язків опікуна відносно дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_7 (а.с. 66). Указаний лист поліції не спростовує наявність ризиків повторного вчинення насильства ОСОБА_1 , також не є достатнім доказом неналежного виконання ОСОБА_2 обов`язків опікуна, але це і не відноситься до предмету доказування у цій справі, а може підтвердити лише наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 конфліктних відносин. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заяву про продовження дії обмежувального припису подано 17 лютого 2025 року, коли строк його дії вже закінчився - 15 лютого 2025 року, оскільки з урахуванням встановлення наявності ризиків вчинення відносно неповнолітнього ОСОБА_3 домашнього насильства зі сторони ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає першочерговим захист прав дитини. При цьому, з урахуванням цих обставин, відмова у задоволенні заяви лише з підстав того, що заява про продовження дії обмежувального припису подано через два дні після його закінчення, мала б ознаки надмірного формалізму. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд цієї справи судом першої інстанції, у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS, однак відсутня її заява про отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. З матеріалів справи вбачається, що судом першої повідомлено ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, призначеного на 19 лютого 2025 року, шляхом направлення SMS-повідомлення, що підтверджується довідкою (а.с. 34). Апеляційний суд зауважує, що SMS-повідомлення направлене на номер телефону, який зазначений ОСОБА_1 у її апеляційній скарзі як контактний. Згідно з частиною 9 статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. При цьому апеляційний суд враховує положення статті 350-5 ЦПК України, зокрема, що суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду, а також те, що неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 11 серпня 2025 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська