Постанова 4805 № 296/7185/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/7185/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В. Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Григорусь Н.Й., Павицької Т.М., за участі секретаря судового засідання Смоляра А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №296/7185/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 04 липня 2025 року, яка постановлена головуванням судді Петровської М.В. у м.Житомирі, в с т а н о в и в: У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Просить: прийняти до розгляду позовну заяву про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів; справу розглядати за правилами цивільного судочинства, так як вона ( ОСОБА_1 ) не бажає захищати в суді порушені цивільні права та інтереси, вчиненням випадків порушення законодавства, за правилами адміністративного судочинства, оскільки жодним Законом України Держгеокадастру не надано повноважень при здійсненні владних управлінських функцій порушувати законодавство та порушувати її права; прийняти суть правовідносин, які виникли між сторонами, так як Держгеокадастр при виконанні владних управлінських функцій учинив випадки порушення законодавства; прийняти обґрунтування 22 випадків порушення законодавства, якими порушено цивільні права та інтереси, із зазначенням суті вчинених випадків, якими порушено цивільні права; прийняти пояснення стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної 22 випадками недодержання вимог, встановлених законом, які викликали душевні страждання; прийняти пояснення стосовно розміру моральної шкоди та відшкодувати моральну шкоду за вчинення 22 випадків незаконних рішень, дій чи бездіяльності в сумі 200 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона ( ОСОБА_1 ) 22 липня 2021 року звернулася до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявами, у яких просила: здійснити обстеження земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; забезпечити обов`язкову її участь у проведенні обстежень; надати правовий аналіз документів, отриманих під час проведення обстежень земельних ділянок та документів, наданих нею під час проведення обстежень. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вчинило випадки порушення законодавства, які призвели до вчинення незаконних рішень, дій чи бездіяльності та порушення її цивільних прав та інтересів. При обстеженні земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_3 , допущені наступні порушення: незаконна відмова брати участь у обстеженні земельної ділянки при проведенні обстеження, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки, в якому відсутній її підпис; акт обстеження надано поганої якості, в якому чітко не зазначена дата проведення обстеження та номер реєстрації документа; зазначена в акті обстеження план-схема земельної ділянки не відповідає плану-схемі міста Житомира та внесена в акт обстеження поганої якості; в акті обстеження земельної ділянки відсутнє зазначення відомостей щодо земельної ділянки; не виконана вимога 4 її заяви при складанні акта; обстеження земельної ділянки здійснено через шість місяців, а не в строки, визначені чинним законодавством. При обстеженні земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_4 , допущені наступні порушення: незаконна відмова брати участь в обстеженні земельної ділянки, що підтверджується актом обстеження, в якому відсутній її підпис; акт обстеження земельних ділянок від 18 січня 2022 року №995-ДК складений один за результатом розгляду двох її заяв, що чинним законодавством не допускається та поганої якості, так як чорними полосами закрито; інформація зазначена в акті обстеження земельних ділянок план-схема земельної ділянки поганої якості та не відповідає плану-схемі міста Житомира; в акті обстеження відсутнє зазначення відомостей щодо земельних ділянок; не виконана вимога 3 її заяв; не надана правова оцінка в актах обстеження розбіжностей меж земельних ділянок/садівництво та житлове будівництво/ з земельною ділянкою/ Г.К. Хмільники/; незаконна відмова надати правову оцінку, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , міською радою видані незаконно одній людині та за однією адресою, а тому в акті дана інформація зафарбована в чорний колір; незаконна відмова надати правову оцінку висновкам, зазначеним в акті обстеження земельних ділянок, що свідчить про передачу земельних ділянок без розробки проєктів землеустрою, які свідчать про незаконність надання земельним ділянкам кадастрових номерів та незаконність внесення відомостей в державний земельний кадастр, в тому числі, відомостей про межі земельних ділянок; обстеження земельної ділянки здійснено через шість місяців, а не в строки, визначені чинним законодавством. При обстеженні земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , Гаражний кооператив «Хмільники» допущені наступні порушення: незаконна відмова їй брати участь в обстеженні земельної ділянки, на якій самовільно збудовано 210 гаражів, про що зазначено у вимозі 2 її заяви; незаконна відмова здійснити виконання вимоги 3 заяви від 22 липня 2021 року; незаконна відмова надати правову оцінку висновкам, зазначеним в акті обстеження земельної ділянки, так як в акті відсутня інформація стосовно технічної документації з землеустрою з наявністю кадастрового плану, яким затверджені межі земельної ділянки; незаконна відмова зазначити в акті обстеження вказаний нею висновок; незаконна відмова здійснити правовий аналіз документів, доданих до її заяви; в акті не зазначені межі земельної ділянки; інформація зазначена в акті обстеження земельних ділянок план-схема земельної ділянки поганої якості та не відповідає плану-схемі міста Житомира; обстеження земельної ділянки здійснено через шість місяців, а не в строки, визначені чинним законодавством. Спричинення моральної шкоди аргументує погіршенням здоров`я та душевними стражданнями емоціями людини, зміст яких є біль, муки, розчарування, відчуття несправедливості та інші негативні переживання. Вона позбавлена можливостей у реалізації звичок та побажань, що сприяло погіршенню відносин із оточуючими людьми. Порушення її конституційних прав під час розгляду її звернення призвело до погіршення її життєвих зв`язків та вимагало від неї додаткових зусиль для організації її життя. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 04 липня 2025 року ОСОБА_1 відкритті провадження у справі відмовлено та одночасно роз`яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (зазначена його адреса). Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги, зокрема, аргументує тим, що при розгляді питання про відкриття провадження у справі незаконно змінена суть позовних вимог. Суд незаконно відмовив їй мати незаборонені законом цивільні права та розглянути вимоги позовної заяви. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права, є нікчемним. Незаконна відмова правильно зазначити в ухвалі суть позовної вимоги, зазначеної у вимозі 4 призвело до порушення її ( ОСОБА_1 ) прав та інтересів. Незаконна відмова зазначити в ухвалі суть обґрунтування позовної вимоги, яке зазначено у вимозі 5 позовної заяви. Незаконна відмова зазначити в ухвалі про суть вимог 2,3 позовної заяви. Незаконна відмова зазначити в ухвалі суть вимог позовної заяви про вчинення ГУ Держгеокадастру 22 порушень законодавства. Незаконне застосування при розгляді питання про відкриття провадження тлумачення 20 висновків з Законів України без зазначення їх у взаємозв`язку з вимогами позовної заяви. Суддя Петровська М.В. вчинила порушення: незаконно змінила у висновку суть позовної заяви, суть вчинених 22 випадків порушення законодавства, порушення її ( ОСОБА_1 ) прав, вчинила 12 випадків порушення законодавства. Незаконно відмовила розглянути та врахувати вимоги 5,6,7 позовної заяви про відшкодування моральної шкоди за вчинення Держгеокадастром 22 випадків порушення законодавства та її цивільних прав. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Сторони у судове засідання не з`явилися. Судова повістка про виклик у судове засідання на 06 серпня 2025 року вручена позивачу ОСОБА_1 28 липня 2025 року, а відповідачу ГУ Держгеокадастру в Житомирської міської ради 29 липня 2025 року (а.с.82-83). Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 22 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявами, у яких просила здійснити обстеження земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_3 ; пров. АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 ; забезпечити обов`язкову її участь у проведенні обстежень; надати правовий аналіз документів, отриманих під час проведення обстежень земельних ділянок та документів, наданих нею під час проведення обстежень. Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст.16 ЦК України. Законодавець у частині першій ст.16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Так, частиною другою ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. За таких обставин, правом звернення до суду із позовом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи законних інтересів та, відповідно, таке цивільне право або інтерес може бути захищено судом у спосіб, який, зокрема, не суперечить чинному законодавству, договору та має бути ефективним. Відповідно до приписів п.1 частини першої ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За положеннями частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За правилами п.1 частини першої ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої ст.4 КАС України). Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Водночас, визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що при розгляді її заяв від 22 липня 2021 року відповідачем проведенні обстеження земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , та за результатами обстежень земельних ділянок складені акти №994-ДК, №995-ДК, №996-ДК, але при розгляді її заяв, обстеженні земельних ділянок та складенні актів ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не дотримані вимоги чинного законодавства України. Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, (далі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення №15). Відповідно до п.3 Положення №15 основними завданнями Держгеокадастру є, в т.ч. реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Підпунктом 55 п.4 Положення №15 встановлено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Держгеокадастру, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №15). У відповідності до п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29 вересня 2016 року №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Пунктами 117 та 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, (далі - Порядок №1051) встановлено, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення: 1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку. Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання). Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині третій ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень. Відповідно до частини третьої ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Із урахуванням викладеного та обставин справи, між сторонами речові приватноправові відносини не виникли. Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що при розгляді цього спору дослідженню підлягає правомірність дій відповідача при розгляді заяв ОСОБА_1 від 22 липня 2021 року, проведенні обстеження земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_3 ; пров. АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 , а також при складанні за результатами обстежень земельних ділянок актів №994-ДК, №995-ДК, №996-ДК, що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання процедури розгляду заяв, порядку проведення обстежень земельних ділянок та складання за наслідками актів. Правовідносини, що виникли між сторонами, не стосуються захисту права власності, оскільки ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не набула. Колегія суддів наголошує, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання незаконними рішення, дії, бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді її заяв, проведенні обстежень земельних ділянок та складенні актів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Законність таких дій і рішень ГУ Держгеокадастру у Житомирській області підлягає перевірці адміністративним судом, а вирішення питання про відшкодування моральної шкоди залежить від оцінки судом дій та рішень відповідача, як суб`єкта владних повноважень. Подібний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2021 року в справі №295/5101/21 та від 25 січня 2023 року в справі №295/6697/22. Враховуючи те, що відповідач під час розгляду заяв ОСОБА_1 від 22 липня 2021 року здійснював владні управлінські функції та реалізовував свої контрольні функції у сфері земельного законодавства, такий спір є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, а вимога про стягнення моральної шкоди в розумінні зазначених вище роз`яснень Верховного Суду також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п`ятої ст.21 КАС України. Відшкодування моральної шкоди залежить від вирішення публічно-правового спору, а тому також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п`ятої ст.21 КАС України. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі п.1 частини першої ст.186 ЦПК України. Решта доводів апеляційної скарги ґрунтується на помилковому тлумаченні норм матеріального та процесуального права і з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребує. Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 04 липня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: