Ухвала КЦС ВС № 496/2723/24

УХВАЛА 08 серпня 2025 року м. Київ справа № 496/2723/24 провадження № 61-10193ск25 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У квітні 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 82 241,77 грн. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «Сенс Банк». Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 26 серпня 2024 року зустрічну позову заяву залишив без руху та надав ОСОБА_1 строк на усунення недоліків. Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 14 листопада 2024 року, яку залишив без змін Одеський апеляційний суд постановою від 17 липня 2025 року, зустрічну позову заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув. Ухвала суд першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, мотивована тим, що заявник не виконав вимоги ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 26 серпня 2024 року. 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у зазначеній вище справі. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частин першої та другої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Вимоги до позовної заяви визначені статтями 175-177 ЦПК України. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 185 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України). ОСОБА_1 не було усунуто недоліки зустрічної позовної заяви, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правомірно визнав її неподаною та повернув. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень свідчить, що правильне застосовування норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров