Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4646/25

справа №991/4646/25 провадження №1-в/991/44/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А Іменем України «05» серпня 2025 року м. Київ Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року у справі №947/18762/24, ВСТАНОВИВ: Обставини, якими обґрунтоване клопотання. У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 зазначає, що вироком Вищого антикорупційного суду затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20 травня 2025 року в межах кримінального провадження №52025000000000272 від 19 травня 2025 року (виділене в окреме з кримінального провадження №12024160000000557 від 30 квітня 2024 року) між прокурором САП ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 . Однак, під час ухвалення вироку залишилось невирішеним питання про скасування арешту певного майна ОСОБА_4 . Так, в ході досудового розслідування 13 червня 2024 року відбувся огляд місця події, у протоколі проведення якого зазначено, що грошові кошти та мобільний телефон виявлені у чорній шкіряній сумці «PRADO», яка належить ОСОБА_4 . Постановою слідчого від 13 червня 2024 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024160000000557, а ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року в межах цього ж кримінального провадження на нього накладено арешт з метою збереження речових доказів. Як зазначає адвокат, на даний час всі необхідні слідчі дії стосовно мобільного телефона проведені, що підтверджується фактом надіслання до суду обвинувальних актів стосовно всіх обвинувачених у кримінальному провадженні №12024160000000557 (справа 991/4646/25 - стосовно ОСОБА_4 , справа 991/4649/25 - стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), що можливо тільки після збору доказів уповному обсязі. У зв`язку з тим, що доказове значення на підтвердження або спростуванняфакту та обставин вчинення кримінально-протиправних дій за обставинамикримінального провадження мають лише відомості, які містить мобільний телефоняк електронний носій інформації, а на сьогодні всі необхідні дослідження його вмісту проведені, то підстави для арешту на теперішній час відсутні. Належні засудженому грошові кошти в сумі 11500 грн, які є його заробітною платою, також не несуть на собі будь-якого доказового навантаження, не містять відомостей, які будуть використані як доказ факту чи обставини, що встановлені під час кримінального провадження. За таких обставин, адвокат вважає, що безпосередньо річ - мобільний телефон ОСОБА_4 , а також його особисті грошові кошти в сумі 11500 грн не становитимуть цінність речового доказу у кримінальній справі №991/4649/25 стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які обвинувачуються у вчиненні злочину за попередньою змовою з ОСОБА_4 . При постановлені вироку ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у виді 8 років позбавлення волі з випробуванням, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим його особисті речі, а саме: грошові кошти в сумі 11500 грн та мобільний телефон не підлягають такій конфіскації. Цивільний позов у справі також не заявлявся, спеціальна конфіскація майна не застосовувалася, а вирок не оскаржувався і набрав законної сили, відповідно, адвокат вважає, що підстав для продовження зберігання в межах кримінального провадження вказаного майна на теперішній час не має та відпала потреба їх подальшого збереження в цілях дослідження. Позиція сторін у судовому засіданні. Належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання ОСОБА_4 в судові засідання не з`явився. В судовому засіданні 04 та 05 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_3 підтвердила обізнаність ОСОБА_4 про призначені судові засідання, повідомила про погодження з ним правової позиції та просила здійснювати розгляд клопотання про скасування арешту майна за його відсутності. Відповіднеклопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у ньому. При цьому, адвокат визнала, що з боку сторони захисту є упущенням та обставина, що дане питання не підіймалось ними під час ухвалення вироку стосовно ОСОБА_4 на підставі угоди у кримінальному провадженні №52025000000000272, внаслідок чого таке його майно (мобільний телефон та 11500 грн) залишилось поза увагою. Крім того, адвокат ОСОБА_3 в ході розгляду даного клопотання, з урахуванням повідомленої прокурором інформації, зупинилась на позиції, що правових підстав розглядати питання про скасування арешту з мобільного телефона немає, оскільки він знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12024160000000557, у зв`язку з чим просила розглядати клопотання лише в частині скасування арешту з грошових коштів в сумі 11500 грн. Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні 04 серпня 2025 року зазначив, що дійсно під час огляду місця події у ОСОБА_4 вилучались мобільний телефон, а також грошові кошти (в доларах США та гривнях). Мобільний телефон та грошові кошти в доларах США є речовими доказами і в основному кримінальному провадженні (№12024160000000557), тому вони не виділялись в це кримінальне провадження (№52025000000000272). Тобто, виділялись в копіях лише ті матеріали, які стосуються саме ОСОБА_4 , в тому числі накладення арешту, а грошові кошти в гривнях (11500 грн) є його особистими коштами. Отже, відповідна ухвала охоплює речі, які арештовані в двох провадженнях, тож її в копії також виділено з кримінального провадження №12024160000000557 в кримінальне провадження №52025000000000272. За таких обставин, прокурор не заперечував проти повернення ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 11500 грн, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів, як в цілому не заперечує і проти повернення телефона, однак він перебуває в основній справі. В судове засідання 05 серпня 2025 року прокурор не з`явився, надіслав до суду лист, в якому підтримав свою попередню позицію, не заперечуючи проти скасування арешту із 11500 грн (особисті кошти ОСОБА_8 ). Встановленні обставини, мотиви і оцінка суду. Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали клопотання, суд зазначає про таке. Оскільки адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовилася від підтримання поданого клопотання в частині скасування арешту з мобільного телефона ОСОБА_4 , з огляду на положення ч. 3 ст. 26 КПК України, суд не вбачає підстав для розгляду клопотання в цій частині. Вироком Вищого антикорупційного суду (головуючий суддя ОСОБА_1 ) від 05 червня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20 травня 2025 року в межах кримінального провадження №52025000000000272 від 19 травня 2025 року між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 . Визнано ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 368 КК України, та призначено на підставі угоди про визнання винуватості йому покарання: за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України - у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язанні з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік та з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 8 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк - три роки без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна та на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на нього відповідні обов`язки. За правилами п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення, серед іншого, питань, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу. Адвокат засудженого ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту належного йому майна. В ході розгляду цього клопотання судом встановлено, що кримінальне провадження №52025000000000272 від 19 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, в межах якого судом ухвалено вказаний вище вирок від 05 червня 2025 року, було виділено з кримінального провадження №12024160000000557 постановою від 19 травня 2025 року. При цьому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року у справі №947/18762/24 в межах кримінального провадження №12024160000000557 був накладений арешт, серед іншого, на грошові кошти в сумі 11500 грн, вилучені у ОСОБА_4 13 червня 2024 року в ході проведення огляду місця події, з метою подальшого дослідження на предмет законності їх походження. Крім того, в цій ухвалі міститься посилання на те, що представник ОСОБА_4 повідомляв, що ці грошові кошти є заробітною платою ОСОБА_4 , втім на той час не було надано документального підтвердження вказаним доводам. Зі змісту пояснень прокурора, наданих в судому засіданні, вказані грошові кошти в сумі 11500 грн, серед інших матеріалів, в тому числі речових доказів, постановою від 19 травня 2025 року були виділені із кримінального провадження №12024160000000557 в кримінальне провадження №52025000000000272, в межах якого судом був ухвалений вирок від 05 червня 2025 року. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості провадження. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України). В судовому засіданні та в письмових поясненнях прокурор фактично підтвердив твердження адвоката стосовно того, що кошти в сумі 11500 грн не становлять цінності речових доказів, визнавши, що вони є особистими коштами ОСОБА_4 . Суд на даний час не вбачає підстав для дослідження питання щодо доведеності/недоведеності стороною захисту обставин належності вказаних грошових коштів ОСОБА_4 , а виходить виключно з того, що стороною обвинувачення здійснено перевірку цих грошових коштів, за результатами якої встановлено, що вони не мають значення для кримінального провадження, що виключає необхідність та доцільність збереження їх як таких, що можуть відповідати ознакам ст. 98 КПК України, тож їх подальший арешт жодним чином не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, що також було підтверджено прокурором в судовому засіданні з розгляду даного клопотання. З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час розгляду клопотання та описані вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з грошових коштів, вилучених у ОСОБА_4 13 червня 2024 року в ході проведення огляду місця події. Керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376, 395, 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання адвоката ОСОБА_3 - задовольнити. Скасувати арешт з грошових коштів в сумі 11500 грн, вилучених в ході проведення огляду місця події 13 червня 2024 року, що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року у справі №947/18762/24. На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Суддя ОСОБА_9