Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/861/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7330/25 Справа № 214/861/18 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2025 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Остапенко В.О. суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна, на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року, яку постановлено суддею Ковтун Н.Г. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного тексту ухвали відсутня, ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Деменова Є.С., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2018 року у цивільній справі №214/861/18 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем з 2016 року і по теперішній час, комунікація з ним нестабільна, у зв`язку із військовими діями в місці несення відповідачем служби, тому з рішенням суду відповідач ознайомився лише 05 травня 2025 року, тому просить суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення для дотримання принципу змагальності сторін. Ухвалою Саксаганського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Деменкової Є.С. про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2018 року відмовлено, заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду. В апеляційній скарзі відповідач не погоджується із ухвалою суду першої інстанції, тому просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обрунтована тим, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду підстав для поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, оскільки підставами є безперервність перебування відповідача на військовій службі, а саме з 30 серпня 2016 року по теперішній час, що підтверджується довідками, долученими до матеріалів справи. Крім того, наголошує, що направлення на електронну пошту судових документів ще не є свідченням, що в строки, встановлені діючим ЦПК України, відповідач, перебуваючи у Донецькій та Луганській областях, мав фізичну можливість ознайомитися із отриманими документами, мав інтернет для з`єднання та можливість отримати у військовій частині, яка не знаходиться в одному місці з дислокацією самого ОСОБА_1 , документи, а саме довідки, для підтвердження факту своєчасного оформлення судових документів у справі. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Апеляційний судом встановлено, що заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2018 року у справі № 214/861/18 позовні вимоги ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованість за кредитним договором №175#00017470734 від 14 травня 2013 року в розмірі: заборгованості за кредитом 44 328,17 гривень; процентів за користування кредитом 46 724,30 гривень; пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом 89 191,96 гривень; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 49 021,34 гривень. Вирішено питання щодо судового збору. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що копія рішення направлена 17 лютого 2025 року на електронну адресу ОСОБА_1 та 31 березня 2025 року на електронну адресу його представника адвоката Деменкової Є.С., про що в матеріалах справи міститься підтвердження про доставку. Однак, направивши 08 травня 2025 року заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення, сторона відповідача не навела поважних причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду в строк, передбачений законом. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Згідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення. Так, Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом. Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила. Аналогічно мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2018 року представник ПАТ «Сбербанк» звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС у Дніпропетровській області від 06 березня 2018 року, які надішли на запит суду, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий з реєстрації 12 грудня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 . За документом, що посвідчує особу, вказана адреса: АДРЕСА_2 , Військова частина НОМЕР_1 (а.с. 40). Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2018 року відкрито провадження в справі. (а.с. 41). Суд першої інстанції надіслав відповідачу на адресу АДРЕСА_1 копію ухвали від 26 березня 2018 року та копію позовної заяви з додатками, проте поштова кореспонденція повернулась до суду першої інстанції без вручення, причина повернення - «по закінченню терміну зберігання» (а.с. 43,44). Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2018 року у справі № 214/861/18 позовні вимоги ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованість за кредитним договором №175#00017470734 від 14 травня 2013 року в розмірі: заборгованості за кредитом 44 328,17 гривень; процентів за користування кредитом 46 724,30 гривень; пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом 89 191,96 гривень; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 49 021,34 гривень. Вирішено питання щодо судового збору. Роз`яснено порядок оскарження заочного рішення суду. Суд першої інстанції надіслав відповідачу на адресу АДРЕСА_1 копію заочного рішення від 22 червня 2018 року, проте поштова кореспонденція повернулась до суду першої інстанції без вручення, даних про причини повернення не зазначено (а.с. 84-89). 07 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про видачу копії заочного рішення по справі № 214/861/18 (а.с. 95), копії яких були надіслані судом першої інстанції на електронну пошту відповідача та зазначену у заяві адресу: АДРЕСА_3 , однак даних про доставку матеріали справи не містять. 26 березня 2025 року адвокат Деменкова Є.С. звернулася до суду першої інстанції із заявою про вступ у справу як представника ОСОБА_1 , клопотанням про направлення копії заочного рішення на електронну адресу та надання інформації чи вручена ОСОБА_1 копія заочного рішення суду по вказаній справі, відповідь на які, згідно довідки, адвокат отримала 31 березня 2025 року (а.с. 106). 08 травня 2025 року адвокат Деменкова Є.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему Електронний суд надіслала заяву про перегляд заочного рішення з вимогою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. Як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, сторона відповідача посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебуває на службі по теперішній час, комунікація з ним нестабільна, у зв`язку із військовими діями в місці несення відповідачем служби, на підтвердження чого надає довідки. Як вбачається з довідки № 5400 від 04 серпня 2024 року, ОСОБА_1 у період з 30.04.2018-06.06.2018, з 17.12.2018-10.05.2019, з 25.05.2019-11.08.2019, з 20.03.2020-01.06.2020, з 12.06.2020-29.08.2020, з 15.10.2020-23.11.2020, з 14.09.2021-13.07.2022, з 13.07.2022-22.08.2023, з 22.08.2023-29.11.2023, з 20.12.2023-19.01.2024, з 01.02.2024 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерацією проти України, перебуваючи у Донецькій області (а.с. 112). Як вбачається з довідки № 248/03 від 24 лютого 2025 року, ОСОБА_1 у період з 30.04.2018-06.06.2018, з 17.12.2018-10.05.2019, з 25.05.2019-11.08.2019, з 20.03.2020-01.06.2020, з 12.06.2020-29.08.2020, з 15.10.2020-23.11.2020, з 14.09.2021-13.07.2022, з 13.07.2022-22.08.2023, з 22.08.2023-29.11.2023, з 20.12.2023-19.01.2024, з 01.02.2024-25.03.2024, з 26.03.2024-06.10.2024, з 19.10.2024 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерацією проти України, перебуваючи у Донецькій області та Луганській областях (а.с. 113). Як вбачається з довідки № 248/102 від 24 лютого 2025 року, ОСОБА_1 у період з 30.08.2016-20.11.2016, з 30.11.2016-20.02.2017, з 02.03.2017-05.04.2017, з 20.10.2017-03.11.2017, з 03.11.2017-30.11.2017, з 10.12.2017-30.04.2018 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерацією проти України, перебуваючи у Донецькій області області (а.с. 114). Відмовляючи у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив про те, що сторона відповідача не навела поважних причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду в строк, передбачений законом. Колегія суддів вважає, що відмовляючи у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність поважних причин для поновлення процесуального строку, оскільки, не взяв до уваги, що відповідач ОСОБА_1 починаючи з 2016 року і до теперішнього часу перебуває на військовій службі та через специфіку своєї служби має обмежений доступ до правової допомоги, крім того, виконання військових обов`язків, часові обмеження та зміна місць несення служби, що підтверджується належними доказами наявними в матеріалах справи, значно обмежує можливість відповідача для своєчасного звернення до суду та узгодження правової позиції з адвокатом. Апеляційний суд наголошує, що проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами права на доступ до правосуддя, а отже, з метою належного забезпечення принципу рівного доступу до правосуддя, може визнаватися об?єктивною причиною пропуску процесуального строку. Колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року № 454/1883/22 зазначено, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України . У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим (пункт 90). Однак, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі та належне вручення судового рішення у справі. Разом з тим, надсилання судового рішення електронною поштою на адресу, зазначену заявником у процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви / клопотання), які містять прохання про надсилання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням судового рішення та підтверджувати день вручення. Приписи ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована в підсистемі «Електронний суд», свідчать про обов`язок суду направити копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення в поштовому повідомленні позначки про вручення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22). Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням того, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, ухвала Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна, задовольнити. Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 04 серпня 2025 року. Головуючий Судді