Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/5187/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5187/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: До Черкаського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Тараненка М.О. звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 24.02.2023 до 19.05.2023 включно з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 11.03.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) щомісячного грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 24.02.2023 по 19.05.2023 включно - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позовну заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що позовна заява подана особою, яка не підтвердила відповідного права належними документами. Не погодившись з зазначеною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року ОСОБА_1 (надалі - апелянт) через свого представника - адвоката Тараненка М.О. звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій останній просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо відсутності підтвердження повноважень адвоката при поданні позовної заяви. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року та 17 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як було встановлено судом, 09 травня 2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Тараненком М.О. було подано до Черкаського окружного адміністративного суду адміністративний позов та його додатки підписано адвокатом Тараненко М.О., який на підтвердження своїх повноважень долучив ордер від 09.05.2025 серії СА №1121586. Зі змісту вказаного ордеру від 09.05.2025 серії СА №1121586, вбачається, що адвокат уповноважений на представництво у Черкаському окружному адміністративному суді та Шостому апеляційному адміністративному суді згідно із договором/дорученням від 08.05.2025. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позов підписаний адвокатом, однак доданий до позову ордер не містить підпису адвоката (фізичного). Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що адвокат не має відповідних повноважень на підписання та подання до суду адміністративного позову у зв`язку з відсутністю фізичного підпису на ордері. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги. Згідно з пунктом 4 Положення №41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. За змістом пункту 6 Положення №41, бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Рішенням Ради адвокатів України від 8 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 4 серпня 2017 року» (далі - Рішення №36), викладено пункт 9 Положення №41 в новій редакції: «

9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).» (підпункт 1.1 пункту 1 Рішення №36). Цим же рішенням пункт 12 Положення №41 доповнено підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.» (підпункт 1.2 пункту 1 Рішення №36). Як вже було встановлено, позовну заяву було подано адвокатом Тараненком Мирославом Олександровичем через систему «Електронний суд». До позовної заяви додано: копія військового квитка; копія витягу з наказу НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.02.2025 № 169-ОС; доказ направлення позовної заяви з додатками для відповідача; та Ордер на надання правової допомоги серії СА №1121586 від 09.05.2025 р. Зазначений Ордер на надання правничої допомоги, було завантажено як додаток до заяви у вигляді файлу «pdf». Позовну заяву та додатки до позовної заяви (в тому числі ордер) було підписано адвокатом шляхом накладення електронно-цифрового підпису. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у справі матеріали повною мірою надавали суду першої інстанції можливість ідентифікувати особу, яка підписала апеляційну скаргу та перевірити її повноваження на представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 . Викладене узгоджується з позицією висловленою у Постанові Верховного Суду від 03 квітня 2025 року у справі № 380/18149/24. За подібних обставин Верховний Суд у постановах від 6 листопада 2024 року (справа №483/346/24) та від 12 грудня 2024 року (справа № 420/35964/23) підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, що має наслідком направлення справи на розгляд суду першої інстанції. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В матеріалах справи містяться належні докази, які підтверджують факт помилковості ухвали суду першої інстанції. Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов хибного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, а тому спірна ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. В свою чергу, підставою для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан (повний текст судового рішення виготовлено 05 серпня 2025 року)